Угода між Україною та США про надра дасть результат не раніше 2040 року — FT

Угода між Україною та Сполученими Штатами щодо співпраці у сфері надрокористування не призведе до запуску видобутку щонайменше протягом наступного десятиліття і потребуватиме масштабних приватних інвестицій. 

Про це пише Financial Times.

Документ, підписаний минулого тижня, передбачає залучення американського капіталу до гірничодобувної та енергетичної галузей України. Одним з головних пунктів є створення спільного інвестиційного фонду для відбудови, який фінансуватиметься за рахунок майбутніх прибутків від проєктів.

За словами експертів, реальні результати не варто очікувати раніше, ніж за 10–15 років.

«Це перспектива на 10–15 років — приблизно про такі строки ми говоримо», — заявив Ерік Расмуссен, колишній керівник напряму природних ресурсів у Європейському банку реконструкції та розвитку.

Голова консалтингової групи Clareo Пітер Браянт наголошує: сама лише розвідка та запуск родовищ можуть тривати понад десятиліття. Тож угода не забезпечить короткострокового впливу на ланцюги постачання.

Україна має значні запаси залізної руди, вугілля, титану, літію, графіту, а також входить до трійки найбільших виробників газу в Європі. Саме газові та нафтові проєкти можуть розпочатись швидше за гірничодобувні, проте навіть у цьому разі перешкод залишається чимало — повномасштабна війна, пошкоджена інфраструктура, брак геологічних даних і ризики корупції.

Усі ці фактори, на думку експертів, відсувають початок реального видобутку на період після 2040 року.

Міністерка економіки Юлія Свириденко, яка підписала угоду, зазначила, що інвестиційний фонд почне діяти вже «протягом кількох тижнів». Водночас вона визнала: прибутків не очікують у найближчій перспективі.

«Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки й доходи фонду не розподілятимуться, а реінвестуватимуться в Україну — у нові проєкти та відбудову», — написала Свириденко на платформі X у день підписання документа.

Зазначимо, що фонд охоплює лише нові проєкти. Наявні об’єкти, як-от шахти Ferrexpo чи ліцензоване ще до війни родовище Шиманівське компанії Black Iron, не підпадають під дію угоди.

Водночас генеральний директор Black Iron Метт Сімпсон вважає, що їхній проєкт залишиться актуальним для іноземних інвесторів після завершення війни. Серед головних викликів він називає нестачу фахівців, адже в Україні майже не будували нових шахт з радянських часів.

Ще одна проблема — обмежений доступ до геологічних карт і даних, більшість яких залишаються засекреченими з міркувань безпеки. До того ж частина потенційно найперспективніших родовищ, ймовірно, вже давно розроблена або вичерпана.

Раніше ми писали, що Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт 13256 щодо змін у Бюджетний кодекс для реалізації Угоди зі США про копалини.

Підписана з Україною угода про корисні копалини є повноцінним економічним партнерством, яке дасть козирі президенту Дональду Трампу для переговорів з рф, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.