Енергетична безпека, гібридні загрози з боку Росії, відбудова України та інтеграція до Євросоюзу стали ключовими темами 18-го Балтійського бізнес-форуму, який днями пройшов у портовому місті Свіноуйсьце на півночі Польщі. Одним із ключових спікерів цього міжнародного зібрання був Даріуш Шимчиха, перший віцепрезидент Польсько-української господарчої палати (PUIG).
Видання UA.News поспілкувалося з ним про те, чому Польща вважає підтримку України інвестицією у власну безпеку, які інструменти фінансування доступні бізнесу під час війни та чому українська стійкість стала предметом вивчення для європейських партнерів.
За Вашими спостереженнями, які настрої та очікування зараз переважають у ділових і урядових колах Польщі, України та країн Балтії?
Даріуш Шимчиха: На межі 20-х і 30-х років минулого століття в Польщі з’явилася пісня, популярна й донині, зі словами: «Море, наше море, ми будемо тебе вірно охороняти, маємо наказ тебе утримати, або з честю лягти на дно». Після Другої світової війни здавалося, що це сентиментальний, хоч і патріотичний твір, який співають біля багаття. Після 24 лютого 2022 року Польща та країни Балтійського регіону зрозуміли, що Балтійське море є театром гібридної війни. Ми зрозуміли, що енергетична та телекомунікаційна інфраструктура, яку ми встановили на дні Балтійського моря, перебуває під загрозою з боку Росії і потребує захисту. Ситуацію також змінив вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. Із захопленням та увагою ми спостерігаємо, як Україна, фактично позбавлена власного флоту, заблокувала російський флот у Чорному морі.
Які теми обговорювалися найактивніше під час Балтійського бізнес-форуму?
Даріуш Шимчиха: По-перше, енергетична безпека, якої можна досягти шляхом диверсифікації джерел постачання, збільшення частки енергії з відновлюваних джерел у національному енергетичному балансі, а також завдяки поглибленій міжнародній співпраці. За участю почесного гостя BBF, колишнього прем’єр-міністра Польщі та голови Європейського парламенту професора Єжи Бузека, ми нагадали про польську ініціативу «Енергетичний союз». Завдяки їй у Європейському Союзі було збільшено кількість енергетичних інтерконекторів між державами-членами, запроваджено обов’язкові запаси газу, визначено принципи енергетичної солідарності.
По-друге, від українських гостей – з уряду, органів місцевого самоврядування, бізнесу – ми хотіли дізнатися, як вони рятували постачання світла та енергії для міст і підприємств після російських атак. Говорять про «стійкість України», але як її досягають? Ми хочемо навчитися у вас методикам дій у кризових та надзвичайних ситуаціях.
По-третє, ми говорили про майбутнє України, про відбудову, яка має стати модернізацією, про фінансові інструменти підтримки для України та для польських підприємців, які ведуть торгівлю та інвестують в Україні. Ми говорили про європейську перспективу України — про нелегкий шлях до членства в Європейському Союзі — ми, поляки, можемо поділитися своїм досвідом, можемо вам допомогти.
Зараз ми спостерігаємо новий етап війни, ескалацію терору проти цивільного населення та руйнування української економіки, а також гібридні атаки Росії проти країн НАТО. Наскільки змінилася стратегія польсько-українського економічного співробітництва у нових реаліях?
Даріуш Шимчиха: Обсяги торгівлі між Польщею та Україною зростають. У 2021 році вони становили 10,5 млрд доларів США, а у 2025 році становитимуть не менше 15 млрд доларів США. У першому кварталі поточного року польський експорт до України зріс на 13 %.
Так само, як після 24 лютого 2022 року посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, як один з небагатьох, залишився в Києві, так і зараз польський бізнес також залишається.
Будь ласка, майте на увазі, що польський бізнес має унікальні та ефективні інструменти підтримки, які пропонують Банк Господарства Крайового, KUKE та PZU. Це кредити та страхування, зокрема від військових ризиків.
Енергетичний сектор України, мабуть, найбільше постраждав від обстрілів. Наскільки європейські партнери готові брати участь у його відновленні? І в якому форматі таке відновлення може відбуватися під час війни, коли ризики руйнувань дуже високі?
