Реформа армії в Україні стикається з критикою – FT
Україна намагається вирішити одну з ключових проблем ЗСУ – нестачу особового складу та виснаження діючих військових. На цьому тлі реформа армії викликає критику, повідомляє Financial Times, зазначаючи складність системних змін під час тривалих бойових дій.
Видання відзначає, що перший етап цієї реформи зосереджений на діючий військах – зокрема планується наростити набір іноземців до лав Сил оборони, спростити переведення між підрозділами та заохотити дезертирів до повернення. Однак ключовим моментом реформи є запровадження кількох форматів контрактів тривалістю від 10 до 24 місяців. Вони передбачають не лише збільшення виплат, а й гарантують відпустку після їхнього завершення.
Втім, як зазначає видання, ця реформа викликала критику з боку діючих військових. Особливо це стосується тих, хто вступив до лав армії у 2022 році або раніше. Журналісти цитують українського письменника Артема Чапая, який у 2022 році долучився до лав Сил оборони. Він назвав реформу «огидою», яка ставить солдатів перед «новою дилемою»:
«Або ти задовольняєшся крихтами зі столу господаря, або відмовляєшся і, будучи кріпаком, сам у цьому винен», – сказав він.
Військові, які поспілкувалися з FT, вважають, що реформа зробила занадто мало для тих, хто воював роками. Також бійці мають сумніви щодо того, чи виконає держава свої обіцянки. А однією з проблем вони називають те, що відстрочки далеко не відповідають звільненню зі служби, на яке багато хто сподівався. Один з військових каже:
«Ніхто не візьме тебе на роботу (у цивільному житті – УНІАН), якщо дізнається, що ти все ще є власністю держави. А після цієї перерви хто знає, яка частина тебе знову прийме».
Також скептицизм серед військових викликає й обіцянка часткової демобілізації для солдатів, які воюють ще з часів до 2022 року. Оскільки бригади на передовій, як і раніше, відчувають нестачу особового складу. А на думку аналітиків та українських чиновників, навіть якщо Україні вдасться набрати велику кількість солдатів через нові контракти – це все одно не дозволить відмовитися від мобілізації.
«Навіть цих фінансових стимулів не вистачить, щоб перейти на добровільний набір. Наразі гроші не є ключовою проблемою, коли йдеться про небажання йти в армію. Справа більше в страху потрапити до поганого командира, страху смерті, страху не отримати достатньої підготовки», – каже Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Журналісти також відзначають, що перший етап реформи не торкнувся найбільш чутливого питання – ТЦК. Видання зазначає:
«Маючи завдання знайти достатню кількість чоловіків для поповнення лав Збройних сил, ці установи часто пов’язують із явищем, яке українське суспільство назвало «бусифікацією» – насильницьким викраденням чоловіків прямо з вулиць», – пише видання.
Раніше Свириденко повідомила, що Міноборони планують підвищити доплати військовим та запровадити чіткі терміни служби.
У поточних змінах до державного бюджету не передбачено достатньо коштів для обіцяного підвищення заробітних плат українським військовослужбовцям.
У бюджеті-2026 планували суттєво збільшити витрати на оборону та безпеку — додатково закладають 1,56 трильйона гривень. Кошти підуть на зарплати військовим, озброєння, техніку та зміцнення критичної інфраструктури.
