6 листопада польські перевізники заблокували пункти вʼїзду та виїзду на кордоні з Україною. Основною метою мітингувальників було відновлення дозвільної документації для українських далекобійників. Мовляв, таке спрощення шкодить економіці Польщі.
За 1,5 місяця відбулася низка подій. Блокувалися майже всі автомобільні КПВВ. А 18 грудня почалася нова хвиля блокувань. До якої, вкотре, долучилися польські фермери.
КПВВ пропрацював тиждень? Блокуймо ще раз
Пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ» є найбільшим автомобільним КПВВ на українсько-польському кордоні. Тому його блокада, яка тривала з 6 листопада по 11 грудня, стала справжнім ударом для логістики українських перевізників.
Крім того, що вантажівки стояли в чергах тижнями, водії помирали на парковках або прямо на дорозі під час очікування. І, звісно, економічно Україна почала страждати.
Але 11 грудня міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що на кордоні Польщі та України зняли блокаду з руху вантажівок через пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ».
«Це була складна робота, але вона ще не завершена. Кордон має бути розблокованим повністю, а подальші блокування не допущені. Працюємо далі, враховуючи інтереси наших перевізників та держави»
Стабільний рух вантажівок забезпечили того ж дня о 14:00. Оформлення та пропуск через кордон здійснювався у звичайному режимі.
Варто зазначити, що до блокади через цей напрямок упродовж доби кордон перетинало 1200-1300 вантажівок. А ось під час блокади ці цифри значно скоротилися: на в'їзд в Україну оформляли 100-130 вантажних автомобілів, на виїзд – близько 30.
Але звична робота КПВВ тривала недовго. Уже 15 грудня Окружний суд Любліна дозволив перевізникам поновити протест на кордоні з Україною у пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ».
Згідно з інформацією польських ЗМІ, влада Дорогуська стверджувала, що акція протесту «становила б значну загрозу майну». Суддя, своєю чергою, заявив, що «зібрання не має на меті перешкоджати перевіркам на кордоні, а насамперед має на меті уповільнити їх».
Голова Дорогуська Войцех Сава повідомляв, що ще не вирішив, чи буде оскаржувати вирок суду. Він міг зробити це протягом 24 годин. Але, очевидно, не встиг.
Бо вже 17 грудня один із лідерів протесту Павел Озигала заявив, що блокада стартуватиме 18 грудня і може продовжитися до 8 березня 2024 року.
Зранку 18 грудня лідер люблінського відділення партії «Конфедерація» Рафал Меклер, якого називають головним обличчям протестів польських перевізників, повідомив, що протест почнеться того ж дня о 13:30 за місцевим часом.
Jutro na Dorohusku startuje od nowa blokada. Dołączają do nas rolnicy ze Zjednoczonej Wsi. pic.twitter.com/5gi5JKSgrR
— Rafał Mekler (@MeklerRafal) December 17, 2023
За словами лідера протестувальників, фермери долучаються до блокування «у зв’язку з трагічною ситуацією на польському ринку, спричиненою неконтрольованим напливом зерна з України, браком перспектив на покращення ситуації в жнива 2023 року, а також браком запровадження системних розв’язань з метою захисту вітчизняного ринку».
Також Меклер озвучив основні вимоги мітингувальників, зокрема, представників руху «Обʼєднане село»:
- Припинення імпорту цукру з України;
- Негайна виплата прямих субсидій;
- Збереження ставки відшкодування акцизного податку на пальне на поточному рівні;
- Компенсації виробникам кукурудзи;
- Відмова від вимог про ріллю.
Як блокада впливає на українських перевізників
Станом ранок 17 грудня, на кордоні з Польщею зафіксували понад 2 тисячі вантажівок, які були заблоковані на КПВВ «Рава-Руська – Гребенне», «Краківець – Корчова», «Шегині – Медика».
«Станом на ранок, сьогодні, на цих трьох напрямках, в чергах у бік України перебуває десь 2150 вантажних транспортних засобів. Найбільше навпроти "Шегині – Медика". Рух є, але не такий інтенсивний, як це було до 6 листопада або 23, коли почалось блокування "Шегині"», – розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
У випадку, якщо розпочнеться блокада пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ», ця цифра цілком може зрости до приблизно 4 тисяч заблокованих вантажівок.
На жаль, не всі водії витримують таких умов. Зокрема, 17 грудня стало відомо про смерть ще одного українського водія. Це вже третя «жертва блокади».
За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, чоловік помер 16 грудня.
«Водія забрала швидка, дорогою до лікарні він помер. Поки мені невідомо, з якої він компанії», – зазначив Балін.
Згодом генконсул України в Любліні Олег Куць повідомив, що водію вантажівки з України, яка застрягла на кордоні з Польщею стало зле у місці обслуговування пасажирів Грушовіце на автомагістралі A4.
У співпраці з польською поліцією було встановлено, що 38-річний український водій відчув біль у грудях і звернувся по допомогу. Доки їхала швидка, водій знепритомнів, тому було розпочато реанімаційні заходи.
Швидка допомога перевезла чоловіка до лікарні у Перемишлі, де лікарі констатували його смерть та виключили причетність до неї третіх осіб.
Що кажуть представники польської влади?
Блокування кордону, як і вимоги протестувальників, викликають неоднозначну думку серед провладних кіл Польщі. Так, наприклад, 13 грудня війт гміни Дорогуськ відмовив транспортникам в організації нового протесту на під'їзній дорозі до кордону з Україною, який мав розпочатися 18 грудня.
18 грудня Войцех Сава повідомив про відповідне рішення. І протестуючі перевізники виявилися незгідними з цим. Саме тому 15 грудня було розглянуте нове рішення, яке, Сава оскаржити не встиг.
А ось що стосується вимог фермерів про забезпечення необхідних їм умов ведення діяльності, то тут все складніше.
Зокрема, заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що варто буде закрити аграрний ринок країни для українських товарів на 20 років після вступу України до ЄС.
Попри те, що це не повʼязано напряму з протестами, сенс не втрачається: поляки бачать в Україні значного конкурента в аграрному секторі і прагнуть обмежувати нашу країну у цій діяльності.
Колодзєйчак висловив обурення щодо українського аграрного ринку, стверджуючи, що 95 великих агрохолдингів контролюють половину орних земель України.
Політик підкреслив необхідність захисту польських інтересів, зазначивши, що Польщі слід навчитися від Німеччини, яка закривала ринок праці для поляків на вісім років після приєднання Польщі до ЄС. Таким чином, на думку політика, аграрно-споживчі товари з України, які необроблені та перероблені, не повинні потрапляти до Польщі, принаймні протягом 20 років після приєднання України до ЄС.
Раніше політик був відомий як активіст, який захищав інтереси польського села і очолював аграрний рух «Агроуні». Під час зернової кризи він підтримував блокаду експорту українського збіжжя на польський ринок, закликаючи розширити перелік продуктів, імпорт яких з України до Польщі слід заборонити.
Тому й не дивно, що інтереси «Обʼєднаного села» йому доволі близькі та резонують.
Авторка: Даша Шерстюк
