На тлі скорочення фінансової підтримки заходу та масштабної мобілізації офіційний Київ більш предметно заговорив про перспективи повернення українських біженців з ЄС. З одного боку – це робоча сила та платники податків, з іншого – підтримка для війська. Попри те, що Україна сама через тотальну корупцію допустила виїзд "ухилянтів" за кордон, тепер просить західних партнерів повернути їх назад. Чи можуть спрацювати офіційні заклики Києва, та чи має українська влада реальний план повернення біженців з ЄС – детальніше у матеріалі.
Резонансні заяви президента
"Ми б хотіли, щоби люди, які виїхали поза законом України, які мобілізаційного віку, щоб вони були в Україні. Питання не в тому, що вони всі повинні бути на фронті. У нас велика армія. Питання в справедливості. Треба сплачувати податки", - заявив Зеленський.
Він наголосив, що "люди, які поїхали і не повернулися на свою роботу - це їх право. Але якщо вони громадяни України, вони повинні сплачувати податки. І податки – бажано в Україну. Тому що ці гроші ми потім віддаємо нашим військовим, нашим солдатам, які нас захищають".
Президент також визнав, що лише закликами Україна біженців не поверне. Для вирішення цього питання потрібно знайти законодавчі важелі.
Так само, за словами президента, треба вирішити і питання розподілу коштів для біженців, враховуючи, що деякі з них отримують також допомогу від України.
"Якщо уряд хоче допомагати українцям, то є такий момент − наприклад, якась людина виїхала і перебуває закордоном і отримує підтримку від Німеччини. І ми дякуємо за те, що ви підтримуєте наших громадян. Але буває так, що ця людина отримує підтримку і від вас, і від нас. Ну, так буває. Я зараз не про наших українців у Німеччині. Я вам узагальнюю це. І тому я завжди говорив, що для нас набагато краще, якби Німеччина підтримувала українців, даючи гроші в бюджет України, а потім Україна вже б перерозподіляла ці гроші в залежності, де знаходиться ця людина".
Крім того, Зеленський вважає проблемою, що тікаючи з України, біженці вивезли значні суми грошей, які також перетекли в економіку держав, які прийняли цих біженців.
"І в кінці-кінців гроші наші виїхали, а європейські гроші лишались там, де залишились громадяни України….Поза територією України. Немає в мене ніяких питань. Просто хотів би, щоб ми звернули на це увагу. Коли ми говоримо, що увесь світ фінансово підтримує українців, я хотів би звернути увагу, де залишається більшість цих грошей", − пояснив Зеленський.
Чи готова Україна до повернення біженців
"Вікно можливостей" для впливу на ЄС у питанні біженців відкрилося у зв'язку із очікуваним закінченням дії статусу тимчасового захисту для українців. Згідно з директивами ЄС, він спливає у березні 2025 року. У Брюсселі саме опрацьовують різні варіанти подальшого юридичного статусу біженців, щоб зберегти їхні соціальні гарантії. До переговорів залучилася і Україна.
Наявність дискусій з ЄС про майбутнє українських біженців, але без жодного тиску з боку офіційного Києва, вже заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Однак, схоже, українська влада поки що немає чіткого та реалістичного плану – як повернути населення. Принаймні, на законодавчому рівні. Натомість з Києва починають транслюватися неоднозначні сигнали, які можуть лише погіршити вирішення цієї проблеми та ще й спровокувати напругу в середині суспільства.
Йдеться про заяву радника Офісу президента Сергія Лещенка, який в інтерв'ю виданню Tagesanzeiger сказав, що "країни, які приймають, мають припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому". Це, на думку Лещенка, могло б підтримати українську економіку.
"Тим, хто повернувся, не доведеться битися в окопах. А в Україні вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті і платити за квартиру в Києві, користуватися послугами клінік і аптек, і платити податки, щоб ми могли фінансувати школи", - зазначив Лещенко.
Згодом радник Офісу президента відмовився від своїх слів, зазначивши, що його неправильно трактували. А щоб виправдатися - опублікував пост подяки усім українцям в країні та за кордоном.
