Відставка Резнікова і призначення нового міністра: що означає заміна очільника МО

Відставка Олексія Резнікова - не випадковість, а закономірність. Таке рішення президента України зріло давно і цьому є ряд причин. По-перше, - це корупційні скандали щодо закупівлі продуктів харчування та зимового одягу для ЗСУ. Суспільство наразі не отримало чітких відповідей на питання щодо того, чи мала місце корупція в МО під час війни. Факти відсутності корупції мав надати саме міністр оборони, але він цього так і не зробив. Тому наразі українці схильні думати, що корупція була.

По-друге, - це постачання зброї й логістика цієї зброї. Думаю, що Верховний головнокомандувач наразі не задоволений темпами постачання зброї та відсутністю конкретного результату щодо авіації. Звісно, остаточне рішення приймають наші партнери, проте міністр оборони мав знаходити аргументи, які б прискорили постачання озброєння. Зокрема, артилерійських снарядів.

Третій момент - ймовірний конфлікт між Резніковим та Офісом президента, який може тягнутися не один місяць. Під час війни владна вертикаль має працювати як єдиний, злагоджений механізм, де немає місця особистим амбіціям та суперечкам. Резніков - людина розумна і амбітна. А тому можна говорити, що він схилявся до самостійного прийняття рішень, чого в Офісі президента не могли допустити.

Що стосується кандидатура Рустема Умєрова, напевно, - це найкраща кандидатура з тих, які могли обговорюватись (називались імена Олександра Кубракова, Олександра Камішина та Ростислава Шурми). Те, що Умєров є етнічним кримським татарином - це тільки плюс. Я зараз говорю про можливість побудови більш ефективних та результативних відносин з мусульманським світом. Туреччина, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Єгипет, Оман, можливо навіть Алжир - все це країни, з якими можна і треба говорити про зброю та вплив на росію. Думаю, що Умєров буде працювати над цим завданням, адже Резніков концентрувався виключно на коаліції Рамштайн, і Західний світ є для нього ближчим і більш зрозумілим, аніж світ арабський.

Також варто враховувати, що Умєров має добрі відносини з Андрієм Єрмаком, а тому таке призначення - це посилення керівника Офісу Президента, але водночас й відсутність постійних конфліктів між високопосадовцями. Чи перебуватиме Умєров абсолютно в орбіті Офісу президента - покаже час. Але те, що вн слідуватиме загальній стратегії Офісу щодо постачання зброї, не викликає сумнівів. Якщо Умєров буде більш ефективним щодо надання Україні зброї, особливо з арабського світу, це значно посилить його політичні позиції в системі української влади.

Що стосується подальшої долі Олексія Резнікова, вважаю недоцільним його призначення на дипломатичну службу, зокрема послом в Великій Британії. Практика призначення колишніх високопоставлених чиновників послами, негативно сприймається суспільством, а з іншого боку так само негативно сприймається і кар'єрними дипломатами, тобто людьми, які усе своє життя присвятили дипломатії та зовнішній політиці, але наразі усвідомлюють, що стати послом для них нереально, адже усі посади будуть зайняті колишніми міністрами. Чи будуть усі колишні високопоставлені чиновники ефективним на посадах послів, викликає багато сумнівів. Тому Банковій варто переглянути цю практику, адже вона не є ефективною.