Вже незабаром, у п'ятницю 9 травня, в Російській Федерації святкуватимуть День перемоги. Це глибоко символічне та найважливіше свято в путінській РФ. Довкола цієї об'єднавчої дати будується вся ідеологія режиму: від апеляції до славних здобутків предків до «можем повторить» по відношенню до сучасних «ворогів Росії».
Цьогоріч парад на 9 травня має особливе значення, адже святкується кругла дата 80-річчя капітуляції нацистської Німеччини. У зв'язку з чим Кремль планує якомога більш пишні заходи, ніж зазвичай. Також очікуються високі гості з-за кордону, зокрема і лідер КНР Сі Цзіньпін.
В цьому контексті почали лунати погрозливі заяви з боку українського керівництва. Зокрема, президент Володимир Зеленський неодноразово зазначав, що «Київ не може гарантувати безпеку» іноземних лідерів під час параду 9 травня. А керівник ОП Андрій Єрмак у своєму TG-каналі запостив картинку, яка натякає на удар по Москві саме в День перемоги. Паралельно можливість такого удару та його релевантність, зважаючи на актуальні політико-дипломатичні тренди, почала обговорюватися в експертній спільноті України.
То чи здатні ЗСУ уразити Москву на 9 травня? Якщо це реально — якими засобами це можна зробити? І чи потрібно взагалі здійснювати таку атаку? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Удар по Москві 9 травня: чи здатна на це Україна
Нагадаємо, з чого все починалося. Нещодавно Путін запропонував Україні триденне перемир'я, яке присвячувалося Дню перемоги. Також Кремль підкреслено «миролюбиво» заявив, що нібито готовий до переговорів без попередніх умов.
Україна дала зрозуміти, що такий формат її не влаштовує. Зеленський хоча і не дав прямої відповіді «ні», але все ж продемонстрував, що він проти цього перемир'я. На переконання української верхівки, кількаденне припинення вогню потрібно Росії, тому що та боїться ударів на 9 травня. При цьому росіяни «правильно бояться», а Україна не може гарантувати безпеку іноземних лідерам на День перемоги в Москві, заявив Зеленський.
«Обираємо саме такі больові точки Росії, які найбільше спонукатимуть Москву до дипломатії. Вони повинні робити чіткі кроки до завершення війни, і ми наполягаємо, що безумовне й повне припинення вогню має стати першим кроком. Росія повинна це зробити. Зараз вони переживають, що в них парад під питанням, і правильно переживають. Але повинні переживати, що ця війна досі триває. Вони повинні закінчити війну», — зазначив президент.
Цей сигнал почули в Кремлі. Однак, за словами речника Путіна Дмитра Пєскова, парад скасовувати все одно не будуть. А експрезидент РФ Дмитро Медведєв заявив, що якщо Україна зіпсує росіянам 9 травня, то «не факт, що в Києві настане 10 травня».
Одне з ключових питань: чи здатна Україна суто технічно нанести подібний удар? Відповідь проста і коротка — так, здатна. Адже ЗСУ вже неодноразово атакували російську столицю, а рівно 2 роки тому, 3 травня 2023-го, дрони-камікадзе навіть уразили Кремль. Хоча офіційно Київ не визнає цей удар як справу рук України.
З тих пір минуло два роки. Далекобійні можливості Сил оборони не стоять на місці. Наразі ті ж дрони долітають вже не тільки до Москви, а й далі — приміром, до Ленінградської області, до Казані (Татарстан), тощо. Окрім цього, Україна активно розробляє власні далекобійні ракети.
Чим Україна може вдарити по Москві 9 травня
Відстань від українських кордонів на півночі до Москви, якщо рахувати по прямій, складає приблизно 450-460 кілометрів. Це не надто далеко для сучасних видів озброєння. І ЗСУ точно мають в арсеналі засоби, якими можуть подолати цей шлях.
Перш за все, в наявності України є дрони, частина з яких вже здатні пролітати відстань від 800 до 1000 і більше кілометрів. Наприклад, БПЛА під назвою UJ-22 Airborne вже неодноразово використовувався для ударів вглиб РФ. Згідно з відкритою інформацією, він добиває на відстань до 800 кілометрів.
