Інтерв`ю Україна

Польща буде хабом для відбудови України: президент PUIG Яцек Пєхота про перспективи бізнес-партнерства та спрощення митних процедур

30 Грудня 2025 18:40

Польща — стратегічний партнер України й залишається для нас головним європейським хабом для постачання військової та економічної допомоги під час повномасштабної війни. Тому наївно було б вважати, що РФ не докладатиме зусиль до підривної діяльності та інформаційних диверсій, щоб ослабити це партнерство. Але не варто переоцінювати цей вплив. Більшість поляків, зокрема в ділових колах, підтримують боротьбу України та її євроінтеграцію.

Що об’єднує підприємців обох країн, чи варто очікувати спрощення митних процедур на польсько-українському кордоні та чому дебати про фінансову підтримку і членство України в ЄС є робочим процесом для європейців — в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів Яцек Пєхота, президент Польсько-української господарчої палати, колишній урядовець та міністр економіки Польщі у 2001–2003 та 2005 роках, який відігравав значну роль у переговорах про вступ країни до Європейського Союзу.

У Євросоюзі — гра інтересів окремих держав-членів

Керівництво українського уряду інтенсивно працює над інтеграцією до Європейського Союзу. Ми бачимо ґрунтовну й компетентну роботу. Кажу це з повагою до лідера цих переговорів — віцепрем’єр-міністра Тараса Качки, чия компетентність не викликає сумнівів. Він демонструє сильне лідерство у цьому процесі.

Важливо постійно пояснювати українцям, що таке Європейський Союз, щоб уникнути подальших розчарувань. Європейський Союз є політичним та економічним організмом. Але в економічній частині ми маємо справу з грою інтересів окремих держав-членів — українці частково це вже відчули. Польща та інші держави, захищаючи певні галузі своєї економіки — сільське господарство чи транспорт, — уже вдавалися до інструментів, що обмежують свободу обміну. Потрібно це пояснювати по обидва боки.

У Польщі ми болісно відчуваємо брак повної інформації про певні явища, що відбуваються у зв’язку з відкриттям кордону та допуском українських продуктів на ринок ЄС. Це треба враховувати і не забувати, що ми маємо справу з надзвичайно сильним впливом нашого спільного ворога. В інформаційних просторах Польщі та інших країн ЄС аж роїться від російських тролів, російських фейкових новин. Підігріваються всі упередження, усі історичні та сучасні проблеми в польсько-українських відносинах.

Крім цього ми маємо справу з необхідністю прогресу в законодавчій та адаптаційній роботі — погодженню наших нормативних актів, особливо з українського боку, з вимогами ЄС, а також з потребою інтенсивної діяльності у сфері громадської комунікації та просвітництва, щоб уникнути зростання антиєвропейських настроїв.

Інформаційні провокації РФ у Польщі та ЄС

На жаль, ми спостерігаємо зростання настроїв поляків, які виступають за вихід Польщі з Європейського Союзу. Згідно з останнім опитуванням, понад 20% польського суспільства виступає за Polexit. Ще не так давно це було чимось неймовірним.

Будь-які напруження, конфлікти чи проблеми використовує наш спільний ворог. У результаті в різних європейських країнах поширюються погляди, які жодним чином не сприяють євроінтеграції України. Наразі ці погляди залишаються маргінальними.

Загалом польське суспільство підтримує членство в Європейському Союзі та його розширення за рахунок України. Водночас, на жаль, бракує належної інформаційної кампанії з боку польського уряду і громадських організацій. Саме в цьому напрямі потрібна значно інтенсивніша робота.

Я також закликаю наших українських друзів: реагуйте та допомагайте в нашій протидії ворожому впливу. Маю на увазі, зокрема, Польсько-українську господарчу палату, яку я очолюю. Нам терміново потрібні український досвід та інструменти протидії російській пропаганді.

Нещодавно під час конференції, організованої у Варшаві фондом молодих українців Stand with Ukraine, одна з компаній, що спеціалізується на моніторингу соціальних медіа, представила дослідження інформаційного впливу російського агресора. Маніпулюючи емоціями та упередженнями, РФ надзвичайно професійно провела інформаційну кампанію. На жаль, ми не завжди, а часто й узагалі не здатні ефективно протидіяти такій діяльності, що становить серйозну проблему.

ЄС вимагає піднімати економіку на новий рівень

Українська влада має роз’яснювати громадянам, що Європейський Союз — це не скарбничка, яка сипле грошима. Це політичний та економічний організм, що висуває вимоги, змушує реструктуризувати економіку та піднімати її на абсолютно новий рівень.

