Вже 11-12 липня у Вільнюсі відбудеться черговий саміт НАТО. Його відвідає президент Володимир Зеленський, про що заявив Єнс Столтенберг. А 10 липня після інтенсивних переговорів союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення Плану дій щодо членства (ПДЧ) України в Альянсі.
Усі, без сумніву, українці, затамувавши подих, чекають про початок процесу вступу України до НАТО, що може наблизити закінчення повномасштабної війни. А шлях до Альянсу без ПДЧ тільки скорочує час цього очікування. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, що досягнення консенсусу із Планом дій щодо членства є також найкращим моментом, щоб прояснити запрошення Україні стати членом.
Що таке ПДЧ
План дій щодо членства (ПДЧ) – це програма дій для країн-кандидатів у члени НАТО, надання консультацій, допомоги та практичної підтримки, що враховує індивідуальні потреби держав, які задекларували прагнення вступити до Альянсу.
НАТО, відповідно до статті 10 Північноатлантичного договору, залишається організацією, відкритою для прийому нових країн. План дій щодо членства в Альянсі, який реалізовується на основі індивідуального діалогу з країною-кандидаткою, розроблений з метою підтвердити чіткий курс та зобов'язання щодо подальшого розширення організації.
ПДЧ передбачає запровадження програми заходів, спрямованих на сприяння країнам-претендентам у їхній підготовці до можливого майбутнього вступу до НАТО як членів Альянсу. Країни у плані можуть вибрати з переліку ті пункти, які, на їхню думку, є найраціональнішими з точки зору сприяння їх підготовці. Кожна країна-претендент наповнює план «своїм» змістом, «своїми» обставинами, тими чи іншими діями, котрі необхідно здійснити. Зокрема, активна участь в механізмах програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ) та Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП) залишається суттєво важливою для країн-претендентів, які бажають далі поглибити своє військово-політичне залучення до діяльності Альянсу.
Участь у Плані дій щодо членства в НАТО, що має відбуватися на основі самодиференціації, не означає існування ані будь-якого масового розкладу щодо прийняття таких рішень, ані будь-якої гарантії членства. Цю програму не можна вважати переліком критеріїв для набуття членства.
Одним з основних елементів ПДЧ була розробка країнами-претендентами індивідуальних щорічних національних програм, які охоплювали політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові та правові аспекти.
План дій щодо членства в НАТО складається з п'яти розділів:
- Політичні та економічні питання
- Оборона / Військові питання
- Питання ресурсів
- Питання безпеки
- Правові питання
Саме у цих розділах визначено питання, які можуть бути предметом обговорення, та висвітлюються механізми, за допомогою яких можна якнайкраще здійснювати підготовку до можливого отримання членства. Перелік розрахований на те, щоб охопити всі ті проблеми, які визначать для себе самі країни-претенденти як питання, котрі вони бажають розглянути.
Програма формувє основу, за допомоги якої з боку Альянсу можна простежити прогрес, досягнутий країнами-претендентами, та забезпечити зворотній зв'язку.
Щодо зворотнього зв'язку та порад з питань Плану дій для членства в НАТО: їх забезпечують за допомоги механізмів, в основі яких лежатимуть формули, що діють нині для країн-партнерів, а саме: зустрічі та семінари в рамках Групи Альянсу. А щороку організація має готувати звіт для окремих країн-претендентів, де увагу зосереджують на зрушеннях, досягнутих у сферах, охоплених щорічними національними програмами країн-претендентів. Цей документ має бути основою обговорення на зустрічі Північноатлантичної ради з країною-претендентом.
ПДЧ прийнято 24 квітня 1999 року на саміті НАТО у Вашингтоні, США. Впровадження відбулося за досвідом розширення НАТО після вступу Чехії, Угорщини та Польщі.
Першими через ПДЧ пройшли Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія, що зайняло у них п'ять років. Чорногорія, наприклад, отримала ПДЧ у 2009 році, а членом стала у 2017 році. Північна Македонія ж у цьому статусі перебувала з 1999 по 2020 рік.
Єдина країна до якої зараз застосовано ПДЧ – Боснія та Герцеговина. Вона отримала програму у 2018 році, а свій намір приєднатися до НАТО задекларувала ще у 2010 році.
ПДЧ для України
Про План дій щодо членства НАТО Україна попросила ще у 2008 році. Тоді за президентства Віктора Ющенка до Альянсу надіслали офіційний лист-заявку. Також тогочасна українська влада заявила, що членство в будь-якому військовому союзі не пройде без громадського схвалення на референдумі, ідею підтримали більшість лідерів НАТО. Російська влада тоді чітко заявила про свою протидію членству України, і до початку саміту в Бухаресті у квітні 2008 року вони активно лобіювали проти українського ПДЧ.
