На п'ятницю, 17 жовтня, запланована зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Хоча порядок денний включає низку питань, найважливішою темою є потенційне надання Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Голова держави, як очікується, проситиме про ці поставки як необхідний елемент для боротьби проти агресії РФ.
Стратегічна цінність «томагавків» для Києва визначається, перш за все, дальністю дії, яка може сягати 2500 кілометрів. Така далекобійність дозволяє Україні уражати військові та логістичні об'єкти, а також центри управління глибоко в тилу РФ, перевершуючи дальність систем ATACMS у рази.
У Москві ці наміри зустріли вкрай негативну реакцію. Очільник Кремля Володимир Путін попередив, що постачання Києву ракет, здатних долетіти до Москви чи Санкт-Петербурга, стане «новим етапом ескалації, який зруйнує відносини між РФ і США». Російські чиновники на кшталт Дмитра Медведєва відкрито погрожують ядерними ударами та війною в Європі.
Як би там не було, але очевидно, що для Москви питання Tomahawk є дуже принциповим. У випадку, якщо це озброєння з'явиться у ЗСУ, Кремль явно буде якось відповідати. Його потенційні відповіді можна умовно розділити на симетричні та асиметричні.
То як же відповість РФ, якщо в України з'являться «томагавки»? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Симетричні відповіді на поставки ракет Tomahawk
Симетричні заходи, які Росія може вжити у відповідь на передачу Tomahawk, будуть зосереджені насамперед на жорсткій ескалації бойових дій в Україні, демонстрації посиленого військового потенціалу та повному заморожуванні політичних контактів із США.
Кремль може використати постачання далекобійної зброї як формальне виправдання для значного посилення обстрілів української інфраструктури. Замість нинішніх хвиль, що складаються з десятків ракет та сотень дронів, Москва може спробувати завдати одночасного удару, залучаючи сотні крилатих ракет та 1000+ ударних БПЛА. Мета такого «мега-удару» — не лише спричинення максимальних руйнувань, але й виснаження українську ППО.
Найбільш загрозлива частина цієї симетричної відповіді може стосуватися української енергосистеми, яка і так перебуває у вкрай крихкому та вразливому становищі. Росія, ймовірно, сфокусується на ураженні ключових елементів, критично важливих для стабільності всієї системи — зокрема, на АЕС.
Ключовою метою Кремля досі залишається повний блекаут в Україні. Поки працюють атомні станції, він фактично неможливий. Але якщо знищити всі розподільчі потужності АЕС, наслідки можуть бути катастрофічними.
Стратегія Москви полягає у максимізації соціально-економічного руйнування, включно з ядерним шантажем. Завдавши удару по розподільчих потужностях, Кремль здатний майже гарантовано викликати масштабний та довготривалий блекаут, одночасно тримаючи світ у напрузі щодо потенційної техногенної катастрофи через удари по атомній інфраструктурі. Це є перевіркою рішучості Заходу та його готовності до прийняття наслідків прямої ескалації.
На військово-технічному рівні Росія може відповісти на Tomahawk демонстративним розгортанням або повторним застосуванням сумнозвісного ракетного комплексу «Орєшнік». Використання цієї зброї Москвою розглядається як фактична погроза «ядеркою», але без її застосування — адже «Орєшнік» є міжконтинентальною ракетою, яка здатна нести ядерний заряд. Тобто це такий собі натяк від РФ.
На дипломатичному полі постачання Tomahawk матиме прямий наслідок у вигляді повного заморожування політичного діалогу між Москвою та Вашингтоном. Про це вже попереджав Путін. В такому випадку РФ і США повернуться у «точку нуль», яка характеризується повною відсутністю політичних контактів та будь-яких перспектив врегулювання, як це було на пізніх етапах роботи адміністрації Байдена.
Асиметричні відповіді Кремля на постачання Tomahawk
Асиметрична відповідь Кремля на передачу Tomahawk буде спрямована на дестабілізацію геополітичних позицій США та Заходу загалом через посилення співпраці з ключовими союзниками РФ, тим самим розширюючи географію протистояння. Постачання цих ракет може стати каталізатором для обміну чутливими військовими технологіями із державами-партнерами Росії, що матиме далекосяжні наслідки для регіональної безпеки.
Наприклад, РФ вже є стратегічним партнером Тегерана у сфері ядерної енергетики, збудувавши діючу АЕС у Бушері та підписавши угоди про будівництво ще чотирьох об'єктів. У відповідь на Tomahawk Москва може різко прискорити цю співпрацю.