До речі, саме це під час нашої інтеграції стало великим сюрпризом для багатьох керівників компаній і для багатьох поляків.

Один з елементів економічної політики ЄС — максимальне згортання державної підтримки підприємцям. Якщо ми хочемо конкурувати на спільному ринку ЄС, то маємо робити це на рівних умовах. Тому допомога урядів власним підприємцям повинна бути суворо контрольована та обмежена.

Я неодноразово пояснював це під час референдуму про вступ Польщі до ЄС. Навіть сьогодні часто тривають дискусії: чому Брюссель має погоджувати наші рішення щодо підтримки національних підприємців? Усупереч поширеному уявленню, це насправді в інтересах слабших країн.

Уявіть, що німці, французи та італійці без обмежень підтримують свої підприємства на ринку Європейського Союзу, тоді як Польща не має таких фінансових можливостей. У результаті наші компанії опиняються в значно складнішому становищі під час конкуренції на європейському ринку.

Водночас у інтересах слабших країн, щоб державна допомога надавалася лише у дійсно необхідних випадках. А таких випадків у Європейському Союзі чимало. Потрібно постійно пояснювати та усвідомлювати, як регулювання ЄС впливає на загальні економічні процеси.

Для Польщі ключовим у просуванні до Європейського Союзу було розширення доступу на ринок ЄС для наших компаній.

Ситуація України особлива, оскільки пов’язана з війною. Щоб підтримати українські компанії, Європейський Союз практично негайно відкрив для них вільний доступ до свого ринку. Це викликало занепокоєння в сільському господарстві й транспортній галузі, які особливо вразливі до конкуренції з української сторони. Раптово ці галузі зіткнулися з викликами, з якими раніше не мали справи. На жаль, тут також забракло належних пояснень.

Винятковий шлях України

Не варто повністю співставляти євроінтеграцію України з досвідом Польщі. Втім, шлях кожної країни до Європейського Союзу мав свою специфіку: завжди були різні ситуації в економіках чи окремих галузях.

Поляків, зокрема, турбував наплив капіталу з ЄС. Цікаво, що після ухвалення рішення про членство найбільший приплив інвестицій надійшов із країн поза межами Європейського Союзу. Корейські, японські, американські компанії хотіли опинитися в Польщі, щоб одразу після її повного вступу до ЄС працювати на європейському ринку. Цей процес чекає і Україну.

Чим ближче ваша країна буде до Європейського Союзу, до членства в ЄС, тим активніше зростатиме інтерес інвесторів до української економіки. І громадяни мають бути готовими до сприйняття цих процесів. Звісно, приплив іноземного капіталу означає розвиток та впровадження нових технологій. Водночас виникають суспільні побоювання, що з приходом західного капіталу країна може втратити суверенітет та зіткнутися з іншими викликами.

Сьогодні, після 20 років перебування в Європейському Союзі, ми мусимо проаналізувати, якою була роль західного капіталу, завдяки якому Польща зробила стрибок, що був би неможливий за обмежених капітальних ресурсів. Не кажучи вже про величезний державний борг Польщі на початку трансформації після 1989 року.

Боротьба з корупцією — постійний процес

Велика повага до українського суспільства, яке в липні 2025 року вийшло на вулиці та твердо й однозначно висловилося за збереження незалежності антикорупційних інституцій.

Варто чесно визнати, що корупція є всюди. Звичайно, можна говорити про різну її інтенсивність, про більш чи менш сприятливі обставини.

Україна зараз перебуває в надзвичайно складній ситуації. Протягом десятиліть країна жила в російській політичній системі, де корупція була фактично елементом політики державного управління. На початку діяльності PUIG ми часто стикалися з таким переконанням українських підприємців та молоді: мовляв, не може бути інакше.

Тому команда PUIG, яка щодня працює з українцями, чудово розуміє, наскільки складно боротися з корупцією. Якщо це явище було закодоване в ментальності, то воно сприймається як норма. Пам’ятаю, як на зустрічі з українськими студентами кілька років тому мені розповідали, що український професор може вивісити на дверях свого кабінету оголошення із зазначенням, скільки треба заплатити за той чи інший бал. Викорінення корупції має починатися знизу і відбуватися на кожному рівні.

Проте найважливішою є незалежність інституцій, які відповідають за антикорупційні процеси. Українці це засвідчили всьому світові. Акції на підтримку незалежності НАБУ і САП мали надзвичайне значення для іміджу вашої країни в західному світі. Ви показали, що українське суспільство не сприймає корупцію. Особливе значення мала участь молоді в цих протестах. Це заслуговує особливої уваги. Це — перше.

