Не зважаючи на протести перевізників та тимчасову напруженість між Україною та Польщею, бізнес-середовище обох країн у відкритому діалозі намагається знайти шляхи подальшої співпраці та взаємовигідної інтеграції на європейські ринки. Що є стратегічною метою обох держав. Важливим майданчиком для такого порозуміння та зміцнення ділових зв'язків між країнами став міжнародний продовольчий Форум FOOD BRIDGE, що днями пройшов у Варшаві. Подія зібрала широку бізнес-аудиторію з України та Польщі: виробників та експортерів сировини, дистриб'юторів, рітейлерів, представників влади, логістичного та рекрутингового бізнесу, а також галузевих асоціацій.
Що буде далі з товарообігом між Україною та Польщею?
Галина Хейло нагадала, що один із попередніх Форумів, організованих командою GPA, вже проходив під час блокування експорту українського зерна, і вже тоді учасники зустрічі намагалися знайти рішення цієї проблеми.
"Ми зрозуміли, що рішення не у дозволах і папірцях, а в нових технологіях, в ефективності бізнесу. Тому ми вважаємо, що зараз ці форуми, які ми проводимо на різні тематики, вони дуже важливі саме для бізнесу, саме для того, щоб бізнес став більш ефективним, щоб народжувалися нові кооперації, нові співпраці. І ми дуже пишаємося тим, що сьогодні завдяки нашим івентам ми маємо декілька великих підписаних контрактів, ми цьому дуже радіємо і сподіваємося, що теж буде корисно і ви зможете знайти для себе гарних партнерів", - наголосила президент GPA.
На безальтернативності стратегічного економічного партнерства між обома країнами наголосив Яцек Пєхота, президент PUIG, колишній міністр економіки Польщі. Він звернувся з вітальним словом до бізнес-аудиторії з України та Польщі, яка зібралася для зміцнення партнерства та розвитку спільних проєктів.
Під час Форуму наголошувалося на рекордних річних показниках товарообігу між Україною та Польщею, який сягнув 16 млрд євро. "Дуже висока динаміка польського експорту до України, і навпаки українського експорту – до Польщі. І хоча дані за останні місяці показують спад цієї динаміки, але він незначний", - розповіла Ельжбета Бодьо, віце-президент PUIG.
Вона наголосила, що ситуація з блокуванням на кордоні стала серйозним викликом для торгівлі між країнами. Щоб якнайшвидше його подолати та відновити ефективну роботу пунктів перетину кордону PUIG апелює до проведення спільного діалогу між Україною та Польщею.
Під час Форуму поляки та українці відверто обговорили проблему з блокуванням кордону, щоб зрозуміти загрози та можливі шляхи вирішення. Так, Денис Марчук заступник голови Всеукраїнської аграрної ради розповів про масштаби збитків, завданих протестом.
"Втрати сягають 400 млн. євро. І з кожним днем перекриття кордону, втрати будуть збільшуватися. Найболючіше, що ми втратили двох людей, водіїв, які загинули на пунктах перетину через блокаду, яка відбувається", - сказав Марчук.
Він наголосив, що для українських агровиробників важлива перспектива співпраці з Польщею та іншими країнами ЄС в рамках "Шляхів солідарності", які б мали компенсувати експортерам заблоковані росією морські маршрути.
"Якщо подивитися на цілісність експорту, який іде з України, то за період воєнних дій фактично 53 млн. тон вивезені завдяки "Шляхам солідарності", і ми б хотіли продовжувати це робити", - зазначив Марчук. І додав, що за нинішніх умов варто було б розпочати тристоронні ділові переговори за участю України, Польщі та Єврокомісії.
"З часом розуміння того, що Україна та Польща не є конкурентами, а партнерами, переможе, і країни почнуть розвивати продовольчі системи", - сказав у своєму виступі Тарас Качка, заступник міністра економіки, торговий представник України.
"На мою думку, насправді стратегічно Україна і Польща стоять на шляху дуже сильної інтеграції своїх продовольчих систем. І це те, що не до кінця можливо усвідомлене у польському суспільстві, і в політичних та бізнесових дебатах. Протести, які ми бачимо цього року на кордоні – це наслідок не дуже гарних дебатів щодо бізнесової інтеграції обох економік, які абсолютно не відповідають тій політичній і суспільній підтримці, які Польща надає Україні. І наше завдання на найближчі місяці, тижні говорити про те, наскільки українське сільське господарство залежить від польських постачань. Так само, як і українське сільське господарство є важливим для тваринництва та продуктової галузі Польщі", - заявив Тарас Качка.
