Чому корупція залишається системним явищем в Україні. Як від реформ у правоохоронній і судовій системах залежать інвестиції та подальша підтримка міжнародних партнерів. Навіщо Україні посилювати наглядові ради на державних підприємствах. І чому робота над цими пріоритетними задачами повинна бути невідкладною та безкомпромісною. Про це в ексклюзивному інтерв'ю для UA.NEWS розповів Роман Голобутовський, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, експерт з питань економіки та реформування судової системи, доктор юридичних наук.
Роман Голобутовський: У сучасних умовах, коли Україна стикається з небувалою агресією з боку росії, підтримка міжнародного співтовариства, зокрема США, стає одним з вирішальних факторів нашої стійкості та здатності протистояти викликам. Американська допомога, яка фінансується за рахунок платників податків США, є не просто благодійністю, а продуманою інвестицією в безпеку і стабільність не тільки України, а й всього світу.
Сполучені Штати, які розуміють вагу відповідальності за цілеспрямоване використання коштів, наполягають на впровадженні конкретних реформ. Це свідчить про їх бажання бачити Україну правовою, демократичною державою, де ключовими словами є прозорість та відповідальність.
Не менш важливою є й інтелектуальна, аналітична та стратегічна підтримка, яку надають США. Така допомога дозволяє вийти за межі щоденної рутини, визначити пріоритети реформ і забезпечити своєчасність та ефективність їх впровадження.
Проте, маємо визнати, що корупція в Україні – це системне явище, яким пронизані всі гілки української влади на всіх рівнях ще з часів проголошення нашої незалежності. Це явище знайшло своє місце на різних рівнях влади, створюючи опір будь-яким спробам реформування. Тому ініціативи з боротьби з корупцією зустрічають опір всередині країни, а зовнішня підтримка та тиск стають додатковим стимулом для руху вперед. В контексті цього, натяк з боку США на впровадження реформ не є прагненням нав'язати ззовні власну волю, а швидше зусиллям допомогти Україні досягти того стандарту держави, який відповідає амбіціям її народу і міжнародним очікуванням.
Умовою надання макрофінансової допомоги від ЄС є посилення наглядових рад на держпідприємствах. Чому це настільки важливо? Які міфи варто зруйнувати, щоб пересічні українці зрозуміли і відчули користь? Бо навіть якщо взяти інтернет-спільноту - навколо наглядових рад “з їхніми ого-го зарплатами” постійно і ефективністю, яку складно виміряти, постійно точаться суперечки.
Роман Голобутовський: Посилення наглядових рад на державних підприємствах України є ключовою умовою для отримання макрофінансової допомоги від США та Європейського Союзу, адже ці підприємства часто виступають як "чорні діри", куди безслідно зникають значні фінансові ресурси. Через відсутність чіткої інформації про кількість та стан цих підприємств, про те, хто і скільки з них отримує і як ці кошти використовуються, держпідприємства перетворюються на зручний інструмент для розкрадання бюджетних коштів.
Законодавчі акти, які мали би регулювати ефективне управління державними підприємствами, на практиці часто не працюють, і це створює умови для фінансових зловживань. Саме тому, наші міжнародні партнери наполягають на реформуванні цього сектору, аби запобігти марнотратству коштів, які надаються для підтримки України.
Дебати щодо високих зарплат членів наглядових рад часто відволікають увагу громадськості від основної проблеми. Це не просто винагорода за роботу, а питання професійного та прозорого управління, що є запорукою ефективності та чесності використання державних ресурсів. Тому необхідно зосередити зусилля на впровадженні реформ, які допоможуть забезпечити прозорість і відповідальність у цій сфері.
Наші міжнародні партнери добре розуміють, що без ефективного нагляду та управління держпідприємствами, надана допомога не принесе очікуваних плодів і не допоможе Україні піднятися на новий рівень економічного та соціального розвитку.
Перший блок зосереджений на боротьбі з корупцією (пріоритети на 0-3 місяці). Це посилення НАБУ, САП, НАЗК, вимога до декларування доходів держслужбовців і завершення перезапуску ВРП. Які найбільші проблеми зараз є з нашими антикорорганами? Наскільки ефективні інструменти на Вашу думку пропонують наші західні партнери?
Роман Голобутовський: Сьогодні в Україні функціонують різні правоохоронні органи, які іноді виконують схожі функції, що призводить до дублювання роботи та витрат ресурсів. Зокрема, це стосується Національної поліції, прокуратури, СБУ, НАБУ, БЕБ, ДБР, САП та НАЗК. Виникає багато питань, повʼязаних не лише з ефективністю їхньої роботи, але й з координацією між цими структурами.
Але західні партнери розуміють, що корумповані системи чинитимуть опір будь-яким змінам, оскільки вони зацікавлені у збереженні існуючого порядку. Тому ідея створення нових, не заплямованих корупцією інституцій, які згодом зможуть повністю замінити старі структури, є одним із можливих шляхів реформування правоохоронної системи.
Завдання першочергове — подолання корупції — є необхідною умовою для забезпечення демократії, правової держави та ефективного функціонування законодавчої, правоохоронної та судової систем. Без цього будь-які інші реформи будуть лише поверхневими і не принесуть бажаного результату.
Як би Ви оцінили важливість завершення перезапуску ВРП? Чому цього досі не відбулося? Що може змінитися, якщо ВРП запрацює? Які є можливі ризики з точки зору спокус для влади все-таки отримати максимально можливий контроль над ВРП?
