16 листопада польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох основних пунктах пропуску з Україною – Яготин, Рава-Руська і Краківець. Тоді польська сторона висунула вимоги, серед яких – повернення раніше існуючої системи дозволів для українських представників.
Вимогу задовільнити так і не змогли. Європейська спільнота зазначила, що зараз немає юридичних підстав знову вводити дозволи для українських перевізників. І діятиме ця норма, як мінімум, до червня 2024 року.
Страйки тривають, черги сягають десятків кілометрів
Після того, як офіційний представник Єврокомісії Адальберт Янц заявив про неможливість задовольнити вимоги польських перевізників, останні вирішили тиснути далі і просувати свої ідеї.
Протести були зареєстровані польськими перевізниками у місцевих органах влади і мають чітко окреслені терміни. Співголова блокади, організатор протесту поблизу пункту пропуску «Корчова-Краківець» Томаш Борковський зазначив, що їх протест зареєстрували до 3 січня 2024 року.
За три дні після початку активної фази блокади, 19 листопада, черги українських вантажівок були надзвичайно довгими і починалися за понад 20 кілометрів до східного кордону Польщі.
У коментарі ВВС очільник страйку в Дорогуську Павел Озигала зазначив, що блокада українських перевізників стала крайнім кроком, щоб «захистити свій шматок хліба».
«Гадаю, що ЄС хотів допомогти Україні, і це добре. Але він насправді не продумав, що Україна захопить наші ринки», – сказав ВВС голова страйкового комітету в Дорогуську Павел Озигала.
Також Озигала назвав втрати свого бізнесу від скасування дозволів для українських перевізників: приблизно 100 тис. євро від початку повномасштабного вторгнення.
Наразі польські перевізники розмістили на кордоні вантажівки з банерами, на яких розміщені вимоги протестувальників, а також гасла типу «Допомагаймо українцям – не олігархам», «Прагнемо повернення дозволів для транспортних компаній з України».
Хочуть долучитися до протестів ще одні «постраждалі від війни в Україні» – польські фермери. 21 листопада стало відомо, що близько 100 фермерів з асоціації «Ошукане село» (Oszukana wieś) планують провести триденну акцію протесту на переході Шегині – Медика. Попередньо, протест має стартувати 23 листопада.
«Фермери були першою групою, яка постраждала. Зараз є транспортні компанії, питання в тому, хто буде наступним», — зазначив співорганізатор протесту Лукаш Мартин.
При цьому, чітких вимог чи прагнень протестувальники з «Ошуканого села» поки не висувають. Тому сказати про те, що ж вони хочуть і за що будуть стояти, поки важко.
Хвиля протестів охопила не лише Польщу. У Словаччині також підхопили ідею повернення вʼїзних дозволів для українських перевізників. 21 листопада, приблизно о 13:30, на пункті пропуску «Вишнє Нємецьке» словацькі перевізники перекрили кордон з Україною.
Згодом виявилося, що акція протесту була індивідуальною ініціативою. Попри те, що у перекритті брав участь автомобіль з емблемою Союзу перевізників Словаччини, UNAS участь заперечив.
«UNAS заперечує будь-яку відповідальність за індивідуальний страйк на Східному кордоні. Цей страйк не був затверджений головою UNAS або Генеральною Асамблеєю UNAS. Як ми заявляли, UNAS після домовленості з Послом України в Словацькій Республіці чекатимуть перемовини між Україною, Польщею та Словаччиною», – зазначили представники Союзу.
А вже 22 листопада словацькі перевізники тимчасово зняли блокування руху для вантажівок на напрямку пункту пропуску «Вишнє Нємецьке».
«Frendly fire» від українських перевізників
Українські перевізники, після тижня активного блокування їхньої роботи, вирішили відповісти своїм польським колегам. І провели на пункті пропуску «Краківець - Корчова» мітинг щодо блокади перетину кордону вантажівками з Польщі в Україну.
Організаторами мітингу стали члени громадської організації «Міжнародні автомобільні перевізники України». До акції долучилися перевізники та водії разом із транспортом. Загалом під польський кордон приїхало понад 30 вантажівок.
Голова організації Володимир Михалевич зазначив, що це була «попереджувальна акція».
«Нас обурюють дії польських колег, оскільки в цей складний час замість того, щоб підтримати Україну, вони створюють перепони», – зазначив Михалевич.
Реакція українських перевізників цілком зрозуміла. Понад тиждень водії сплять у кабінах, у них закінчуються гроші, їжа та пальне.
Швидкість їх пересування іноді була приблизно 1 кілометр за годину. За таких темпів українські водії зможуть пройти кордон за два тижні.
Наразі українські протестувальники не планують блокувати рух авто і перешкоджати роботі пункту пропуску. Проте, якщо їх польські колеги не підуть на компроміс, то українці обіцяють повторювати подібні мітинги. Лише вимоги більше не будуть попереджувальними.
І поки водії на місцях намагаються протидіяти блокаді вантажівок, то українська влада працює на міжнародній арені.
Як повідомляє Reuters із посиланням на заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качку, Україна сподівається провести переговори у тристоронньому форматі з Польщею і Єврокомісією щодо розблокування пунктів пропуску на польсько-українському кордоні.
Качка зазначає, що польські страйки можуть вплинути на енергетичну безпеку України в умовах постійних атак з боку росії. Він назвав це «передкризовою ситуацією».
Що втрачає Україна від протестів на кордоні?
Європейська Бізнес Асоціація провела експрес-опитування серед 55 членських компаній, на діяльність яких вплинув страйк на польсько-українських пунктах пропуску. За її підрахунками, в середньому один день простою вартує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн.
При цьому орієнтовна сума загальних збитків складає майже 306 млн гривень з початку простою.
«Сукупна орієнтовна сума збитків з початку простою, завданих опитаним компаніям, складає принаймні 305 880 000 грн. При цьому однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну. Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% – до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки»
Виконавча директорка ЄБА Анна Деревʼянко також підкреслює, що блокування на україно-польському кордоні також може паралізувати діяльність українських компаній.
Зазнали змін внаслідок блокади і ціни. Зокрема, на скраплений газ. Директор консалтингової групи «А95» Сергій Куюн заявив, що блокування кордону з Польщею призвело до зростання цін на скраплений газ на 30%.
«Заблокований кордон з Польщею, а 30% імпорту скрапленого газу надходить саме через польську ділянку кордону. Це призвело до нестачі продукту на внутрішньому ринку. Через дефіцит ціни протягом останнього місяця зросли із 27 грн до 35 грн за літр. Тобто, майже на 30%», – сказав Куюн.
Зазнає змін і структура українського імпорту і експорту. У Нацбанку України зазначили, що, ймовірно, блокада стане визначальною причиною у цьому питанні.
«Допускаючи затримки транспорту на поточному рівні, максимальне щомісячне скорочення оцінюється в 160 млн доларів для експорту і 240 млн доларів для імпорту. З огляду на те, що блокада кордонів з боку Польщі почалася 7 листопада, скорочення експорту та імпорту в листопаді буде менше, ніж наведені оцінки»
Авторка: Даша Шерстюк