Сама ж позиція щодо повернення українських біженців у той час, коли тривають бойові дії, викликає багато питань, враховуючи, що до ЄС здебільшого тікали громадяни з прифронтових або тимчасово окупований росією територій.
"Ми готові брати на себе навантаження, щоб платити? Це трошки необдумана позиція. Так, нам бажано, щоб люди поверталися…Але якщо ми говоримо про матерів та дітей з постраждалих територій, ми не повинні ЄС зобов'язувати, щоб вони швидше повернулися в Україну… Тим паче, якщо Євросоюз готовий за них платити, дуже по-дурному відмовлятися від їхніх грошей", - заявив політолог Микола Давидюк.
"Влада не може взяти на себе відповідальність і сказати: "Повертайтеся". Тому що ми не можемо закрити небо, не можемо їм дати достатньо безпеки, не можемо дати достатньо садочків і шкіл для дітей, щоб їхня мама могла вийти на роботу і платити податки. Тобто, поки такої політики немає. І ми не спроможні дати таким людям пільгове житло, ми не спроможні дати цим людям якісь перші гроші на стартап і т. ін. Ми не можемо їх зацікавити поверненням додому. Тому будь-які інсинуації і заяви зараз - неадекватні і непотрібні", - заявила у коментарі "Українській правді" народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.
Зміни для внутрішніх переселенців і продовження міграції
На противагу заявам про необхідність повернення біженців, в уряді заявили, що цього року обмежать для внутрішніх переселенців (ВПО) виплати, які нині становлять 2-3 тис грн щомісяця.
З 1 березня право на допомогу в Україні матимуть лише вразливі категорії населення внаслідок збройної агресії: родини з дітьми до 14 років, які проживають в зоні активних чи можливих бойових дій, особи з інвалідністю I чи II групи, діти-сироти, вагітні тощо.
За даними Мінрегіонрозвитку, в Україні приблизно 4,9 млн громадян, які мають статус ВПО, з них 2,5 млн щомісяця отримують виплати. Так, у 2022 році держава витратила на виплати переселенцям 57 млрд грн, у 2023 році сума збільшилася до 73 млрд грн. А у 2024 році фінансування скоротять до попереднього рівня - 57 млрд грн.
Зміни з виплатами пов’язані зі зменшенням дохідної частини бюджету, повідомила Ірина Верещук, віце прем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
"Ми напряму прив’язані до рішень наших партнерів. Партнери ставлять вимоги постійно верифіковувати виплати з метою їх зменшення чи оптимізації. Йдеться про те, що за міжнародними лекалами 2 роки достатньо для того, аби адаптуватися", — сказала Верещук в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
"Ті найвразливіші мають продовжити отримувати виплати, а ті, хто уже до прикладу адаптувалися, чи отримали житло, чи мають роботу високооплачувану… підходи мають бути більш справедливі", — уточнила міністерка.
Поки що ситуація виглядає таким чином, що кількість біженців з України продовжує зростати.
Наприкінці жовтня 2023 року в ЄС було зареєстровано 4,16 млн українців у статусі тимчасового захисту, що на 320 тис більше, ніж у січні того ж року, повідомила директорка Агентства ЄС з питань притулку (EUAA) Ніна Грегорі, пише німецьке видання Waz.
Зазначається, що на кінець жовтня найбільше біженців прийняла Німеччина -1,17 млн, на другому місці Польша - 957 тис українців.
Втрачений мобілізаційний ресурс
Відповідно до воєнного стану, українським чоловікам у віці від 18 до 60 років заборонено виїжджати за межі країни. Але, за даними Євростату, 18 % українських біженців у Європі – це якраз чоловіки у віці від 18 до 65 років. Наголошується, що через два роки після початку бойових дій, до ЄС втекли понад 750 тис. осіб мобілізаційного віку.
У Брюсселі очікували, що після ухвалення закону про мобілізацію Київ посилить тиск на європейські країни, щоб повернути військовозобов'язаних українців, які виїхали з країни, написало видання POLITICO з посиланням на власні джерела.