Він також наголосив, що Польща є одним з найголовніших торгових партнерів України серед країн ЄС. Зараз Україна щомісяця експортує до Польщі від 340-до 350 млн. доларів продукції. А імпортує ще більше – на рівні 550 млн. доларів. Більше до України імпортує тільки Німеччина. Відтак, наслідки від блокування кордонів – будуть тяжкими.
"Треба розуміти, що протестувальники наносять збитки польським компаніям і виробникам, які не можуть постачати свої продукти на український ринок. Ми бачимо щоденну статистику , і бачимо, що падіння імпорту відбувається більше, ніж падіння експорту… Найбільша напруга пов'язана з тим, що створюється імідж польських протестувальників, які унеможливлюють ведення бізнесу з українськими компаніями, оскільки роблять транспортування неможливим. Відповідно, ця шкода, яка поки що вимірюється грошима, вона буде помітна, коли ми перестанемо отримувати замовлення на наші підприємства, на постачання продуктів до країн ЄС на товари, які транзитуються через Польщу до Німеччини, Нідерландів, країн Балтії. Це буде справді шок для української економіки", - констатував торговий представник України.
Механізми виходу української продукції на ринки Польщі та ЄС
Учасники Форуму FOOD BRIDGE також детально обговорювали питання інтеграції ринків харчових продуктів до ЄС. Перспективи цього процесу, деякі моменти конкуренції у певних сегментах ринку та важливість кооперації між польськими та українськими компаніями, проаналізував Лукаш Амброзяк, доцент Інститут економіки сільського господарства та харчових продуктів (Польща).
Про кредитування імпортерів та експортерів обох країн, та пов'язані з ним ризики, розповів Дмитро Кушнеров, експерт департаменту міжнародних компаній та фінансування торгівлі Банку Pekao S.A. Можливості для масштабування та виходу українських компаній на зовнішні ринки презентував Жак Турель, голова правління World Trade Center Warsaw, стратегічний радник, експерт у проектному фінансуванні та залученні інвестицій. Його компанія активно допомагає українському бізнесу знаходити бізнес-партнерів, залучати інвестиції та виходити на ринки не лише Польщі, але й Німеччини, Франції, скандинавських країн.
Більш детально про сам процес імпортування та особливості законодавства при ввезенні товарів до Польщі розповіла Ліза Елбан, співвласник Elban Group Sp. z o.o. Представлена нею аналітика охоплювала процес підготовки імпорту: від вибору товару і його маркування за стандартами Польщі та ЄС - до визначення та сплати митних ставок.
Як створити у Польщі успішний бізнес з нуля поділився своїм підприємницьким досвідом Сергій Колесник, засновник та власник мережі магазинів Best Market, імпортер української продукції в Європі, співвласник компанії Foodex24 та RSA Distribution. Він зауважив, що "Польща прийшла до ЄС молодою державою, сформувала себе у правовому полі, і зараз у Польщі - дуже сильне правове поле". Тому українським підприємцям, які планують виходити на місцевий ринок, треба ретельно вивчати закони, поважати їх та набирати професійну команду.
Про можливості для українських виробників у сегменті еко-продуктів, та як функціонує цей ринок розповіла Наталія Невинська, представниця EIT Food. Проєкт працює у країнах Євросоюзу та впроваджує інновації для розвитку продовольчої системи, щоб у подальшому збільшити виробництво здорової їжі.
Про нейромаркетингові прийоми для кращих продажів та про емоційні закупи учасники конференції дізналися з виступу Джоани Флорчак Джуджвід, директорки відділу маркетингових та кадрових досліджень ASM Research Solution Strategy. Вона розповіла про нові технології дослідження поведінки клієнтів. А також акцентувала на головному принципі емоційних продажів – споживачі обирають те, що їм добре відоме. Для прикладу, маркети збільшують продажі французького вина, коли у залі для покупців звучить французька музика, якщо ж вмикають німецьку - то краще продаються вина німецького походження.
Про логістику транзитних потоків та необхідність розбудови відповідної інфраструктури розповів Яцек Подгорський, директор сільськогосподарського Форуму в Союзі підприємців та роботодавців. Розвиток таких транспортних сполучень, схоже, буде все більше затребуваним. Як повідомила під час Форуму офіційна представниця Торгово-промислової плати України в Польщі Анна Вінниченко, запитів від українських та польських компаній, які шукають бізнес-партнерів в обох країнах стає все більше.