Під час Бухарестського саміту тодішній Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що Україна разом із Грузією (яка теж подала заявку на ПДЧ) коли-небудь приєднається до НАТО, але жодна з них не почне План дій щодо членства.
І все ж 2008 року Україна направило Брюсселю лист про включення України в програму. Але вже у 2010 році президент України Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з підготовки країни до членства в НАТО та Національний центр євроатлантичної інтеграції.
8 червня 2017 року Верховна Рада проголосила мету України щодо НАТО і тим самим відновила процес. У липні 2017 року Петро Порошенко заявив, що буде домагатися початку переговорів щодо плану дій щодо членства з НАТО. Вже у березні 2018 року НАТО визнало Україну країною-аспірантом, тоді ж український парламент затвердив поправки до конституцій, які закріпили євроатлантичний і європейський курс.
У 2020 році під час зустрічі з прем'єр-міністром Борисом Джонсоном у Лондоні президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібен План дій щодо членства в НАТО, оскільки вступ сприятиме безпеці та обороні України. У лютому 2021 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що розраховує на можливість отримати план дій щодо членства у НАТО одночасно з Грузією. У відповідь, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг під час візиту прем'єра Шмигаля до Брюсселя підтвердив, що Україна є кандидатом на вступ до членства в НАТО.
У квітні 2021 року після початку нарощування російських військ біля українського кордону лідери країн-членів НАТО почали робити заяви про те, що запропонують Альянсу надати Україні ПДЧ: це була Литва, Латвія, Америка.
14 червня 2021 року лідери НАТО в комюніке за підсумками саміту оголосили, що Україна отримає членство через ПДЧ.
«Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу», – наголосили там.
Після початку повномасштабного вторгнення ситуація з членством у НАТО змінилася. Альянс виступив із підтримкою України.
У серпні 2022 року віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна вже не прагне отримати План дій щодо членства в НАТО. Є прагнення приєднатися до Альянсу без цього документа, як це зараз роблять Швеція та Фінляндія.
А вже 30 вересня 2022 року Президент України Зеленський, Голова ВРУ Руслан Стефанчук та Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підписали заявку на пришвидшений вступ до НАТО на тлі анексії окупованих територій росією. Порядок дій щодо членства перестав бути пріоритетом.
4 квітня 2023 року глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що питання надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО більше не стоїть на порядку денному.
«Питання ПДЧ зняте з порядку денного, тому що ми подали заявку.»
10 липня 2023 року Кулеба зробив ще одну заяву, вже з урахуванням думки про ПДЧ країн-членів НАТО.
«Після інтенсивних переговорів союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до членства. Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоб прояснити запрошення Україні стати членом.»
Досвід Швеції та Фінляндії
Після початку тл повномасштабної війни росії проти України Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу.
Швеція та Фінляндія займали нейтральну позицію щодо НАТО, але мали тісний досвід активної взаємодії з Альянсом. Обидві були членами Партнерства заради миру та мали з 2014 року статус партнерів розширених можливостей, брали участь в операціях та місіях НАТО за кордоном.
У квітні 2022 року обидві держави розпочали процес консультацій в середині країни та з союзниками. У травні країни надали відповідні листи щодо бажання набути статус членів.
Мадридською декларацією НАТО затвердило запрошення країн до Альянсу. Протоколи про приєднання у липні 2022 року були підписані і відправлені на ратифікацію всім країнам-членам НАТО. Процедура була пройдена в рекордні терміни.
На політичному рівні питання ПДЧ навіть не піднімалося. Первинні заяви відразу говорили про якнайшвидший вступ та готовність цих держав.
Фінляндія офіційно стала членом НАТО у квітні 2023 року. Вступ Швеції досі блокують Туреччина та Угорщина.
Досвід Швеції та Фінляндії підтвердив виключно політичний характер рішення щодо запрошення до членства. Він ще раз визнав механізм ПДЧ як необов’язковий крок перед набуттям членства.
Тож чекаємо липневого саміту НАТО і сподіваємося, що Україна вже скоро стане не просто кандидатом в Альянс.
Нагадаємо, 10 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що після дискусії країни-члени НАТО погодились зі скасуванням Плану дій щодо членства для України на шляху до вступу в Альянс.
Раніше французька колега Дмитра Кулеби Катрін Колонна заявила, що на саміті НАТО у Вільнюсі Україна має отримати гарантії безпеки.
Також ми писали, що, згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, вступ нашої країни до НАТО вже підтримують переважна більшість українців.
Україні можуть запропонувати шлях приєднання до НАТО протягом кількох місяців, щойно закінчаться військові дії.