Польща ввела ембарго на ввіз українського зерна: причина такого рішення і чому воно може зашкодити вступу України в ЄС

16 вересня уряд Польщі в односторонньому порядку запровадив заборону на імпорт на польський ринок українського зерна.

Очільник польського уряду Матеуш Моравецький під час зустрічі з виборцями зазначив: ембарго діятиме до того часу, поки Польща не розробить модель співпраці з Україною щодо транспортування зерна. Або поки Єврокомісія сама не продовжить ембарго. 

Про причини такого рішення польського уряду та його вплив на Україну – читайте у нашому матеріалі.

 

Західні сусіди без українського зерна

На тлі блокування РФ чорноморських шляхів ще у травні 2022 року Євросоюз на рік скасував мита на товари з України з метою підтримки економіки країни. Зокрема, це мало допомогти у транзиті зернових до європейських портів, звідки продукція мала йти до кінцевих одержувачів на Близькому Сході, в Азії та Африці.

Але, у прагненні підтримати українську економіку, ЄС не помітив як впала ціна на європейське зерно. Як зазначає експерт-міжнародник Станіслав Желіховський, з цим зіткнулася, зокрема, Польща. Оскільки українське зерно продавали вдвічі дешевше за польське, ціна на польську пшеницю впала у два рази до 700 злотих за тонну. Тоді як за рік до повномасштабного вторгнення вона коштувала приблизно 1400.

Зважаючи на це, навесні 2023 року низка країн Європи ввела заборону на ввезення українського зерна. Серед них були Польща, Словаччина та Угорщина, які зіткнулися з надлишком української зернової продукції на своєму ринку. Тому вони в односторонньому порядку заборонили ввезення українського зерна на свою територію.

Пізніше до цієї справи долучилася Єврокомісія. Вона, досягнувши компромісу з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією, дійшла до такого рішення: всі ці країни можуть блокувати збут української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику на своїй території. 

Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія, своєю чергою, погодилися не перешкоджати транзиту української агропродукції в інші країни. Мораторій продовжили у червні. Але вдруге Єврокомісія вирішила не вводити ембарго. Тому 15 вересня імпорт українського зерна поновився у всі країни Європи. Активно за таке рішення виступила Болгарія. А ось Угорщина і Польща дали зрозуміти: заборону варто продовжити. Інакше уряди країн самостійно будуть ухвалювати подібні рішення.

 

Якою є позиція Польщі?

14 вересня, за день до скасування заборони на ввезення до Польщі української аграрної продукції, президент країни Анджей Дуда заявив, що не має на меті продавати українське зерно.

? W interesie polskim nie jest, by ukraińskie zboże było sprzedawane na rynku polskim. Musimy bronić naszych interesów. Musimy bronić swojego rynku i my to realizujemy, jednocześnie starając się pomóc Ukrainie.

Rozmowa Prezydenta @AndrzejDuda z @PAPinformacje:… pic.twitter.com/Da76xKm3Hg

— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) September 14, 2023

«Не в інтересах Польщі, щоб українське зерно продавалося на польському ринку. Ми повинні відстоювати свої інтереси. Ми маємо захищати свій ринок і ми це робимо, намагаючись допомогти Україні», – Анджей Дуда, президент Польщі.

А 16 вересня, зважаючи на зняття заборони ввозу українського зерна з боку Єврокомісії, польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща самостійно вводить ембарго. 

Premier @MorawieckiM w @MRiRW_GOV_PL: Według UE, 15 września mamy otworzyć granice ponownie - my tego nie zrobimy. Jesteśmy gotowi do pracy nad wspólnym rozwiązaniem. Komisja Europejska musi przyjąć perspektywę polskiego rolnika.

— Kancelaria Premiera (@PremierRP) July 19, 2023

«Згідно з ЄС, ми повинні знову відкрити кордони 15 вересня. Ми цього не зробимо. Ми готові працювати над спільним рішенням. Європейська комісія повинна прийняти точку зору польського фермера», – Матеуш Моравецький, премʼєр-міністр Польщі.

А згодом Моравецький зазначив, що такі дії уряду направлені не проти України, а для підтримки місцевих фермерів.

Проте інший польський урядовець, міністр сільського господарства Роберт Телус, висловився більш категорично. І навіть поставив під сумнів членство України в ЄС. Адже, на думку Телуса, без створення механізму ввозу українського зерна до Польщі, не може бути мови про вступ України до Євросоюзу.