Сучасні методи оптимізації бізнесу та нові тренди
Про залучення венчурного капіталу у фудтех – технології виробництва, приготування та доставки їжі – розповіла Ірина Кузьмичева, засновниця і власниця фінансових компаній PRIME GROUP ESTRO (Австрія), ALL TRADE PRODUCTS (ОАЕ), партнер інвестиційного фонду Frigate Luxembourg S.A. За її словами, у галузі фудтеху, як і в інших галузях, є свої модні тренди, на які звертають увагу великі інвестори. Це – виробництво їжі з мінімальним впливом на довкілля, технології виробництва альтернативного м'яса, використання технологій блокчейну та безпеки, скорочення та переробка харчових відходів, а також вироби із їстівних комах. Саме на таких проєктах харчової індустрії зараз можна "підняти" капітал.
Ще одна важлива тема для компаній, які працюють на ринку продовольства – забезпечення персоналом. Прогноз дефіциту кадрів та варіанти його покриття презентував Олексій Коробка, засновник та голова правління компанії "Blagoda" та IT платформи YOUCAN. Головним викликом для України він назвав міграцію за кордон громадян працездатного віку. Близько мільйона українців "осіли " в Польщі. Більшість з них знайшли роботу і одразу намагалися соціально інтегруватися. Частина біженців переїхала з Польщі до Німеччини, але з розрахунку на соціальні виплати, а не для працевлаштування, наголосив експерт. Щодо браку персоналу для великих виробництв, то за словами Олексія Коробки, європейські роботодавці розглядають залучення персоналу насамперед з таких країн, як Казахстан та Філіппіни.
Як влаштований ринок логістичних послуг для різних видів харчової продукції та про оптимізацію процесів у цій галузі розповів Яцек Вигоровський, директор філії Nagel-Group (Люблін). "Найважче зараз оформлення ефективного логістичного ланцюжка та митного оформлення, ми сподіваємося, що блокада швидко завершиться та полегшить нам роботу", - продовжила тему розширення українського експорту Анна Ткачук, операційна директорка експортної компанії "MADE IN UKRAINE". Водночас вона наголосила, що для успішної роботи на міжнародних ринках важливе не лише нарощення обсягів експорту, а й представлення того, що українське виробництво – це марка високої якості, надійності та високої свідомості.
На Форумі жваво обговорювалася і не менш важлива тема для частини українського бізнесу – релокація до інших країн. З основними експертними рекомендаціями на цю тему виступив Андрій Харачко Підприємець, спеціаліст з диверсифікації бізнесу, власник TAPROOM-WILANOW. Його головні поради для керівників бізнесу – вивчити мову та досконало проаналізувати ринок тієї країни, куди планується релокація.
В'ячеслав Лiпский, СЕО компанії CERUX, Варшава (дистрибуція товарів на міжнародних ринках) виступив із рекомендаціями, як успішно продавати продукцію на європейському ринку. Зокрема як співпрацювати з торговельними мережами у Польщі. Головні поради від Ліпского – подавати на розгляд мереж не більше трьох найкращих своїх продуктів, а також користуватися послугами логістичних компаній, а не самотужки винаймати склади і транспорт для доставки товарів.
Під час Форуму FOOD BRIDGE експертно обговорили оптимізацію бізнесу за допомогою інновацій, а саме - штучного інтелекту. Ефективне використання таких технологій на практичних кейсах продемонстрував Влад Віннер, CEO Binom Norway, розробник методології Binom Legacy. Це методологія, що дозволяє створювати цифрові копії свідомості, філософії, цінностей та методів прийняття рішень людей. Вона показала свою ефективність у різних сферах життя. Так, у Норвегії цю методологію застосовують для навчання співробітників служб порятунку, поліції та військових.
Не менш перспективне її використання у бізнесі. Спілкуючись з Binom у месенджері (відповідаючи на його запитання), представник компанії отримує цифрову копію загального інтелекту компанії, задаючи їй роль ідеального продавця. Цінність штучного інтелекту для розвитку бізнесу продемонстрував кейс компанії DeLaMark- українського виробника побутової хімії та косметичних засобів, яка впровадила у свою роботу Binom Legacy і планує його розвивати далі.
Про враження від проєкту розповів власник компанії Олексій Веренікін: " Я спершу припускав, що штучний інтелект - це якийсь чат GPT, який працює на стандартні запитання і відповіді. Але ні. Реально - це, як шестирічна дитина. Ти вкладаєш у неї інформацію, і вона на підставі цієї інформації генерує відповіді, які повністю відповідають дійсності, яка є. Я переконаний, що це перша крихта, перше зерно, яке може вивести людство на новий рівень не лише в бізнесі, а й у житті".
Веренікін також зауважив, що запроваджена модель Binom Legacy постійно вдосконалюється і спілкується з клієнтами різними мовами, що дає можливість бізнесу не лише оптимізувати свою роботу, а й масштабуватися і працювати з клієнтами з різних куточків світу.