Ще один відомий дрон — UJ-26 «Бобер». Цей БПЛА здатен дібратися вже на відстань 1000 кілометрів, а його бойова частина може складати до 20 кілограмів вибухівки. Не варто забувати й про реактивний безпілотник під назвою «Лютий». Він уражає цілі на відстані понад 1000 кілометрів, а бойова частина може важити до 75 кілограмів. До того ж цей БПЛА розроблявся таким чином, аби успішніше протидіяти системам ППО та РЕБ.
Окрім цього, ЗСУ мають і такий собі гібридний варіант: щось середнє між ракетою і дроном — «Паляниця». Це експериментальний проєкт, і його тактико-технічні характеристики невідомі. Однак експерти вважають, що дальність «Пяляниці» складає до 700 кілометрів.
Нарешті, Україна іноді відмовляється від використання серійних моделей та робить унікальні модифіковані літальні апарати. Це можуть бути планери або легкі дрони з поршневими двигунами, які дозволяють рухатися на відстань до 900 кілометрів.
Втім, не дронами єдиними. Україна володіє далекобійними високоточними ракетами, які передали нам західні партнери. Storm Shadow, SCALP та ATACMS долають відстань до 500-560 кілометрів, але за умови запуску з літаків, що досить-таки небезпечно. Також у випадку непогодженого використання таких ракет є ризики серйозної кризи у відносинах з партнерами, і перш за все зі Сполученими Штатами, які не бажають ескалації. Тож цей варіант хоча і можливий, але досить складний та ризиковий у реалізації.
Однак ніхто не забороняє Україні атакувати РФ своїми власними розробками. Наразі оборонні підприємства активно працюють над вітчизняними версіями балістичних ракет. Наприклад, проєкт «Гром-2» або ж «Сапсан», під яким мається на увазі ракета з дальністю понад 500 кілометрів. Також була інформація, що Україна модернізувала ракету «Нептун» (та сама, якою уразили крейсер «Москва») і що вона вже здатна долати відстань у 500 кілометрів.
Тож як ми бачимо, ЗСУ мають хоча і з одного боку обмежений, з іншого ж — досить серйозний арсенал. І суто технічна можливість добити до російської столиці існує, причому досить давно. Ключове питання не в тому, чи можливо це — так, можливо — а в тому, чи варто ухвалювати таке політичне рішення та здійснювати цей удар.
Чи варто Україні бити по Москві 9 травня
Зі стовідсотковою впевненістю можна сказати одне: такий удар прогримів би не тільки на всю Москву і Росію, але й на весь світ. Однак варто думати не тільки про це, а й про можливі наслідки подібної атаки. Вони ризикують бути масштабними і відверто негативними, причому не тільки з боку РФ, яка гарантовано «відповість» масованими ударами по мирних мешканцях, але й з боку західних партнерів і навіть країн Глобального Півдня.
Перш за все, більшість країн Заходу, які надавали нам озброєння (і особливо Америка епохи Трампа) виступають проти того, аби їхніми ракетами били по російській території, і особливо — по центру Москви. Тож якщо ми використаємо цю зброю без дозволу, це явно викличе кризу у відносинах, або навіть призведе до втрати військової допомоги з боку тих же Штатів.
Також цьогоріч особливо напруженою і чутливою є політико-дипломатична ситуація довкола Дня перемоги у Росії. Серед десятків інших лідерів, на параді буде присутній голова КНР Сі Цзіньпін. Він пробуде в Москві декілька днів.
Масована атака на місто, коли там знаходяться настільки високі та впливові гості, як лідер Китаю явно буде сприйнято як провокація. Причому та, яка може серйозно зіпсувати і так непрості україно-китайські відносини. Пекін — це гравець глобального масштабу, з яким не варто сваритися. Тим паче таким чином, коли навіть в теорії може фізично постраждати його очільник.
Також не можна забувати про внутрішню ситуацію в Америці. Дональд Трамп є головним публічним світовим адвокатом мирного процесу між Україною та РФ. Якщо ЗСУ вдарять по Москві чи тим паче по Красній площі — це явно виведе американського президента з себе і дасть йому привід звинуватити Київ у зриві мирних перемовин. Україна ж тільки-но трохи виправила двосторонні відносини, підписавши ресурсну угоду. Сваритися з Трампом зараз точно не потрібно.