Незалежно від того, законно виїхали українські чоловіки чи нелегально в офіційного Києва немає способів примусового їх повернення додому. У всіх столицях європейських країн чітко заявили: українців не примушуватимуть повертатися до України або служити в ЗСУ.
Одними з перших висловилися високопосадовці Німеччини, де, за даними Федерального міністерства внутрішніх справ, перебуває близько 200 тис. чоловіків від 18 до 60 років, які виїхали з України після лютого 2022 року.
"Змушувати людей виконувати військову повинність або проходити військову службу проти їхньої волі - це не наш випадок", - заявив міністр юстиції ФРН Марко Бушман, пише DW.
Як наголосив Бушман, якщо влада України захоче призвати до армії чоловіків, які залишили країну, це не матиме практичних наслідків для українців, які живуть в Німеччині.
"Для мене важко уявити, як ми можемо примушувати людей з інших країн служити зі зброєю в руках, враховуючи, що, згідно з нашою конституцією, громадяни Німеччини не зобов'язані цього робити проти їхньої волі", - процитувало слова міністра DW.
Прогнози ЄС: населення України буде скорочуватися
Війна спровокувала різке скорочення населення України. Якщо до повномасштабного вторгнення в країні проживало понад 40 млн осіб, то нинішня чисельність населення оцінюється приблизно в 35 млн. У Євросоюзі прогнозують, що населення України може скоротитися до менш ніж 29 млн у найближчі 30 років.
"З точки зору економіки та розвитку Україні може знадобитися, щоб її громадяни повернулися додому та інвестували у відновлення країни. Однак було б неправильно, якби країни ЄС змушували українських біженців примусово повертатися", - пише європейське видання Euobserver.
На тлі перемовин щодо подальшого статусу українських біженців, автори видання закликали владу ЄС сприяти тому, аби українці, які того бажають, залишилися жити в ЄС.
"Ліберальний порядок побудований на індивідуальних свободах. Вони мають основоположне значення для демократичного суспільства. Як громадяни ліберальних західних країн, ми повинні стати на захист біженців і забезпечити їм свободу вибору, де вони хочуть жити, поки вони перебувають у наших спільнотах", - наголошується у публікації.
"ЄС не змушуватиме українців пакувати валізи, якщо на момент завершення дії директиви про тимчасовий захист війна в Україні ще триватиме. А політичні лідери і ЄС, і генсекретар НАТО переконані, що вона не завершиться скоро", - наголосив експерт Німецького Фонду Маршалла з торгівлі, економіки й бізнесу Джейкоб Кіркегаард у коментарі "Радіо Свобода".
"Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війни, і під цим я маю на увазі відновлення повного суверенітету України над усіма частинами своєї території. Включно з Донбасом і Кримом. Поки цього не станеться, уряди ЄС та комісія будуть знаходити способи продовжувати захист. На мою думку, було б абсолютно політично немислимим, щоб уряди ЄС змусили українських біженців повернутися в Україну, яка все ще воює", – вважає Кіркегаард.
Крім того, пише "Радіо Свобода", більшість експертів сходяться в тому, що "ЄС стикається з демографічною кризою і дефіцитом робочої сили, тож у довгостроковій перспективі українці, що продемонстрували свою здатність відносно швидко інтегруватися, можуть принести користь як європейським економікам, так і власній країні на відстані".
Деякі країни, як-от Німеччина вже мають певні політичні рішення, які дозволять залишитися українцям, які не планують повертатися на Батьківщину.
Парламент ФРН ухвалив закон, що спрощує набуття німецького громадянства. Його можна отримати вже через 5 замість 8 років проживання в ФРН, якщо ж людина має, так звані, інтеграційні досягнення – знання мови, працевлаштування, то може податися на громадянство вже через 3 роки проживання, повідомляє DW.
Як пояснила юристка та член правління ГО "UA. Welle Bonn" Наталія Вагнер: "Це означає, що якщо українські біженці прибули до Німеччини у 2022 році, то теоретично вони можуть подавати заявку на громадянство вже з 2025 року".