У Нижньодністровському національному природному парку на Одещині випустили у дику природу двох рідкісних лісових тхорів, яких раніше люди забрали з природного середовища.
Після тривалої реабілітації тварини успішно повернулися до дикої природи.
«Тут, у національному парку, їм вже буде добре», – наголосив науковець Іван Русєв.
За інформацією фахівців, у природне середовище повернули двох молодих самок лісового тхора, які пройшли реабілітацію під наглядом волонтерів.
Історія тхорів розпочалася в Ізмаїльському районі Одеської області, де їх ще малими вилучили з дикої природи.
Люди намагалися приручити тварин, однак ця спроба виявилася невдалою.
«Фахівці називають такі випадки "пасивним браконьєрством" – коли диких тварин забирають із природи без злого наміру, але всупереч законам природи та здоровому глузду», – пояснили у національному парку.
На щастя, тхори не жили поруч із людьми, а утримувалися у нежитловому приміщенні. Саме це дозволило їм зберегти природні інстинкти та уникнути звикання до людини.
Після вилучення тварин передали волонтерці та реабілітологині диких тварин Вікторії Мойсеєвій.
Під час реабілітації було встановлено, що тварини:
уникали контакту з людьми;
облаштовували схованки та гнізда із сіна;
демонстрували природну обережність;
реагували на потенційну небезпеку, зокрема на хижих птахів.
Фахівці зазначають, що саме така поведінка свідчить про готовність тварин до самостійного життя в дикій природі.
Лісовий тхір (Mustela putorius) з 2009 року перебуває під охороною держави та занесений до Червоної книги України зі статусом «вразливий».
Тварина мешкає у заплавних лісах, чагарниках, долинах річок та інших природних ландшафтах. У дельті Дністра лісові тхори зустрічаються серед очеретяних заростей, заплавних лісів і вздовж берегів водойм.
Випуск відбувся на екологічній стежці «Шепіт заплав», де поєднуються заплавні ліси, луки, густі чагарники та водно-болотні угіддя, що створюють сприятливі умови для життя цього виду.
Дослідники зазначають, що після відкриття транспортної клітки тварини не поспішали залишати сховище. Для лісових тхорів характерна обережність – вони можуть тривалий час вивчати нові запахи та прислухатися до навколишніх звуків перед тим, як почати освоювати територію.
Лісовий тхір є важливим елементом природних екосистем, оскільки регулює чисельність гризунів, жаб, дрібних птахів та інших тварин.
Водночас через скорочення природних оселищ, переслідування людиною та зменшення чисельності популяції цей вид потребує особливої охорони та підтримки природоохоронних програм.
Про повернення хижаків повідомив доктор біологічних наук Іван Русєв, який став свідком випуску тварин на території національного парку.
Раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику дослідники зафіксували масовий льот червонокнижного жука – вусача мускусного (пижмиця пахуча).
Раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували унікальну подію — народження та кільцювання пташенят чорного лелеки, який занесений до Червоної книги України.
Нагадаємо, під час війни в Україні почали з’являтися перегузні – червонокнижні хижаки родини Куницевих, яких десятиліттями майже не бачили у природі країни.
Також ми вже повідомляли, що африканські слони використовують унікальні звукові сигнали для позначення кожної особини у стаді.