Чи вдарить Україна по Москві 9 травня: думки експертів
Експерт з ракетного озброєння Олександр Кочетков каже, що ЗСУ мають засоби для удару по Москві у будь-який час. Однак насправді їх менше, ніж прийнято вважати.
«Ракет, які можуть долетіти до Москви, в першу чергу балістичних, у нас немає. Проєкти є, ракет немає. Хоча ракети, які могли пролітати таку дистанцію, були створені ще під час Другої світової. «Фау-2» легко пролітала таку дистанцію. А в 60-х роках, в Дніпрі, в КБ «Південне», була розроблена ракета Р-12, яка також легко пролітала таку дистанцію… Теоретично, можна було би запустити якусь крилату ракету з літака, але треба, щоб такий літак залетів за лінію фронту і звідти запустив таку ракету. Швидше за все, такий літак не повернеться. Тобто він буде збитий або на маршруті туди, або повертаючись назад. Це авантюра, на яку ніхто не піде.
Проте є велика кількість дронів, які пролітають більше 1000 кілометрів, це українські дрони літакового типу. Навіть є дрони, які просто перероблені з літаків типу «Сессна», які можуть пролетіти 2 тисячі кілометрів. Вони там мають досить примітивний автопілот, але можуть пролетіти велику відстань. Щоправда, вони неточні, не несуть багато вибухівки, навіть 50 кілограмів ніхто з наших дронів відомих не несе. Це «Бобер», «Морок», «Лютий», — каже експерт.
За словами Кочеткова, є ще дрони, які не дуже популярні, але вони працюють. Однак це таємні розробки, про які невідомо широкому загалу. Тож називати моделі таких БПЛА експерт відмовився.
«У нас є дрони, зроблені на сучасному технологічному рівні, які випереджають протидронові розробки ворога. Вони є, вони можуть це зробити, і невелика кількість таких дронів, якщо б вона дійсно долетіла до Москви, куди стягли всю ППО, яка у них є – то ця ППО наробила би шкоди Москві значно більше, ніж будь-які українські дрони. Тобто там є і гарматне озброєння, там є «Панцири», і вони там розташовані на високих будівлях. Якщо вони почнуть шмаляти по всьому, що вони бачать, то зруйнують велику кількість будівель і без нашої атаки.
Але це питання політичне, і такої атаки саме під час параду, на моє переконання, не відбудеться. Бо проти виступає стратегічний партнер – США. Про неможливість такої атаки нас попрохав і потенційний партнер Китай, бо Сі Цзіньпінь буде на параді… Тому китайський посольство просило, щоб саме під час перебування Сі ніякого удару по Москві не було. Але по інших містах та територіях Росії і в інші дати ніякої домовленості не бити не було», — резюмував Олександр Кочетков.
Ветеран АТО та військовий коментатор Євген Дикий також каже, що Україна технічно здатна уразити парад на Красній площі. Однак через присутність іноземних гостей, зокрема керівника КНР Сі Цзіньпіна, не буде цього робити.
«Один літній китаєць зробить те, чого не може зробити вся російська ППО. Зробить так, що ми не будемо бити по цьому параду. Дуже шкода, якщо чесно, дуже шкода. З військової точки зору цей парад — абсолютно законна ціль… Але участь товариша Сі обнуляє всі сподівання», — зазначив Євген Дикий.
Резюмуючи: технічні можливості для атаки по Москві Україна має, і такий удар більше ніж можливий — він абсолютно реальний. Однак велике питання, чи матиме подібна атака бодай якусь військову доцільність? Скоріше, тут йдеться про символічну акцію, яка не змінить ситуацію на фронті, однак здатна призвести до вкрай негативних наслідків.
Серед цих наслідків — репутаційна та дипломатична шкода, криза у відносинах із Заходом (перш за все США), можлива гостра реакція Китаю та інших держав Глобального Півдня, дуже вірогідна масштабна відповідь РФ по мирних українських містах, тощо.
Тож в умовах, коли наше міжнародне положення і так складне, а ресурси обмежені — можливо, краще зберегти озброєння, яке ми маємо, для потреб фронту. Або ж використати його для атак по інших, чисто військових цілях всередині РФ в будь-який інший день.