Даріуш Шимчиха: Ми вже давно допомагаємо у поточній відбудові енергетичного сектору України. Енергетична спільнота, структура, створена Європейським Союзом, з 2022 року збирає фінансові кошти та енергетичне обладнання, доставляє їх до України. Наприклад, цього року було перевезено теплоелектростанцію з Литви до України. Логістику перевезення забезпечувала Польща. Низка країн надає Україні гранти на конкретні цілі у відновленні енергетики. Важливе значення мають електричні та газові інтерконектори, завдяки яким ми підтримуємо Україну у скрутні часи. Нарешті, не можна забувати про Ukraine Facility, програму ЄС на користь України. У її II напрямку, першим фінансовим оператором якого є Bank Gospodarstwa Krajowego, передбачені пільгові кредити на інвестиції в енергетичний сектор. Максимальна сума пільгового кредиту становить 50 мільйонів євро, що є значною сумою для проєктів у сфері відновлюваної енергетики.
Наскільки Європа готова до вирішення економічних викликів, що випливають з енергетичної кризи, спричиненої російською агресією та війною на Близькому Сході?
Даріуш Шимчиха: Ми протистоїмо цим викликам, хоча це не є простим і дешевим. Наприклад, польський уряд знизив акцизний збір та ПДВ на пальне, оскільки війна з Іраном спричинила різке зростання цін на нафту. На щастя, у випадку Польщі ми не покладалися виключно на цей напрямок поставок.
У які енергетичні проєкти зараз інвестують польські компанії?
Даріуш Шимчиха: Вітроенергетика — у 2024 році вартість інвестицій приватних і державних компаній у наземну та морську вітроенергетику в Польщі склала майже 80 мільярдів доларів США.
Які польські компанії станом на 2026 рік досі працюють в Україні? І в яких секторах?
Даріуш Шимчиха: Можу сміливо сказати, що понад 1000 компаній з польським капіталом досі працюють в Україні, тож перелічити їх усі я не зможу. Наведу кілька прикладів. У банківському секторі: KredoBank. У будівельному секторі: Unibep та B-Act. У секторі ІТ: Future Processing Ukraine та Euvic. У секторі TSL: Laude Smart Intermodal та Polish Forwarding Company. У оборонному секторі: WB Electronics. Будівельні матеріали: Cersanit, Fakro, Barlinek, Aluprof. І так далі, і так далі…
Які конкретні інструменти фінансової підтримки для польських компаній, що працюють в Україні, діють зараз?
Даріуш Шимчиха: Це тема для окремого інтерв’ю. Обговорення банківських та страхових продуктів вимагає часу та точності. Зацікавлених я направляю до Banku Gospodarstwa Krajowego (має представництво в Києві), до KUKE, до PZU Україна. Вся інформація про підтримку зібрана та поширюється через Team Poland for Ukraine за допомогою спеціальної інформаційної платформи.
Раніше Ви наголошували, що під час повномасштабної війни слід реалістично підходити до залучення інвестицій. Насамперед треба підтримати тих, хто започаткував бізнес в Україні до війни, залишився тут і продовжує працювати, виявляючи велику солідарність з українцями. Чи бачите Ви розуміння та підтримку щодо цього з боку українського уряду?
Даріуш Шимчиха: Під час війни уряд має обмежене поле діяльності, головним чином у фінансовому сенсі. Тому важко очікувати заохочень, бонусів, грантів, адже гроші мають йти на оборону. Польські підприємці в Україні усвідомлюють ситуацію і знають, що насамперед мають розраховувати на себе. Я не чув критики на адресу українського уряду. Коли виникає проблема, вони можуть звернутися до Омбудсмена з питань бізнесу України, до польського посольства, і, нарешті, до офісу Польсько-української господарчої палати в Києві на вулиці Хорива, 4. Ми допоможемо!
Як ви оцінюєте європейську інтеграцію українського бізнесу та економіки загалом? Які перешкоди на цьому шляху Ви вважаєте найважливішими і як їх можна подолати?
Даріуш Шимчиха: Я розумію очікування та надії, пов’язані з європейською інтеграцією, і підтримую ці амбіції України. Однак хочу сказати, що недостатньо лише уніфікації національного законодавства з нормами Європейського Союзу. Ці стандарти якості, процедури діяльності мають увійти в реальне життя бізнесу та адміністрації. Також треба усвідомлювати, що воєнні руйнування, бюджетний дефіцит України не сприяють дотриманню, наприклад, екологічних чи якісних стандартів. А Європейський Союз, як ми переконалися в Польщі, — це не лише реальна фінансова підтримка, а й висока планка.
