Одним із відкритих питань оборони півдня України у повномасштабній війні є непідрив Чонгарських мостів - дамби, залізничного мосту та автомобільного мосту. Вважається, що руйнування цих мостів могло стримати війська рф, які безперешкодно перетнули адмінмежу між окупованим Кримом і Херсонською областю через КПВВ «Чонгар» та просунулись вглиб півдня України на 200 км протягом лічених годин.
У нашому матеріалі розглянемо за і проти однієї з версій навколо Чонгара: чи могли розмінувати мости ще до початку повномасштабної війни 24 лютого 2024 року та що відомо про азербайджанський слід у цій історії.
Фото: вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року через КПВВ «Чонгар»
Чому не підірвали мости на Чонгарі: основні версії
Чонгар - це перешийок, що з'єднує Крим з материковою частиною України. Він мав важливе стратегічне значення, адже є ключовим пунктом сполучення між Кримом та іншими регіонами. Після окупації півострова у 2014 році по Чонгару пройшла адмінмежа між Україною та окупованим півостровом. І саме тоді були проведені перші замінування в районі.
На сьогодні існує кілька версій, чому росіяни змогли здійснити прорив через Чонгар і чому мости не були підірвані. Серед них:
- Відсутність належної підготовки до оборони та помилки військового керівництва. Незважаючи на те, що українське політичне керівництво усвідомлювало загрозу повномасштабного вторгнення, на півдні країни не було збудовано достатньо фортифікаційних споруд та інженерних загороджень. Також існують припущення, що саме помилки військового керівництва України сприяли прориву російських військ через Чонгар. Не виключається, що вибухівка могла втратити свою ефективність через зношення, неправильне зберігання або розряджені детонатори, або ж могли бути проблеми з віддаленим підривом.
- Розмінування мостів через Чонгар до 2022 року. За однією з версій, міст через Чонгар був розмінований ще до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, що дозволило російським військам безперешкодно подолати його. Низка розслідувачів, ЗМІ, блогерів та військових висували припущення, нібито розмінування в районі Чонгара могли здійснити до 2022 року в рамках оновлення КПВВ «Чонгар».
- Чисельна перевага противника. За даними українських військових, російські війська мали значну чисельну перевагу над українськими силами, що дозволило їм швидко прорвати оборону та просунутися вглиб нашої території. І провести розмінування під тиском ворога було важко.
- Диверсія або робота ворожих агентів разом із українськими зрадниками. Існує версія, що ворожі сили заздалегідь провели операцію з розмінування мостів або пошкодили вибухові пристрої, унеможлививши їхнє використання в критичний момент. Не виключається, що російська агентура могла діяти через українських зрадників серед військових чи у місцевій владі, які могли саботувати наказ про підрив або свідомо не підготувати/пошкодити об’єкти.
Азербайджанський слід в розмінуванні Чонгара?
За однією з теорій, Чонгар міг бути розмінований ще до повномасштабної війни в рамках оновлення КПВВ та запуску перевезень між пунктом пропуску та адмінмежею з окупованим Кримом. Відомо, що тоді українська влада уклала меморандум із азербайджанською державною компанією Socar щодо оновлення КПВВ. Однак публічно деталі документу і домовленостей не розголошували.
Медіа UA.NEWS зв’язалось із компанією Socar з проханням прокоментувати подробиці домовленостей з владою України щодо КПВВ «Чонгар», а також інформацію про можливе розмінування КПВВ під час робіт. У Socar зазначили, що не готові коментувати це питання.
Хронологія подій на КПВВ «Чонгар»
Представляємо хронологію подій на КПВВ «Чонгар» згідно з теорією про розмінування мостових переходів ще до повномасштабної війни. Ця версія стверджує, що розмінувати Чонгар могли у період від початку будівельних робіт на КПВВ у 2019 році й до лютого 2022 року, коли запустили автомобільні перевезення від адмінмежі до КПВВ.
Фото: оновлений КПВВ «Чонгар»
У вересні 2019 року розпочалась реконструкція КПВВ «Чонгар». Першу чергу реконструкції завершили за рекордні 2 місяці. За цей час було відремонтоване дорожнє покриття, тротуари та побудовані капітальні будівлі для комфортного обслуговування громадян. За словами Голови Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва, реконструкція КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» обійшлась в близько 100 млн гривень. Гроші на це отримали від донорів, заявив він, не уточнюючи, від кого саме.