«Якщо ми сьогодні не створимо ці інструменти, Польща точно не погодиться на вступ України до Євросоюзу. Сьогодні нам необхідно створювати інструменти, бо з українською продукцією ми проживемо довше. Коли Польща вступила до Євросоюзу, нам довелося виконати умови. І ці умови нам були нав'язані дуже жорстко. І ми маємо поставити умови для України» 

Політолог Володимир Фесенко у коментарі UA News зазначив, що вся ця ситуація спричинена виборами, які вже днями відбудуться у Польщі.

«Поляки проти імпорту українського зерна у їх країну, бо воно становить конкуренцію. А у Польщі скоро вибори, 15 жовтня. І саме фермери, сільське населення – це цільова група партії, до якої належить Дуда. На превеликий жаль, це їх інтерес. І на перспективу можу сказати, що схожа ситуація у Словаччині і низці країн центральної Європи. І тому це не тільки поляків стосується. Після виборів ситуація буде вирішуватися. Тема зерна має конкурентну сторону і додає гостроти виборча кампанія. Але вже зараз можу сказати, що це не зіпсує відносини між Польщею та Україною. Польща як допомагала, так і буде допомагати Україні у війні з росією» 

 

Реакція України та міжнародної спільноти

На такі заяви Польщі відреагували в українському уряді. Віцепрем’єрка з питань євроінтеграції України Ольга Стефанішина в інтервʼю Радіо Свобода зазначила, що не вважає проблему із зерном настільки глибокою, щоб порушувати питання членства України в ЄС. 

«Однозначно вважаю, що ця проблема недостатньо серйозна для того, щоб її прирівнювати або до питання членства, або взагалі до питання україно-польських стосунків як таких. Якби ми не мали повномасштабної війни, то ці напруження у відносинах України і Польщі або інших сусідніх країн вважалися б звичайними торговими подразниками, як це було в інші часи до початку війни, від початку дії Угоди про асоціацію» – Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань євроінтеграції України.



Водночас заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка дав зрозуміти: мирного рішення не буде. Уже 18 вересня, за словами заступника міністра, Україна розпочне процедуру подання позову до Світової організації торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини. Причина: продовження заборони на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії.

«Важливо довести, що ці дії є юридично неправильними. І тому завтра ми почнемо судові процеси… Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться стосовно торгових партнерів та свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави»

Качка також зазначив, що Словаччина лише продовжила заборону на ввіз чотирьох видів зерна. Водночас Польща запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми, а Угорщина заборонила ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включаючи м'ясо.

Урядовець повідомив, що Україна, крім судового позову, нині готується у відповідь вжити заходів щодо експорту польських овочів і фруктів.

 

Вплив таких рішень на світову економіку та геополітику

Рішення Словаччини, Угорщини та Польщі наочно нам доводять те, що не завжди країни-члени ЄС прислухаються до його конкретних рішень. Крім того, нині Україна втрачає одразу три напрямки транспортування своєї аграрної продукції. А це, по-перше, обмежує вихід українських аграріїв на міжнародні ринки. По-друге, несе значну шкоду економіці нашої країни. І, по-третє, лишає країни Азії, Близького Сходу, Африки без якісного та доступного зерна.

Але у випадку зі Словаччиною та Угорщиною проблема не є надто масштабною. Крім обмеження можливостей збуту, українські аграрії не мають значних перешкод. Адже Словаччина просто поновила заборону, яка і до того діяла майже пів року. А в Угорщині, попри широкий список заборонених до ввезення продуктів, більшість обмежень є символічними. Адже Україна не експортує в країну великої кількості, наприклад, яловичини чи свинини.

Зовсім іншою є ситуація з Польщею. Обмеження ввозу української продукції спричинила введення таких самих обмежень у відповідь. Що суттєво впливає на економіку та аграрний сектор в одразу двох країнах Східної Європи.

Іншою проблемою є і те, що уряд Польщі виявив неабияку категоричність. Зокрема, у питаннях вступу України в ЄС та подальшого експорту українського зерна до Польщі. Звісно, можна списати це на «передвиборчу агонію» та «загравання з електоратом». Але якщо такі думки є, то на це вже варто звернути увагу.

Єдине, що тішить у цій ситуації – готовність як України, так і Польщі створювати модель, яка забезпечить безперешкодний експорт української агропродукції і не буде шкодити аграрному сектору у Польщі. Лишилося дочекатися виборів у наших сусідів і перевірити: чи не повернулася їм здатність до конструктивного та виваженого діалогу.

 

Автор: Даша Шерстюк