Друге — надзвичайно важливим є моніторинг статків політиків. У Польщі стандартом є оприлюднення декларацій про майно політиків усіх рівнів. Їх обов’язково аналізують незалежні інституції: оцінюють рівень доходів, джерела надходжень і стан майна. Тобто політична еліта має показувати приклад доброчесності.

Варто визнати, що навіть після багатьох років боротьби з корупцією та діяльності незалежних контролюючих інституцій у Польщі час від часу спалахують корупційні скандали. Але я кажу це не для того, щоб заспокоїти друзів з України, а щоб наголосити: боротьба з корупцією — це постійний і рішучий процес, який потребує лідерства.

Останнім часом ми мали справу в Україні зі своєрідним землетрусом в антикорупційній сфері. Це позитивний приклад і сигнал для світу, що в Україні корупція більше не проходитиме. Тож можна сказати лише одне: так тримати, наші друзі з України!

Єдність лідерів та дискусії в ЄС

Відчутно, що в різних країнах ЄС погляди громадян, а отже й погляди їхніх лідерів щодо України, є різними. Але таке вже траплялося. Європейський Союз пережив економічну кризу в Греції. Це показало, наскільки важко узгодити спільні антикризові дії щодо країни, яка є членом ЄС. А зараз ми говоримо про країну, яка лише претендує на вступ до Союзу. Тому не дивуйтеся, що розбіжності в поглядах і суперечки є повсякденним явищем у Європейському Союзі.

Однак найважливіше те, що в кінцевому підсумку ухвалюють закони та рішення, які йдуть в однозначному напрямку — у напрямку підтримки України, прийняття її майбутньої присутності в ЄС.

Правда полягає в тому, що приєднання України також вимагатиме змін у самому Союзі. Наприклад, у сільськогосподарській політиці. Адже Європейський Союз має прийняти агросектор України з його величезними ресурсами. Це стосується й політики згуртованості ЄС на підтримку найменш розвинених регіонів. Доведеться повністю змінити орієнтацію допомоги, що надається в межах цієї політики.

ЄС буде змушений постійно пристосовуватися до дедалі ближчої присутності України. Сьогодні війна і бажання допомогти Україні, як не дивно, здебільшого об’єднують суспільства Західної Європи та всього Європейського Союзу. Треба допомагати, відкриватися й підтримувати шлях України до ЄС.

Важливо, щоб і українська сторона в жодному разі не знехтувала цією можливістю. Потрібно шукати канали комунікації, обміну думками та будувати партнерські відносини з ЄС, щоб зв’язки, побудовані під час війни, дозволили зберегти проукраїнські настрої навіть тоді, коли військовий елемент зникне. Отже, потрібно якомога більше спільних бізнесів, спільних інтересів, спільних ініціатив. Надзвичайно важливо побудувати настільки міцні зв’язки, аби вони не розірвалися і в мирний час.

Польський бізнес залишається в Україні

По-перше, маємо справу з величезним зростанням нашого торговельного обороту. Під час війни цей показник зріс більш ніж на 80%, враховуючи постачання для армії та військову підтримку. Але без військового елементу торговельний оборот збільшився більш ніж на третину.

Польські компанії продовжують працювати в Україні. Ніхто не відступив і не відмовився, незважаючи на такі драматичні події, як удари російських безпілотників по заводу компанії Barlinek у Вінниці або знищення під час ракетної атаки цеху Fakro у Львові. У цих випадках польський бізнес зазнав конкретних збитків. Але компанії збільшили свою інвестиційну присутність в Україні.

З різних даних випливає, що під час війни поляки зареєстрували в Україні понад 300 капітальних товариств. Здебільшого це невеликі підприємства та компанії, але вони формують плацдарм на повоєнний період.

Бізнес також використовує фінансові інструменти, які були започатковані в Польщі. Із фондів Міністерства фінансів та регіональної політики запущено кредитування проєктів, пов’язаних суто з відновленням України. Понад 20 компаній скористалися такими кредитами на суму понад 60 млн злотих. Це здається недостатнім з огляду на масштаби потреб, але це — конкретний досвід і конкретне підтвердження зацікавленості Україною.

Також ми чекаємо на найбільшу програму допомоги — програму Ukraine Facility, другий напрямок якої спрямований на підтримку бізнес-проєктів та економіки України. На жаль, Bank Gospodarstwa Krajowego досі не підписав угоду з Європейською Комісією щодо отримання та розподілу відповідного фінансування. Зауважу, що цей процес уповільнюється також через те, що в самій Єврокомісії відбулися зміни в структурі підпорядкування та компетенціях. На жаль, існує європейська бюрократія — це варто чесно визнавати. Але з цим теж треба вміти боротися.