У грудні 2019 року на КПВВ «Чонгар»завершили будівництво сервісної зони. Згодом 11 лютого 2020 року в сервісній зоні КПВВ «Чонгар» відкрився Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
За кілька місяців після реконструкції КПВВ «Чонгар» 26 лютого 2020 року президент України Володимир Зеленський на форумі Age of Crimea в Києві анонсував співпрацю з азербайджанською державною компанією Socar (State Oil Company of Azerbaijan Republic), щоб відкрити на КПВВ в Чонгарі зручний хаб для громадян із повноцінним ЦНАП.
«Держава спільно з компанією Socar до кінця року відкриє на «Чонгарі» великий хаб для обслуговування громадян. Там буде повноцінний Центр надання адміністративних послуг, зона відпочинку та інші дуже важливі об’єкти»
президент України5 травня 2020 року під час візиту на Херсонщину Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій в особі віце-прем’єр-міністра України, міністра Олексія Резнікова, Міністерство інфраструктури України в особі міністра Владислава Криклія, Херсонська обласна державна адміністрація в особі голови ОДА Юрія Гусєва, Укрзалізниця в особі в.о. голови правління Івана Юрика, а також компанія «Сокар Енерджі Україна» (Socar) в особі Сергія Колеченка підписали Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво для організації комфортного перетину українцями адміністративної межі з тимчасово окупованою територією АР Крим.
Наприкінці листопада 2021 року віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук прибула із робочою поїздкою на Херсонщину та відвідала, зокрема, КПВВ «Чонгар». Вона оголосила, що з січня 2022-го стартують конкурси для охочих взяти участь в облаштуванні сервісної зони КПВВ. Тоді ж Ірина Верещук заявила про наміри організувати перевезення для громадян від українського КПВВ «Чонгар» до адмінмежі.
Фото: міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук під час візиту на Херсонщину
У листопаді 2021 року у ЗМІ з’явилась інформація, що азербайджанська компанія SOCAR почала будувати на КПВВ «Чонгар» АЗС та магазин, які будуть складовою хаба, який планується облаштувати на пункті пропуску.
«Відповідаючи на запитання кореспондента Depo.Херсон про те, чому на КПВВ «Чонгар» працює саме ця компанія, Верещук відповіла, що лише азербайджанці відгукнулися на пропозицію про співпрацю, тому що серед кримчан, які користуються послугами КПВВ, чимало кримських татар та азербайджанці хочуть таким чином допомогти єдиновірцям»
14 лютого 2022 року віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук оголосила про запуск перевезень від адмінмежі до КПВВ на Чонгарі та Каланчаку «на тиждень раніше дедлайна».
«23 листопада 2021 року пообіцяла, що впродовж трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак»: від пункту пропуску до адмінмежі. Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконано. На тиждень раніше дедлайна. Окрема подяка губернатору Херсонщини Геннадію Лагуті, заступнику міністра реінтеграції Олексію Бородаю та директору ДП «Реінтеграція та відновлення»
віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (2021 - 2024 роки) :Фото: автобуси, які мали курсувати від КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» до адмінмежі з окупованим Кримом
Через 10 днів після запуску перевезень - 24 лютого 2022 року через КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» пройшли російські війська.
Чи могли провести розмінування Чонгара ще до повномасштабної війни: за і проти
Що свідчить проти версії розмінування Чонгара під час робіт на КПВВ
На сьогодні існує низка свідчень, які спростовують версію про те, що мости не були заміновані до початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко в ефірі Радіо НВ заперечив дані про те, що розмінування могло відбутись під час будівництва на КПВВ з 2019 року.
«Воно відбулося на досить невеликій площі. Це майже в розрізі дороги, яка йде в селищі Каланчак і Чонгар. Я не знаю розташування (мінних полів - ред.) і не буду на себе брати (відповідальність - ред.), що вони існують. Але демонтажу мінних полів під час будівництва КПВВ не відбувалося»
Голова Херсонської обласної ради Також голова Херсонської облради спростував інформацію про те, що розмінування мостів нібито відбулось за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення рф під час запуску шатлів з ініціативи Ірини Верещук.
