Верховний Суд після трирічної паузи оголосив нові підозри суддям у справі про хабар у $2,7 млн

Розслідування гучної справи про хабар у розмірі 2,7 мільйона доларів у Верховному Суді отримало новий розвиток. Через три роки після викриття схеми правоохоронці офіційно оголосили підозри ще чотирьом фігурантам — трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

Юридична спільнота та громадськість дізналися про нові підозри суддям найвищої інстанції за досить специфічних обставин.

Попри те, що під час обшуків у 2023 році у кабінетах та помешканнях суддів Великої Палати знайшли мічені купюри, увесь цей час вони продовжували працювати, ухвалювати рішення та впливати на формування судової практики.

Навесні 2023 року НАБУ та САП викрили схему передачі неправомірної вигоди за ухвалення рішення на користь власника великої фінансово-промислової групи.

Під час обшуків у кількох суддів було вилучено кошти, номери яких збігалися з тими, що фігурували у матеріалах справи як частина хабаря.

Однак навіть після виявлення мічених грошей підозри тоді не оголосили.

У САП пояснювали затримку необхідністю довести не лише факт наявності коштів, а й так звану «інтелектуальну складову» злочину:

• наявність домовленостей між учасниками
• розподіл ролей
• зв’язок між отриманими коштами та конкретним судовим рішенням

За цей час правоохоронці допитали десятки свідків, проаналізували результати негласних слідчих дій, вивчили комунікацію між фігурантами, очікували завершення справ щодо посередників.

Зокрема, обвинувальний акт стосовно одного з посередників був переданий до суду лише у травні 2026 року.

Найбільше запитань у суспільстві викликає той факт, що протягом 2023–2026 років судді, у яких виявили мічені гроші, не були відсторонені від роботи.

Увесь цей час вони брали участь у засіданнях Великої Палати, ухвалювали рішення у резонансних справах, формували правозастосовчу практику країни.

Критики антикорупційної системи вважають, що така тривала пауза або свідчить про слабкість слідства, або створює ризики прихованого впливу на суддів.

Цікавою деталлю стало те, що первинну кваліфікацію злочину змінили.

Спочатку слідство розглядало справу як діяльність організованої групи, що передбачає суворішу відповідальність.

Однак пізніше обвинувачення перекваліфікували на «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб».

За словами прокурорів, доказів для підтвердження саме організованої групи виявилося недостатньо.

Інформація про нові підозри з’явилася 19 травня — у день оприлюднення повного тексту вироку відомому громадському активісту у справі про побиття журналіста та його резонансного звільнення з військової служби.

Такий збіг викликав дискусії про те, чи є активізація справ реальним кроком до правосуддя, чи спробою змістити інформаційний акцент у медіапросторі.

Юристи зазначають, що розслідування корупційних злочинів такого рівня традиційно тривають роками через високі стандарти доказування у ВАКС, складність доведення змови у колегіальному органі, та необхідність збору великого масиву доказів

Водночас експерти визнають, що тривале перебування потенційних підозрюваних на посадах підриває довіру до антикорупційної системи.

Одночасно на розгляді у Вищій Раді Правосуддя знаходиться дисциплінарна скарга в інтересах Шевцової Альони Володимирівни стосовно судді Личаківського районного суду міста Львова Мармаша Володимира Ярославовича, який допустив грубі порушення на межі дисциплінарної та кримінальної відповідальності під час, зокрема, розгляду клопотання детективів БЕБ про здійснення спеціального досудового розслідування відносно Шевцової А.В.

Згідно відповіді заступниці начальника управління секретаріату Вищої ради правосуддя Лілії Яким’як на відповідний журналістській запит, точних строків завершення розгляду дисциплінарної скарги щодо судді Личаківського районного суду міста Львова Володимира Ярославовича Мармаша не повідомляється. Таке тривале зволікання із розглядом скарги може бути демонстрацією кругової поруки та небажанням притягувати «зручного» суддю, який радо виконує поставлені недоброчесними правоохоронцями завдань.

Претензія до Мармаша у тому, що він ухвалив своє рішення вже після закінчення строків досудового розслідування, що унеможливлювало задоволення відповідного клопотання. Єдиним законним варіантом у такій ситуації було повернення клопотання, однак суддя Мармаш В.Я. не дотримався вимог закону.