Соцмережі та медіа рясніють повідомленнями про «правки Лозового». Їх називають порятунком олігархів, топкорупціонерів. Петиція із закликом скасувати правки набрала потрібні 25 тисяч голосів лише за годину.
Що таке «правки Лозового» та чому їх потрібно скасувати – розбираємося у матеріалі.
«Правки Лозового»
Правками Лозового називають зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які запропонував народний депутат України від партії Ляшка Андрій Лозовий і які набрали чинності 15 березня 2018 року. Правки встановлювали чіткі правила проведення розслідування з дотримання прав людини.
Отож, зараз «правки Лозового» стосуються таких змін:
- ч.1 ст.284 Кодексу була доповнена п.10 – за ним підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру,
- змінено порядок продовження строку досудового розслідування – якщо раніше продовжити строк до 6 і 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.
Крім того, у комплексі «правок Лозового» були й інші, але деякі з них скасували через тиждень після того, як вони набрали чинність, деякі протягом 2019 року та цьогоріч. Серед усіх правок, що були затверджені у 2017, є такі:
- Експертизи в кримінальному провадженні проводяться за рішенням слідчого судді (зміни до статей 242‐244 КПК) – стосується будь-яких експертиз, як загального спрямування, наприклад судово-медичних, так і спеціального, для окремих видів злочинів. До цього усі експертизи призначалися сторонами кримінального провадження самостійно.
- Запроваджено монополію на проведення експертиз у кримінальному провадженні в державних установах (зміни до статті 7 Закону України «Про судову експертизу»). До цього кожна зі сторін кримінального провадження мала право звернутись із постановою про призначення експертизи як до приватних експертних установ / експертів, так і до державних.
- Запроваджено можливість скасування повідомлення про підозру за ухвалою слідчого судді після двох місяців із дня такого повідомлення (зміни до статей 303, 307 КПК) – до цього можливості скасування повідомлення про підозру не існувало.
- Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (наприклад, доступ до речей і документів, арешт майна) та про обрання запобіжних заходів потрібно подавати до суду за місцем реєстрації органу досудового розслідування як юридичної особи (зміни до статей 132, 184 КПК) тощо.
У результаті, завдяки цим правкам, наприклад, у другій половині 2022 року перша інстанція Вищого антикорупційного суду закрила три кримінальні провадження НАБУ-САП з багатомільйонними ймовірними збитками державі: це справи Укрзалізниці, ТЕЦ братів Дубневичів та Ощадбанку. Підстава – закінчення строку розслідування.
Чому суспільство вимагає скасувати «правки Лозового»
«Правки Лозового» дають змогу розтягувати юридичне розслідування на роки, а фактично – нічого не робити. Аісля відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру прокурор може продовжити строк досудового розслідування лише на один місяць, надалі його продовження має відбуватися виключно під судовим контролем.
«Правки встановлювали судовий контроль над кримінальними провадженнями. Не так, наприклад, що відкрили кримінальне провадження – і воно лежить 10 років, а під нього беруть обшуки, прослуховування телефонів, обмежують волю людини, але при цьому нічого не роблять, просто знищуючи бізнес чи політичних опонентів на замовлення. І от якраз ці правки Лозового не давали можливості це робити», – пояснив адвокат Ростислав Кравець у коментарі виданню «Факти».
А деякі структури повідкривали десятки гучних справ, а потім можуть закрити їх просто через те, що сплив час.
Петиція, в якій закликають президента України Володимира Зеленського подати та визначити невідкладним законопроєкт, який повністю скасує «правки Лозового» набрала вже понад 29 800 голосів з необхідних 25 000. Її зареєстрував Віталій Шабунін, там закликають Володимира Зеленського подати та визначити невідкладним законопроєкт, який скасує «правки Лозового-Іонушаса» у повному обсязі.
«28 листопада 2023 року суд визнав такими, що підлягають закриттю, усі судові провадження у справі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо олігарха Ігоря Коломойського.
Відповідальності за корупцію уникають фігуранти інших резонансних корупційних справ. Зокрема, Вадим Альперін, якого Президент у 2019 році назвав «одним із хрещених батьків контрабанди», а також фігуранти першого епізоду справи «Роттердам+», адвокатом олігарха Ахметова у якому виступав заступник голови Офісу Президента Олег Татаров. Корупційну справу самого Татарова також успішно закрили», – йдеться у петиції.