«Була така версія, що пані Верещук, коли вона зайшла в посаду віце-прем'єра, приїжджала, «завела» автобус. Для цього було ліквідоване мінне загородження. Насправді всі дії, які відбувалися, вони відбувалися на шляхопроводі. Це дорога, якою їздили машини. Вона не була замінована»
Голова Херсонської обласної ради Отже за словами Самойленка, дорога, по якій курсували ці шатли, не була замінована. Нагадаємо, що адмінмежа з окупованим Кримом, до якої і їздили ці автобуси, знаходилась на мості.
Фото: адмінмежа між КПВВ «Чонгар» та окупованим Кримом (біла лінія)
Також проти версії розмінування Чонгара під час реконструкції КПВВ свідчать слова низки військовослужбовців, які вказували, що міст був замінований ще у 2014 році, одразу після окупації Криму, і перебував у замінованому стані до початку повномасштабної війни.
Наприклад генерал Сергій Наєв, який був командувачем Об'єднаних Сил оборони України на момент вторгнення рф у 2022 році, в інтерв’ю УП зазначив, що мости заміновували ще в 2014 році. Але з його слів випливає, що закладених мін не було достатньо для хорошої відсічі.
«(У 2014 році - ред.) на Кримському напрямку наші військові нарили трохи окопів, там було декілька бригад, потім вони замінували п'ять мостів на перешийках: два на Арабатській стрілці, які підривалися способом накладного заряду. Безпосередньо на Чонгарі три мости – два автомобільні і один залізничний. Туди заклали вибухівку, трохи більше 1500 мін. Для того, щоб бути готовим для відсічі, там мало лежати зо 200 тисяч мін»
генерал, командувач Об'єднаних сил Збройних Сил України (2020 - 2024 роки)Наєв додав, що до підлеглого військового командування в ніч перед 24 лютого 2022 року була доведена інформація «щоб привели готовність цих мостів до підриву».
«Цей напрямок підпорядковувався угрупованню військ «Південь», а на цьому перешийку стояв окремий батальйон. І в цьому батальйоні є військовослужбовці, які підривають ці мости. Відповідно, в ніч перед наступом, коли я доводив командувачам, що завтра можливий напад, то в тому числі я сказав командувачу угруповання на цьому напрямку, щоб привели готовність цих мостів до підриву. І коли відбувся наступ, ті солдати мали мости підірвати. Але ми маємо уявити, що підривали мости не роботи – звичайні люди, такі, як ви, такі, як я. І вони це мали робити, коли летіли бомби, ракети»
генерал, командувач Об'єднаних сил Збройних Сил України (2020 - 2024 роки)Військовий Іван Сестриватовський в інтерв’ю УП стверджує, що саме він відповідав за підрив мостів на Чонгарі. Підрив здійснити не вдалось, на думку Сестриватовського, через технічну несправність, яка могла бути викликана пошкодженням підривних шляхів ворожою диверсійною групою або осколками від обстрілу.
«Я намагався здійснити підрив, але вибуху не сталось. Я мав би його побачити. Я стояв саме біля мостів, на першій лінії. Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив – вибуху не відбулося. Я не сапер, але тут варіанти два. Або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом. І тоді вже діяв за наказом – треба було відходити на інші позиції»
військовий, який мав підірвати мости на Чонгарі Що свідчить на користь версії розмінування Чонгара під час оновлення КПВВ
Водночас генерал-лейтенант та Герой України Григорій Омельченко піддає сумніву слова військового Сестриватовського та припускає, що справжня інформація і масштаби розмінування приховуються. Він припускає, що Сестриватовський міг бути проінструктований СБУ та Офісом президента щодо того, що потрібно говорити в інтерв’ю журналістам.
«Влада вирішила реанімувати тему «Чонгар» у вигідному для себе світлі і показала народу «сержанта-стрілочника», який взяв на себе всю відповідальність за НЕ ПІДРИВ чонгарських мостів, що призвело до швидкого захоплення російськими військами півдня України…»
генерал-лейтенантНа думку Омельченка, розмінування території навколо Чонгара могло бути обговорене на саміті «нормандської четвірки» 9 грудня 2019 року в Парижі з ініціативи Ангели Меркель на прохання російського президента путіна. Однак жодних підтверджень цієї версії немає.