Роман Голобутовський: Перезапуск Вищої ради правосуддя (ВРП) в Україні — критично важливий крок на шляху реформування судової системи. Від ефективності роботи ВРП залежатиме, чи буде судова система служити закону та інтересам громадян, чи залишиться знаряддям у руках тих, хто бажає використовувати її для особистого збагачення та збереження влади.
Завершення перезапуску ВРП має стратегічне значення, адже він дозволить зміцнити незалежність суддів та забезпечити справедливий розгляд справ.
Звісно, контроль над ВРП є спокусою для влади, оскільки дає можливість маніпулювати всією судовою системою. Це відкриває шлях до політичного впливу на рішення суддів, що може підірвати довіру населення до правосуддя та завдати шкоди демократичним процесам.
Відновлення роботи ВРП може стати кордоном, що розділить минуле, та майбутнє, де правосуддя буде базуватиметься виключно на принципах законності та справедливості.
Ризики з точки зору спроб влади взяти під контроль ВРП не можна недооцінювати. Така ситуація вимагає пильної уваги з боку громадськості, міжнародних партнерів та ЗМІ, щоб забезпечити прозорість процесу та унеможливити будь-які спроби політичного втручання.
Власне наступний блок (пріоритети на 3-6 місяців) майже повністю зосереджений на судовій системі України - оптимізація роботи Вищого антикорсуду, створення Вищого адміністративного суду та реформування Верховного суду. Все настільки погано з нашою судовою системою? Якщо серйозно, як би Ви оцінили її стан на даний момент. Наскільки сильно від поточного стану в судовій системі страждає інвестклімат?
Роман Голобутовський: На жаль, всі ми знаємо випадки прояву корупції у судовій системі. Але я, як діючий суддя, хочу бути коректним у цьому питанні по відношенню до моїх колег, оскільки більшість моїх колег - це порядні та висококваліфіковані люди. Але слід визнати, що як і будь-який системі, є персони, які псують колективну репутацію судової системи.
Всі ми розуміємо, що упередженість судових рішень, а також недовіра до правосуддя, є ключовими чинниками, які відштовхують потенційних інвесторів. Корупція, проблеми правоохоронної системи та судочинства — це не просто внутрішні виклики, це питання, від рішення яких, залежить майбутнє України як суверенної держави. Взаємозв’язок цих проблем є вирішальним у створенні стабільного та прозорого інвест-середовища.
Важливість оновлення судової системи не можна переоцінити. Від її ефективності та чесності залежить не лише міжнародне сприйняття України, а й впевненість у тому, що інвестиції та допомога зарубіжних партнерів не будуть розтрачені марно. Тільки маючи незалежний суд, країна зможе забезпечити захист прав власності та законних інтересів інвесторів.
Без вирішення проблем корупції та реформування правоохоронної і судової систем, приплив інвестицій буде обмеженим, а отримання подальшої підтримки від міжнародних партнерів — ускладненим. Саме тому робота над цими пріоритетними задачами повинна бути невідкладною та безкомпромісною.
В пріоритетах на рік - оновлення ВККС за активної участі Громадської ради доброчесності. Як швидко взагалі наше суспільство зможе відчути зміни у судовій системі, якщо ця вимога буде імплементована?
Роман Голобутовський: Активне оновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів за участі Громадської ради доброчесності має стати рушієм змін у судовій системі України. Враховуючи величезне значення довіри громадян до правосуддя, цей крок можна вважати критично важливим у процесі відновлення віри у справедливість та законність.
Необхідно наголосити, що поновлення довіри до органів влади — це не одномоментна дія, а довготривалий процес, що вимагає вирішення глибоко вкоріненої проблеми корупції. Однак, немає сумніву, що реформування правоохоронної та судової системи, де будуть чітко простежуватись принципи чесності та відповідальності, має швидко призвести до позитивних зрушень, які відчують всі українці.
Впровадження змін у ВККС із залученням ГРД — це один із перших кроків до розбудови такої системи. Хоча остаточні результати реформ можуть проявитись не одразу, втім, перші ознаки покращення довіри суспільства до судочинства можуть бути відчутними в короткостроковій перспективі, оскільки громадяни відчують підвищену прозорість та відповідальність судової системи.
Щодо КСУ теж є вимога. Прямо процитую “створення консультативної групи експертів за активної участі експертів Венеціанської комісії, ЄС та США , а також підтримки процесу перевірки кандидатів на посаду судді”. Майже впевнений, що у відповідь збереться хор голосів, які розповідатимуть про страшне зовнішнє управління і втрату суб'єктності. Розкажіть, будь ласка, як це працює насправді, яку користь це може принести нашій судовій системі і щоб Ви відповіли скептикам.
Створення консультативної групи експертів з активним залученням фахівців Венеціанської комісії, ЄС та США для Конституційного Суду України — це крок, який несе в собі глибокий потенціал оновлення та вдосконалення судової системи. Це дасть змогу вбудувати в роботу КСУ найкращі світові практики та стандарти, що в свою чергу забезпечить формування структури і підбір кандидатів, які відповідають високим критеріям професіоналізму та моралі.
Такі обвинувачення про “страшне зовнішнє управління” зазвичай є маніпуляціями, спрямованими на підрив довіри до реформ і збереження статус-кво, який вигідний тим, хто вже має владу в КСУ.
Залучення міжнародних експертів не означає втрату суверенітету чи незалежності, навпаки, це засвідчує відкритість України до співпраці та її прагнення до прогресивних змін.
Критикам, які бачать у цьому загрозу суб'єктності, можна відповісти: мета такого залучення — не підпорядкування іноземним впливам, а підвищення якості національного правосуддя до міжнародних стандартів, що має зробити Україну більш сильною та самодостатньою на шляху до демократії та верховенства права.