Найбільш значущим кроком стане активна допомога російських фахівців у модернізації, захисті та подоланні наслідків американо-ізраїльських ударів по іранських ядерних об'єктах. Ця підтримка дозволить Ірану швидше форсувати розвиток своєї ядерної програми, створюючи нову стратегічну загрозу на Близькому Сході.
Також Росія може поглибити військово-технічний обмін з КНДР, передаючи Пхеньяну важливі технології — наприклад, пов'язані з виробництвом балістичних та гіперзвукових ракет. Мета такого кроку — різко підвищити загрозу для регіональних союзників США, таких як Південна Корея та Японія.
Не варто забувати і про Білорусь. Хоча це не є критичним глобальним важелем, передача додаткових озброєнь Мінську все одно може створити нову напругу на кордонах НАТО, що також вписується в логіку асиметричної відповіді.
Ще одним важливим напрямком асиметричної відповіді є посилення РФ на Близькому Сході. Москва, зокрема, може зміцнити свою військову присутність у Сирії. Нещодавні політичні контакти, зокрема зустріч Путіна з новим президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа, створюють підґрунтя для розширення співпраці. Це може включати розгортання нових систем озброєнь чи збільшення чисельності контингенту, що кине виклик військовим операціям США та Ізраїлю в цьому регіоні. Тут же можна згадати і єменських хуситів, яким Москва, за даними західних ЗМІ, також допомагає.
Думки експертів
Військовий експерт, відставний полковник СБУ Олег Старіков каже, що існують три варіанти реакції Росії на потенційне постачання Україні ракет Tomahawk.
«Варіант номер 1 — Путін злякається і буде терпіти. Тобто жодної відповіді не буде. Буде те ж саме, що з HIMARS і ATACMS. Будуть намагатися збивати за допомогою наявних сил і засобів і продовжувати війну на виснаження. Удари по Україні при цьому посиляться і виб'ють врешті всю енергетику, призводячи Україну до гуманітарної катастрофи. Другий варіант — буде зроблений демарш по лінії МЗС, потім викличуть посла США, потім є ймовірність розриву дипломатичних відносин. Далі почнеться підтягування всього наступального озброєння і ППО до східного флангу НАТО, але без ядерної складової. Це призведе до серйозного ускладнення обстановки.
І нарешті третій варіант — якщо буде завдано удар Tomahawk, а нанесена Росії шкода буде серйозною, то у умовних хуситів можуть з’явитися аналогічні ракети, але вже російські. Ракетні технології передадуть ворогам США. Венесуелі, наприклад, а вона зможе бити по американському флоту, який зараз блокує країну. Також не виключаю удари по базам США. Є й четвертий варіант, пов'язаний із ядерною зброєю, але про це я навіть не хочу говорити», — розповів Олег Старіков.
Експерт з ракетного озброєння Олександр Кочетков висловився куди більш лаконічно.
«Лякати українців власними фантазіями не бачу сенсу. І ключове слово тут — «лякати», а не «фантазії», — зазначив експерт.
Резюмуючи, постачання ракет Tomahawk Україні стане кроком, який безумовно підвищить ставки у війні. Це далекобійна і потужна зброя, здатна знищувати цілі на відстані до 2500 кілометрів, створюючи пряму загрозу для стратегічних центрів Росії. Це є основним джерелом тривоги для Кремля.
Водночас необхідно усвідомлювати, що Tomahawk, на жаль, не стане «зброєю перемоги», яка кардинально змінить ситуацію на фронті або завершить війну. Політика взаємовідносин між США та РФ будується на негласних балансах і порогах ескалації. Якщо Сполучені Штати посилюють Україну, Москва, за логікою протистояння, відповість дзеркально в тій чи іншій мірі.
Найбільш ймовірним сценарієм є той, при якому передача Tomahawk спровокує гострий, але обмежений період ескалації. Кремль відповість на симетричному рівні, посилюючи масовані удари по Україні та застосовуючи елементи ядерного шантажу. Асиметрична відповідь буде зосереджена на дестабілізації в інших регіонах світу — через поглиблення технологічного співробітництва з Іраном або КНДР, а також через можливе посилення підтримки єменських хуситів для атаки на глобальну торгівлю.
Ядерна відповідь Росії чи початок прямої агресії проти країн-членів НАТО залишаються малоймовірними через неприпустимий ризик взаємного знищення. Отже, у випадку передачі Tomahawk світ переживе період загострення та радикальної риторики, після чого ситуація стабілізується на новому рівні, а війна продовжиться.