«За моєю конфіденційною інформацією, на закритому засіданні «Нормандської четвірки», за ініціативи Меркель (на таємне прохання путіна) сторони обговорювали «гуманітарне питання» щодо розмінування територій навколо пропускних пунктів «Чонгар», «Каланчак» і «Чаплинка» і мостів через перешийки з Кримом з «метою забезпечення безпеки громадян обох сторін»
генерал-лейтенантІснують також непідтверджені теорії, що між президентом рф путіним і президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим могли бути домовленості щодо розмінування Чонгара, аби Socar нібито збудувала там свій термінал.
Отже за версією генерала Омельченка, розмінування могло бути проведене ще до осені 2021 року (до того, як Іван Сестриватовський, який мав здійснити підрив мостів, вступив на службу в районі Чонгару).
«Восени 2021 року Іван Сестриватовський почав нести службу на Чонгарі на посаді головного сержанта взводу, був заступником командира взводу. В зазначеному інтерв’ю він наголосив: «Розмінувань ніяких не було». ВСЕ ВІРНО, пане головний сержанте! Задовго до вашого прибуття на службу в Чонгар ВСІ чонгарські мости і загороджувальні протитанкові мінні поля навколо нього уже були РОЗМІНОВАНІ, тому «розмінувань ніяких не було»
генерал-лейтенантПро азербайджанський слід у розмінуванні Чонгара згадував і колишній народний депутат Ігор Мосійчук. В інтерв’ю для нашого медіа пан Мосійчук зазначив, що Socar хотіла побудувати нафтобазу на Чонгарі. І нібито під це і провели розмінування.
«В мене тепер питання: якщо табу зняте, то Ірина Верещук не хоче розказати, як вона перевіряла, чому розмінували Чонгар? Не хоче. Ну я ж прізвища назву. Людей, які погодили будівництво бази під SOCAR, розмінували під це, а потім зайшов ворог туди, ну і так далі. Азербайджанська корпорація хотіла базу там побудувати. Нафтобазу. І під неї заключили контракт великий, під неї розмінували»
народний депутат України 8 скликання (2014 - 2019 роки) Згодом у коментарі для UA.NEWS Ігор Мосійчук конкретизував, що йому достеменно невідомо, чи збирались там будувати термінал, але він знає, що в районі КПВВ «Чонгар» планувався великий комплекс, зокрема і з АЗС, адже автомобілі, які перевозять людей від адмінмежі з Кримом і до КПВВ, повинні десь заправлятись.
«Перед початком збройної агресії російської федерації корпорація Socar вирішила в районі Чонгара будувати термінали під паливо. Проект був затверджений Кабінетом міністрів, проводилось під нього мирне розмінування. От і вся історія з розмінуванням Чонгара. Збирався там хтось будувати термінал чи не збирався - мені невідомо…Там величезний комплекс мав бути, і відпочинковий, і перевалочний. Ну і звісно, якщо там зупиняються великі авто, там має бути база, вони ж заправлятись десь мають»
народний депутат України 8 скликання (2014 - 2019 роки) За словами Ігоря Мосійчука, значна частина українських політиків могла отримувати певні вигоди від Socar - від безкоштовного бензину і навіть до коштів. Якщо це правда, то компанія Socar теоретично мала можливість завдяки подібним зв’язкам отримати меморандум з українською владою щодо КПВВ Чонгар, але доказів для цієї теорії немає.
«Українці мають усвідомлювати, що велика частина політиків українських була корумпована через корпорацію Socar Азербайджану. Це стосується і мирних часів, і воєнних часів. Корумпована шляхом надання безкоштовного права там заправлятися, грошей. Розміщення матеріалів в медіа і тому подібне. Саме цим і зумовлена підтримка великою частиною нашого українського політикуму Азербайджану. Що б Азербайджан не робив - порушив він права людей чи проводив відверто загарбницькі дії по відношенню до Вірменії. Вони підтримують Азербайджан, тому що в кишені дзвенить. І це усталена практика, яка діє останніх 20, а можливо і 25 років»
народний депутат України 8 скликання (2014 - 2019 роки) Фото: президент України Володимир Зеленський з командою з Офісу президента з донером, придбаним на АЗС Socar неподалік Борисполя у травні 2019 року
Ми зв’язались із Socar і запитали, чи співпрацювала компанія з будь-якими органами державної або місцевої влади України у питаннях надання представникам влади талонів на пальне. Однак це питання в Socar відмовились коментувати.