PUIG зміцнює ділові зв’язки між Польщею та Україною

Задовго до 2022 року Польсько-українська господарча палата (PUIG) сформувала сильний бренд, що засвідчує високий рівень компетенцій нашої команди. Від початку повномасштабної війни ми спостерігаємо значний приплив нових членських компаній як із Польщі, так і з України. Сьогодні ми вже майже не розрізняємо, скільки серед них польських чи українських компаній, чи йдеться про бізнес із польським капіталом, зареєстрований в Україні, чи навпаки.

Нині ми налічуємо понад 600 членських компаній — від малих до великих. Є представники фінансового сектору, зокрема український Ощадбанк, чи з польського боку — BNP Paribas. Маємо 25 регіональних представників з українських областей та польських воєводств. Водночас це не штатна структура: йдеться про підприємців і волонтерів, які укладають угоди з правлінням PUIG та представляють Палату на регіональному рівні. Особливо цінним є те, що багато з них реалізують власні ініціативи — організовують конференції та заходи, які розвивають польсько-українські відносини на місцевому рівні, що має надзвичайно важливе значення.

PUIG має кілька галузевих комітетів, які теж активно працюють. Наприклад, Комітет з питань сільського господарства значною мірою власними силами організував міжнародну конференцію Agro Security Forum у Варшаві 3 грудня 2025 року. Це особливо чутлива галузь у польсько-українських відносинах. Показово, що Agro Security Forum відвідали численні українські компанії. Відбулися конструктивні розмови з польськими підприємцями — кулуарні дискусії буквально вирували ідеями щодо розвитку цієї сфери. Саме так і відбувається справжня «побудова відносин».

Польсько-українська господарча палата виступила організатором ще кількох великих конференцій і планує їх продовжувати. Зокрема, втретє відбувся Конгрес співпраці з Україною (Common Future). Цього року він проходив у Познані 22–23 вересня. PUIG стала головним змістовним партнером цієї міжнародної платформи для бізнесу, політиків та громадськості, яка зібрала близько 1000 учасників.

Традиційно щороку відбувається і Baltic Business Forum у Свіноуйсьцi, присвячений прямій співпраці між бізнесами. Наступного року форум буде зосереджений на питаннях енергетичного сектору та можливостях співпраці в цій галузі.

Плануємо повторювати щороку і конференцію «Польсько-український кордон. Можливість чи бар’єр для розвитку?». Наприкінці листопада вона зібрала в Жешуві понад 150 учасників. Підприємці змогли поспілкуватися з представниками прикордонних служб. Зараз це надзвичайно важливо.

Польсько-українська господарча палата досягла такого темпу роботи, що не минає й тижня без ділових заходів, конференцій або зустрічей. Безумовно, ми задоволені результатами, яких досягли у 2025 році, проте маємо амбітні плани й на наступний рік. І, звичайно, у нас завжди болить серце — ми щиро переймаємося тим, що переживають наші друзі в Україні. Це відчуваємо практично щодня в PUIG, адже підтримуємо тісний зв’язок з усіма нашими партнерами, підприємцями та представництвами в Україні, а також часто буваємо там особисто.

У 2025 році нам вдалося організувати низку важливих візитів підтримки, зокрема місію Orlen до Києва. Підприємці, яких ми переконали взяти участь, повернулися під великим враженням. По-перше, Україна живе та функціонує, а українці працюють і навіть знаходять час для відпочинку, адже це необхідно. По-друге, вражає надзвичайна залученість українського суспільства, його доброзичливість та відкритість.

Принагідно ми переконуємо європейських партнерів: щоб зрозуміти ситуацію, потрібно безпосередньо відвідати Україну. Це вдалося, зокрема, з місією щодо розвитку співпраці в оборонній галузі. Конференція у Львові, присвячена можливостям співпраці в оборонному секторі, яка відбулася в лютому 2025 року, подолала певний опір з польського боку, але виявилася надзвичайно успішною та проривною. Безперечно, ми й надалі докладатимемо інтенсивних зусиль для продовження співпраці в цій сфері.

Співпраця в енергетичному секторі

Серед учасників PUIG є великі та малі компанії, які працюють в енергетичному секторі й мають досвід роботи в складних умовах, що склалися в Україні. Протягом багатьох років ми в Польщі говорили про значення диверсифікованої енергетики, і приклад України показав, що сила криється в розподіленій енергетиці. У PUIG ми зібрали весь польський досвід у відновлюваній енергетиці, зокрема у виробництві біометану, і активно ділимося цим досвідом з українськими партнерами.

