Криза, що насувається у відносини між США та рештою країн НАТО, все більше непокоїть європейців. Спочатку Конгрес США заблокував допомогу Україні, а потім колишній президент та лідер нинішніх виборів Дональд Трамп заявив, що не буде захищати союзників по НАТО, і навіть заохотить росію напасти на них.
Незалежно від того, хто прийде до влади у США після президентських виборів, європейські лідери вже отримали небезпечний сигнал з-за океану. Які висновки зробили у Європі та що планують робити у разі втрати підтримки головного союзника – у матеріалі UA.NEWS.
Трампісти проти НАТО
Попри те, що нинішні заяви Трампа проти союзників по НАТО викликали шквал критики з боку Білого дому. Такі ж словесні випади він робив і, будучи президентом США у 2017-21 роках. Трамп часто критикував НАТО і такі країни, як Німеччина, звинувачуючи їх у недостатньому фінансуванні оборони та покладанні відповідальності на Вашингтон у питаннях захисту. Трамп відкрито ставив під сумнів принцип колективної оборони.
Інші американські адміністрації також звинувачували європейців у недостатніх витратах на оборону, але в менш різкій формі.
Риторику Трампа продовжили його колеги із Республіканської партії під час Мюнхенської безпекової конференції. Так, сенатор Джей Венс заявив: «Проблема Європи полягає в тому, що вона сама не забезпечує достатнього стримування. Я думаю, що американська ковдра безпеки дозволила європейській безпеці атрофуватися», - пише The Washington Post (WP).
За його словами, Америці не потрібно виходити з НАТО або залишати Європу, але вона повинна розвернутися до Азії. Водночас з росії республіканець загрози не бачить.
«Я не думаю, що путін є екзистенційною загрозою для Європи, - сказав Венс. «А якщо це так, - продовжив він, - то це свідчить про те, що Європа повинна відігравати більш агресивну роль у забезпеченні власної безпеки», - сказав Венс.
Сенатор сказав присутнім у Мюнхені, що він відкритий до співпраці з путіним. «Той факт, що він поганий хлопець, не означає, що ми не можемо займатися елементарною дипломатією і ставити на перше місце інтереси Америки», - цитує сенатора WP.
Виходячи із коментарів європейських політиків у Мюнхені, західні оглядачі зробили висновки, що Європа "стурбована і обурена - але не впевнена, що робити далі".
«У Мюнхені привид Трампа і трампізму нависав над панелями, присвяченими війні в Україні і політиці Європейського Союзу, і домінував у кулуарних розмовах, як ніколи раніше. Американці намагалися розвіяти страхи; мало хто виглядав переконаним. Настрій став ще більш похмурим після новини про смерть російського опозиційного лідера Олексія Навального в сибірській в'язниці», - зазначає WP.
Реакція європейських еліт
Як засвідчили коментарі деяких воєначальників у рамках Мюнхенської безпекової конференції, навіть зараз частина американських та європейських політиків сподіваються, що США все ж таки нададуть військову допомогу Україні, і не вбачають загрози для НАТО з боку росії у найближчі роки.
Видання The Economist цитує адмірала Роба Бауера, голову міжнародного військового комітету НАТО, який вважає, що безпосередньої загрози НАТО немає. За його словами, союзники розходяться в думках щодо того, скільки часу знадобиться росії, щоб відновити свої сили до довоєнного рівня, і терміни залежатимуть від західних санкцій.
Видання також пише про відсутність відчуття терміновості воєнного часу у європейців: «Європейські виробники експортують 40% озброєння в країни, що не входять до ЄС, за винятком України. Коли Європейська комісія запропонувала зробити Україну пріоритетною для поставок, держави-члени відмовилися».
Водночас прем’єр Нідерландів Марк Рютте - головний претендент на посаду генсека НАТО - заявив, що Європа повинна припинити скаржитися на Трампа і зосередитися на тому, що вона може зробити для України.
«Ми повинні припинити скиглити та нити щодо Трампа. Це (перемога у президентських виборах) залежить від американців. Я не американець і не можу голосувати в США. Ми маємо працювати з тим, хто знаходиться на танцполі», – сказав Рютте під час дебатів на Мюнхенській безпековій конференції.
Він наголосив, що Європа в будь-якому випадку повинна витрачати більше на оборону та нарощувати виробництво боєприпасів.
Не менш гостро виступили і лідери країн Балтії. Під час Мюнхенскої конференції глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс попередив, що росія може здійснити раптовий напад на країни НАТО.
«У нас дуже агресивний сусід, який має намір провести випробування НАТО. Ми повинні до цього підготуватися. Ми не можемо чекати ні секунди, нашого моменту в Перл-Гарборі. Ми не можемо чекати, поки кожна європейська країна дійсно зазнає нападу з боку росії - на півдні, на півночі, на сході та на заході», - думку міністра повідомляв портал Zdfheute 19 лютого.
