Польські перевізники продовжують блокувати КПВВ на кордоні з Україною: які збитки несе економіка нашої країни та що робить Єврокомісія

6 листопада 2023 року польські перевізники почали блокаду пунктів вʼїзду та виїзду на кордоні з Україною. Українські далекобійники були змушені лишатися на кордоні у чергах, що простягнулися на десятки кілометрів.

І поки світова спільнота намагається зробити все, щоб запобігти блокаді та забезпечити перевізникам з України можливість працювати, поляки і надалі блокують роботу трьох найбільших КПВВ.

Агентство UA News зібрало інформацію про ситуацію на пунктах вʼїзду та виїзду, звернення Єврокомісії до поляків та дії з боку української влади.

 

Блокада кордону та наслідки для України

Станом на 8 січня 2024 року, на кордоні України та Польщі у чергах стоять близько 2 тис. вантажівок.

За словами речника Держприкордонслужби Андрія Демченка, нині триває блокада трьох КПВВ: «Рава-Руська – Гребенне», «Краківець – Корчова», «Ягодин – Дорогуськ».

6 січня рух розблокували на пункті пропуску «Шегині – Медика». Але Демченко додав, що черги там залишаються. Станом на ранок 8 січня там зафіксували 550 вантажівок. Після розблокування рух вантажівок на цьому напрямку став більш інтенсивним.



Зберігаються черги і на словацько-українському кордоні. Зокрема, на напрямку пункту пропуску «Ужгород». Як зазначив Андрій Демченко, зранку 8 січня у чергах фіксували приблизно 400 вантажівок.

Зважаючи на попередні блокування, можна було б зробити висновок, що зараз ситуація чи не найкраща (звісно, за умови протестів польських перевізників). Проте, блокада несе надзвичайні збитки для української економіки.

Згідно із січневим макроекономічним та монетарним оглядом від Нацбанку України, через блокаду окремих КПВВ Україна лише в листопаді втратила на експорті $160 млн. Найбільше збитків було в галузі постачання оброблених харчових продуктів, деревини, промислових виробів. 

Значних втрат зазнали й українські імпортери. За оцінкою НБУ, через блокаду вони втратили приблизно $700 млн. Найсильніше вони позначилися на закупівлі продукції машинобудування, хімії та споживчих товарів.

Віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін зазначив, що є випадки, коли блокування польсько-українського кордону також впливає на поставки для ЗСУ.

«Є те, що йде по державних програмах, по міжурядових, і так далі. Повірте, ці машини йдуть під конвоєм і в Польщі та немає ніяких питань, що існує затримка таких товарів. Але час від часу велика кількість вантажів потрапляє на гуманітарні фонди, деякі з яких купують товари подвійного призначення, розмитнюють і військовим. Ми розуміємо що вони йдуть на потреби військовим, але де-факто по документах — це комерційний вантаж. І з такими випадками дійсно є проблеми», — підсумував посадовець.

 

Чи вдалося урядам України та Польщі досягти домовленостей

Від самого початку блокади польські перевізники задекларували основну вимогу: повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Євросоюзом до 30 червня 2024 року. Адже, мовляв, це викривлює конкуренцію між українською та польською продукцією.

7 січня заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач заявив, що Україна виконала свою частину домовленостей, зафіксованих у плані дій для розблокування кордону з Польщею.

«План, який ми узгодили, з боку України виконаний, і до нас на сьогодні питань немає. Питання в тому, що ще протестувальники вимагають від польського уряду», — сказав Деркач.

Заступник міністра також наголосив, що неможливість скасування угоди про лібералізацію перевезень підтвердив і Європейський Союз, і польський уряд. Варто зазначити, що мова про це велася ще у листопаді, коли блокада тільки стартувала. Але, очевидно, лише за два місяці сторони змогли це остаточно визнати.

Деркач також звернув увагу на те, що кількість двосторонніх перевезень, здійснених польськими перевізниками, знизилася на 5% порівняно періодом до повномасштабного вторгення.

«Тому їхні заклики, що українські перевізники повністю "вбили" польський ринок перевезень, не відповідають дійсності», — сказав  посадовець.

Але польський уряд теж вирішив працювати у напрямку розблокування кордону. Зокрема, у суботу, 6 січня, уряд Польщі домовився з фермерами, яку блокують дорогу для руху фур поблизу пункту пропуску «Медика – Шегині», про призупинення протесту в цьому місці на невизначений період.

Як зазначається, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський пообіцяв задовольнити всі вимоги фермерів: субсидії на кукурудзу в розмірі одного мільйона злотих, збільшення кредитування на 2,5 мільярда злотих та збереження розміру сільськогосподарського податку на рівні 2023 року.

Зважаючи на ситуацію, можна зрозуміти, що фермери домовленості дотрималися, бо цей пункт пропуску вже третій день працює і забезпечує рух українських вантажівок. Однак до якого саме часу це триватиме наразі невідомо.

Рішучим у цьому питанні є і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск. 3 січня він заявив, що має намір переконати польських перевізників не використовувати блокаду як метод захисту своїх прав.

«Я переконуватиму польських перевізників не використовувати блокаду як метод захисту своїх інтересів. Мій уряд і я особисто робитимемо все, блокують вони чи ні, щоб ефективно захищати їхні інтереси – у сьогоднішній нерівній конкуренції з українськими перевізниками» 

 

Роль Єврокомісії у знятті блокади: реальні кроки чи «європейська стурбованість»

Ще на початку блокади представники Єврокомісії долучилися до зустрічей з представниками України та Польщі. Вислухали сторони і… констатували неможливість задовольнити вимоги протестувальників. На цьому повноваження представників ЄК були «всьо».

Але 8 січня єврокомісар з питань транспорту Європейської комісії Адіна Валеан надіслала листа міністру інфраструктури Польщі Даріушу Клімчаку щодо блокування польськими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною.

«Європейська комісія залишається дуже стурбованою блокуванням прикордонного переходу "Дорогуськ" і тим фактом, що інші прикордонні переходи між Польщею та Україною все ще заблоковані», — сказав анонімний представник ЄК. 

За його словами, блокада Дорогуська має важливі наслідки для України, Польщі та Євросоюзу.

У Єврокомісії також не виключили ще однієї тристоронньої зустрічі представників Польщі, України та ЄС, коли це буде необхідно. 

Представник Єврокомісії також підкреслив, що наразі йдеться про «покращення функціонування української системи електронної залізниці». При цьому, Польща та Україна вже виконує ті вимоги, які були спільно напрацьовані з ЄК.

Наприклад, 4 грудня 2023 року на КПВВ «Долгобичів – Угринів» для порожніх вантажівок відкрили новий прикордонний перехід, який працював без системи електронної черги.


Авторка: Даша Шерстюк