Причиною закриття всіх цих проваджень є не відсутність вини підозрюваних, а саме «правки Лозового».
«Головною метою ухвалення цих правок стало створення лазівок для уникнення відповідальності чиновників та олігархів за корупцію. Проте наразі завдяки ним покарання уникають також особи, які вчинили інші тяжкі чи особливо тяжкі злочини — шахрайства та навіть зґвалтування. Про необхідність скасувати «правки Лозового» вже висловилися посли країн G7. Переглянути Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) щодо цих норм вимагає Єврокомісія у звіті про прогрес України щодо вступу до ЄС.
8 грудня 2023 року Верховна Рада України відмовилася скасовувати ці шкідливі норми повністю та ухвалила законопроєкт №10060, який згодом підписав Президент України. Депутати залишили чинними найшкідливішу частину «правок Лозового» – про те, що справи підлягають безумовному закриттю в разі збігу строку розслідування після підозри. На практиці саме цю норму найбільше використовують для безпідставного і штучного закриття справ топ корупції», – зазначається у петиції.
Відповідно до статті 93 Конституції України, Президент України має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Законопроєкти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
«Зважаючи на це, закликаю Президента України Володимира Зеленського подати та визначити невідкладним законопроєкт, який забезпечить скасування «правок Лозового-Іонушас» у повному обсязі.
А саме – скасує пункт 10 частини 1 статті 284 КПК, що надає безумовну підставу для закриття справи в разі збігу строку слідства після підозри. А також повернути порядок продовження строків слідства, який діяв до «правок Лозового», шляхом передбачення можливості продовження строку розслідування в межах визначених законом прокурором замість судді (зміни до статей 294, 295 КПК та скасування статті 295-1)», – наголосив автор петиції.
G7 закликала скасувати «правки Лозового»
5 грудня посли G7 рекомендувати взяти за основу поточний проєкт реформи Cпеціалізованої антикорупційної прокуратури та скасувати «поправки Лозового».
Посли наголосили, що законопроєкт №10060 «містить найважливіші елементи для необхідної реформи». Однак рекомендували додати елементи, «щоб продемонструвати українському народу та міжнародній спільноті, включаючи країни-донори та приватний сектор, відданість України боротьбі з корупцією та реформі у сфері правосуддя»:
- зберегти елементи реформи та інституційну незалежність, як зазначено в законопроекті 10060;
- надати САП процесуальну автономію;
- створити відділ внутрішнього контролю в САП, незалежний від Офісу генерального прокурора, який нестиме відповідальність за забезпечення доброчесності;
- запровадити розумний термін для призначення нового керівника САП після оголошення результатів відбору;
- скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, щоб запобігти передчасному закриттю справ.
6 грудня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ухвалив версію законопроєкту про реформу САП (№ 10060), який не скасовує повністю «правки Лозового». Тоді у Центрі протидії корупції зазначили, що закон дозволяє надалі безперешкодно закривати корупційні справи через маніпуляції зі строками.
«Так, правоохоронний комітет пропонує лишити ключову норму «правок Лозового» – п.10 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу – в якій зазначено, що підставою для закриття провадження після повідомлення особі про підозру є закінчення строку досудового розслідування. Саме за цим пунктом ВАКС закрив справи Роттердам+ та контрабандиста Альперіна. Під ризиком закриття перебувають ще десятки справ ТОП-корупції і залишення в силі ключової підстави закриття дозволить і далі закривати провадження. Замість повного скасування всіх необхідних норм, депутати скасовують лише строки у справах ДО підозри. Тобто, Іонушас (Голова Комісії з питань правової реформи, народний депутат від «Слуги народу» – ред.) та інші «слуги» повністю ігнорують вимогу скасувати саме ту норму, посилаючись на яку і розвалюють усі корупнійні справи. Без скасування цієї норми всі інші зміни просто не мають жодного сенсу», - заявили в ЦПД.
8 грудня Верховна Рада України ухвалила закон про незалежність САП, але не скасувала «правки Лозового». За цим законодавством, що є зараз, можуть уникнути відповідальності фігуранти понад 30 справ: це справи Ігоря Коломойського, Вадима Альперіна та фігурантів першого епізоду справи «Роттердам+», у якому адвокатом Ахметова у 2020 році виступав заступник голови ОП Олег Татаров.
Отже, тепер петицію щодо скасування «правок Лозового», які дозволяють корупціонерам і надалі уникати відповідальності, має розглянути президент Володимир Зеленський.