Ландсбергіс рішуче закликав до подальшої військової допомоги Заходу Україні, зокрема, до постачання крилатих ракет великої дальності Таурус.
Під час панелі присвяченій Україні, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила, що країна передасть свою артилерію та боєприпаси Україні.
«Незалежно від того, що буде в США, відповідальність за Європу має нести Європа», - наголосила Фредеріксен.
Своєю чергою, міністр оборони ФРН Брис Пісторіус в рамках Мюнхенської безпекової конференції заявив, що західним союзникам Німеччини слід бути готовими до багаторічного протистояння з росією.
За його словами, найближчими роками потреба у витратах на оборону буде вищою, ніж встановлені країнами-членами НАТО 2 % ВВП. Цього року Берлін розраховує досягти цього показника завдяки спеціальному фонду для переоснащення збройних сил ФРН (Бундесверу).
«Пісторіус припустив, що надалі Німеччина зможе виділяти на оборону 3-3,5 % ВВП, однак це залежатиме від ситуації у світі та в економіці ФРН», - зазначає DW.
Водночас Німеччина посилює дипломатію для отримання американської допомоги. Пісторіус закликав законодавців США схвалити додаткову військову допомогу Україні, попередивши, що якщо цього не зробити, це може завдати шкоди економічним інтересам Америки, пише видання Bloomberg.
За його словами, агресія Кремля, якщо її не зупинити, також може послабити Європу в цілому та порушити торговельні відносини блоку з найбільшою економікою світу.
«Одним із багатьох інших аспектів нашої трансатлантичної співпраці є те, що ми підписали сотні контрактів на мільярди доларів, і ми збираємося підготувати нові контракти. Очевидно, що альянс заради безпеки приносить багато переваг — для обох сторін», - сказав Пісторіус.
Він також наголосив, що Німеччина нарощує витрати на оборону, і значна частка інвестицій зі спеціального фонду, який фінансується за рахунок боргів, у розмірі 100 млрд євро (108 млрд доларів) надходить до оборонної промисловості США.
Раніше схожі заяви робили канцлер ФРН Олаф Шольц та інші західні лідери, закликаючи США допомагати Україні.
Бойова міць у цифрах
Країни НАТО досі покладаються на допомогу стратегічного союзника, оскільки лише почали надолужувати відставання у сучасній гонці озброєнь.
«Витрати на оборону, які почали зростати після першого вторгнення росії в Україну у 2014 році, зараз різко зросли. Минулого року тільки три союзники по НАТО витратили 2% ВВП на оборону.
Цього року план виконають щонайменше 18 держав, 62% європейських союзників. Загальні витрати Європи на оборону сягнуть приблизно 380 мільярдів доларів - приблизно стільки ж, скільки і в росії, з поправкою на паритет купівельної спроможності», - пише The Economist.
Однак, за висновками видання, бойові можливості Європи – менші проти реальних військових потужностей рф. Континенту доведеться пройти роки, перш ніж він зможе захистити себе від нападу відновлених підрозділів російської армії, які рф може сформувати до кінця 2020-х.
До того ж лише збільшенням інвестицій у збройні сили дефіцит солдатів поповнити неможливо.
Як пише видання, у нещодавньому дослідженні Міжнародного інституту стратегічних досліджень, аналітичного центру в Лондоні, було виявлено, що кількість бойових батальйонів практично не збільшилася з 2015 року (Франція і Німеччина додали лише один), а у Великій Британії навіть скоротилася - на п'ять.
Ще торік, пише The Economist, один із американських генералів поскаржився, що «більшість європейських країн можуть виставити тільки одну бригаду повної чисельності (формування в кілька тисяч військовослужбовців), якщо це так. Наприклад, сміливе рішення Німеччини направити повну бригаду в Литву, ймовірно, серйозно підірве її армію».
Показовим військові аналітики вважають приклад Польщі, яка нарощує арсенал зброї, закуповує величезну кількість танків, вертольотів, гаубиць і реактивної артилерії Himars. Однак, у командування немає розуміння, як комплектувати й обслуговувати це обладнання, як організувати розвідку та бачити цілі. Крім того, кількість особового складу польської армії дотепер постійно скорочувалася.
Щоб якось виправити цю ситуацію - одним із варіантів бачать об'єднання європейських ресурсів.
«У приватних розмовах європейські чиновники і дипломати обговорюють створення загальноконтинентального підрозділу НАТО, який працюватиме у згоді з американськими гарантіями безпеки, але також зможе слугувати надійною альтернативою в разі відмови від американських гарантій», - йдеться в матеріалі The Washington Post.
«Поки що ці розмови зав'язуються у знайомих суперечках. Франція і Німеччина не можуть домовитися про те, хто платитиме за рахунками. Східна Європа не повністю довіряє рішучості Західної Європи протистояти російським загрозам. І незрозуміло, як вони побудують ядерний щит над континентом - і навіть якби вони це зробили, їм було б далеко до рівня російського арсеналу в гіршому випадку ядерної війни», - констатують американські військові аналітики.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.