Крім того, під час Agro Security Forum ми провели спеціальну панельну дискусію, присвячену відновлюваній енергетиці та біометану. У травні наступного року в Свіноуйсьці ми плануємо зібрати всі найбільші польські енергетичні компанії. Ми прагнемо надихнути їх на створення власних програм дій в Україні. З одного боку — це потенціал польських компаній, їхні можливості та досвід, а з іншого — величезний український ринок, що відкривається й потребує відновлення та розвитку енергетики.

Спрощення митних процедур та відбудова України

За кожної нагоди ми наголошуємо: якщо польсько-український кордон не матиме високої пропускної здатності, ефективно забезпечуючи митний контроль, то Польща не буде хабом для відновлення України.

Блокування польсько-українського кордону драматично вплинуло на настрої українських та польських підприємців. Польські перевізники часто кажуть, що воліють їхати з України до Європейського Союзу через румунсько-український кордон, адже там час оформлення обчислюється годинами. Натомість на польсько-українському кордоні митні процедури можуть тривати днями.

Зауважу, що втручання PUIG дає ефективний результат навіть у конкретних випадках затримки компаній на митниці. Я не наводитиму деталей, проте такі випадки справді мали місце.

Зупинюся на тому, що конференція в Жешуві, яка відбулася в листопаді і була присвячена роботі кордону та спрощенню митних процедур, завершилася низкою конкретних висновків, які ми взяли до уваги. Із початку нового року будемо взаємодіяти з урядовими структурами обох країн, діяльність яких стосується кордону.

Важливо, що ми побачили розуміння з боку польських прикордонних служб, зокрема Національної скарбової адміністрації, до складу якої входить митна служба. Вони підтвердили, що розуміють проблеми українських підприємців, що виглядало обнадійливо. До конференції долучилися заступник міністра фінансів, заступник голови Державної податкової служби, директор та посадовці департаменту митниці. Вони брали участь у панельних дискусіях та прямих переговорах, а також анонсували ширшу цифровізацію та вдосконалення митних процедур. Тобто ми отримуємо зворотний зв’язок на наші запити, хоча, на жаль, ця реакція часто запізнюється.

PUIG також стурбоване запровадженням у Польщі нових систем митного контролю, зокрема Реєстру міжнародних автомобільних перевізників, що особливо зачепило українських операторів. Наприкінці минулого року ми провели два вебінари на цю тему спеціально для Асоціації українських автоперевізників, оскільки з боку уряду не було чіткого інформування чи роз’яснювальної роботи для наших українських партнерів. І сьогодні ми продовжуємо закликати польську сторону активніше інформувати про нововведення.

Було прикро спостерігати за подіями на польсько-українському кордоні, коли Польща запровадила нові обов’язки, що створювали значне навантаження для українців. Система штрафів була незрозумілою і не враховувала ступінь порушення. Наприклад, одним і тим же штрафом карали водія за неправильно вказану адресу або помилку в декларації, а також водія, який перевозив інші товари чи контрабанду. Це виглядало абсолютно абсурдно.

Є ще одна проблема. Окрім митної та прикордонної служб, з боку Польщі ми маємо справу з чотирма окремими контролюючими органами: санітарною, ветеринарною, фітосанітарною та торговельною інспекціями. В інших країнах ЄС ці служби зазвичай об’єднані в одну. До речі, в Україні такі інспекції також інтегровані. Серед країн ЄС лише в Польщі та на Мальті ці служби залишаються окремими. Це виклик, над яким ми плануємо працювати від початку нового року.

Ці та інші питання обговорювались під час конференції в Жешуві. Ми плануємо щороку проводити такі змістовні зустрічі, які б стали постійним майданчиком для обміну інформацією, поглядами та думками між перевізниками, виробниками, експортерами, імпортерами та всіма прикордонними службами.

Очікування у 2026 році

Уся команда PUIG щиро вболіває за наших українських друзів і підтримує їх. Ми бажаємо успіху і Україні, і Польщі. Нехай 2026 рік принесе справедливі для України рішення, спокій, безпеку та мир. Тоді, я переконаний, ми станемо справжніми стратегічними партнерами у майбутньому розширеному Європейському Союзі.

Читайте також:
Як влаштований найбільший в Європі порт і нафтохімічний кластер Антверпена: розповідає президентка МПА Галина Хейло

Читай нас у Telegram та Sends