У Раді зареєстрували законопроєкт про військових радників депутатів: що пропонують

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15285, який передбачає створення нового інституту — військових радників народних депутатів України. Ініціатива покликана залучити чинних військовослужбовців до підготовки законодавчих рішень у сфері національної безпеки, оборони, розвідки та парламентського контролю над силовими структурами.

Автори документа наголошують, що в умовах повномасштабної війни практичний досвід військових має допомогти парламенту ухвалювати більш ефективні рішення та враховувати реальні потреби сектору безпеки й оборони.

Законопроєкт передбачає внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» та запровадження нової статті про військових радників.

Право залучати таких фахівців отримають депутати, які працюють у комітетах Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів і спецслужб.

Кожен із таких парламентарів зможе мати до двох військових радників.

Згідно із законопроєктом, військовим радником може стати військовослужбовець офіцерського складу, або особа зі стажем військової служби не менше п’яти років.

Народний депутат самостійно визначатиме кандидатуру радника, його функції та строк повноважень, який не може перевищувати термін депутатського мандата.

Однією з ключових новацій документа є можливість прикомандирування військовослужбовців до Верховної Ради України.

Для цього депутат надсилатиме офіційну вимогу керівникам відповідних військових формувань або органів сектору безпеки та оборони. Законопроєкт встановлює, що така вимога має бути розглянута протягом п’яти днів і є обов’язковою до виконання.

Після прикомандирування військовий продовжуватиме проходити службу, але виконуватиме обов’язки радника у парламенті.

Документ передбачає низку соціальних та службових гарантій для військовослужбовців, які працюватимуть радниками депутатів.

Зокрема, після завершення роботи вони повертаються на попередню або іншу не нижчу посаду, період роботи у Верховній Раді зараховується до вислуги років, а присвоєння чергових військових звань здійснюватиметься у звичайному порядку.

Максимальне військове звання для такої посади пропонують встановити на рівні полковника або капітана 1 рангу.

Законопроєкт визначає перелік посадовців, які не можуть бути військовими радниками народних депутатів.

Серед них голова СБУ, Головнокомандувач ЗСУ, начальник Генерального штабу, керівники розвідувальних органів, командувач Національної гвардії та інші керівники сектору безпеки та оборони та їхні заступники.

Для реалізації нової системи автори пропонують внести зміни до низки законів, зокрема:

• «Про Службу безпеки України»;
• «Про військовий обов’язок і військову службу»;
• «Про розвідку»;
• «Про Державну прикордонну службу України»;
• «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;
• «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»;
• «Про Національну гвардію України».

Одним із найбільш обговорюваних положень законопроєкту може стати норма про те, що вимога народного депутата щодо прикомандирування військовослужбовця є обов’язковою до виконання.

Експерти звертають увагу, що у разі ухвалення документа можуть виникнути питання щодо балансу між кадровими потребами військових формувань та залученням офіцерів до роботи у Верховній Раді.

Водночас автори ініціативи переконані, що залучення військових із бойовим та управлінським досвідом допоможе посилити якість законотворчої роботи та зробить рішення у сфері оборони більш практичними й ефективними.