«Поки ви воюєте з “антикорупційною істерією”, країна ризикує втратити освіту й майбутнє» — голова НАЛУ Олексій Шевчук
Голова Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук критично оцінює хвилю так званої «антикорупційної істерії», яка останнім часом домінує в українських медіа та соціальних мережах. На його думку, надмірна концентрація суспільної уваги на корупційних скандалах відволікає країну від стратегічно важливих напрямів розвитку.
Про це він розповів в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.
«Світ уже давно рухається вперед і живе іншими категоріями — інтелектом, технологіями, стандартами, захистом власності. Якщо ми й надалі будемо застрягати у постійному страху перед корупцією, то просто втратимо майбутнє, замість того щоб його будувати», — наголошує Шевчук.
За його словами, ключ до реальної сили України лежить зовсім в іншій площині: у розвитку інтелектуальної власності, оборонної економіки, штучного інтелекту та цифрових ринків. Саме ці сфери сьогодні є точками прориву, де країна може не лише наздоганяти, а й задавати темп.
Шевчук підкреслює, що боротьба з корупцією залишається важливою, однак вона не повинна бути єдиним фокусом держави й суспільства. «Якщо постійно дивитися лише на старі проблеми під ногами, ми ніколи не побачимо горизонту, де формується наш справжній потенціал», — резюмує він.
- Ви починаєте це інтерв’ю з доволі незвичної метафори — року "темної конячки". Чому саме така алегорія?
Шевчук називає прийдешній період «роком темної конячки» — метафорою, яка, за його словами, найточніше відображає нинішній стан країни. Головне завдання для України — обрати правильний курс і втриматися на ньому, не дозволивши системі зламатися дорогою.
Шевчук проводить паралель між державою, великим бізнесом і правничою спільнотою, порівнюючи їх із єдиним табуном. Якщо в цій системі з’являється елемент, який деградує або тягне всіх назад, його неможливо зберігати лише з міркувань інерції чи співчуття. Такий «мертвий вантаж» рано чи пізно починає шкодити всім.
Україна, за його словами, перебуває у складному посткризовому стані: четвертий рік повномасштабної війни, обмежені ресурси, економіка на межі витривалості та повна відсутність права на помилку. Наступний рік буде непростим і вимагатиме холодного розрахунку без ілюзій.
Юридичний та бізнес-ринок в Україні вже проходять етап жорсткої трансформації. За словами експертів, часу на експерименти більше немає — рішення ухвалюються швидко, а ринок структуровується під тиском реальності війни та обмежених ресурсів. Юридична сфера традиційно реагує однією з перших, адже саме через право проходять ключові економічні й соціальні виклики.
Однією з найбільш затребуваних стала практика правового супроводу військовослужбовців. Вона охоплює питання компенсацій, реабілітації, отримання статусу УБД, спорів із державними органами та міжнародних позовів проти країни-агресора. Це вже не вузька соціальна ніша, а повноцінна й перспективна правова галузь із виходом українських справ на рівень міжнародних судів.
Паралельно зростає попит на захист честі, гідності та ділової репутації. В умовах інформаційної війни ім’я людини чи бізнесу перетворюється на ключовий актив, який без правового захисту може бути знищений публічно й миттєво.
Втриматися зможуть лише ті, хто здатен швидко ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність і рухатися вперед навіть за умов невизначеності.
Саме тому «темна конячка» стає символом часу — попереду багато невідомого, і фінішну дистанцію подолають лише витривалі, розумні та стратегічно мислячі.
Сильні юридичні команди сьогодні виграють не обсягами паперових справ, а технологіями. Цифрові докази, аналітика даних, робота з анонімними мережами, синхронні судові та інформаційні стратегії стають стандартом. Право давно вийшло за межі залу суду й працює одночасно в судах, медіа та цифровому просторі.
Окрему роль відіграє штучний інтелект. У ЄС його використання вже врегульоване, тоді як в Україні правові та етичні рамки лише формуються. Експерт застерігає, що ШІ є потужним інструментом, але без людського контролю він створює ризики професійних помилок. Очікується, що 2026 рік стане переломним через гармонізацію українського законодавства з правом ЄС.
Соціальні мережі та месенджери також перестають бути «сірою зоною». Вони поступово входять у правове поле з чіткими правилами відповідальності за контент, захисту дітей, цифрової ідентичності та інтелектуальної власності.
Ключовим економічним драйвером майбутнього України експерти називають оборонні технології та інтелектуальну власність. За умови правильної юридичної стратегії військові та подвійні технології можуть перетворитися на глобальний товар і мільярдний експорт. Саме поєднання науки, лобізму та права має зробити технологічний потенціал країни реальним інструментом економічного зростання.
Національна асоціація лобістів України впроваджує інститут антикорупційного уповноваженого.
Нагадаємо, у Києві було урочисто відкрито Вищу школу лобізму – новий освітній центр та структурний підрозділ Національної асоціації лобістів України, що формуватиме професійне середовище лобістів відповідно до європейських та американських стандартів. Подія відбулася в готелі Hyatt Regency Kyiv та зібрала понад 100 гостей.