Що відомо про кримінальне розслідування про непідрив мостів у Чонгарі?
Справу про неналежну оборону півдня Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило у середині квітня 2022 року. Водночас Служба безпеки України теж може бути дотичною до розслідування. Екс-міністр з питань реінтеграції окупований територій та екс-міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю УП заявляв, що у справі Чонгара «факти всі сьогодні збираються, фіксуються, в тому числі Службою безпеки, контррозвідкою».
За інформацією низки українських ЗМІ, справа розслідується за частиною 1 статті 111 (державна зрада) та частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу (недбале ставлення до військової служби).
У справі про оборону Херсонської області фігурують виключно військові ЗСУ різних рівнів, писало BBC. Хоча за свідченнями голови СБУ Василя Малюка, у справі також фігурував екс-очільник Кримського главку СБУ Олег Кулініч, якого затримали у липні 2022 року в Києві та оголосили підозру у державній зраді (частина 1 статті 111 КК України) та створенні злочинної організації (частина 3 статті 255 КК України). Слідчі вважають, що Кулініч працював на ФСБ рф ще з 2019 року.
Наразі триває розслідування справи співробітниками ДБР, проте деталі практично не розголошуються публічно.
Чи можна було запобігти стрімкій окупації півдня, якби мости у Чонгарі підірвали
На думку правоохоронців, якби було здійснено підрив мостів, дамб, доріг та проведено інші заходи, це зробило б неможливим настільки швидкий наступ російських військ з території окупованого півострова.
У фабулі кримінального провадження ДБР, за даними медіа Главком, йдеться про те, що слідчі встановлюють «обставини можливої державної зради та неналежної організації посадовими особами заходів щодо оборони материкової частини України та можливої не організації оборонних рубежів, зокрема мінування споруд, мостів, дамб, доріг з метою їх подальшого підриву».
Очільник ГУР Кирило Буданов теж був переконаний, що ситуація на півдні могла б розвиватись інакше, якби мости на Чонгарі підірвали.
«Якщо були б підірвані переходи і трохи інакше розвивалися перші години, то російська армія не змогла б з такою швидкістю рухатися. Це аксіома», - зазначив Буданов.
Водночас за твердженням колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова в інтерв’ю УП, підрив мостів на Чонгарі не уповільнив би радикально просування російських військ.
«Всі, хто кричить «все пропало, міст не підірвали», послухайте насамперед військових. І вони вам скажуть, що там ще 10 проходів є з Криму суходолом, а не мостами. І тому підрив мосту не вплинув би на можливість росіян просунутися на цьому напрямку. Це відповідально сказав один із військових генералів, який зараз перебуває в політичній опозиції, я від нього це вперше почув»
міністр оборони України (2021 - 2023 роки) Крім того Резніков у тому ж інтерв’ю наголосив, що питання розмінування і замінування «взагалі не відноситься до компетенції цивільної влади. Ні до уряду, ні до президента, ні до міністра оборони, ні до прем'єр-міністра, ні до народних депутатів. Це суто військове питання».
За інформацією генерал-майора Андрія Соколова, який в той час командував обороною Півдня, просування росіян на Чонгарі стало можливим через те, що їхні сили були більшими, ніж українські у десятки разів. В інтерв’ю для УП генерал також нагадав, що крім мостів на Чонгарі, тимчасово окупований Крим був поєднаний із материковою територією України й сухопутними перешийками.
«Всі мости і дамби знаходяться на півострові Чонгар, на Мелітопольському напрямку. На іншому напрямку – на Каланчацькому, на Херсонському, скажемо так, там мостів немає. Там два сухопутних перешийки: один на Чаплинку йде, один – на Каланчак»
генерал-майор Аналогічну версію 25 квітня 2022 року висловив Генштаб ЗСУ, вперше прокоментувавши ситуацію на Чонгарі.
Замість висновків
Питання розмінування/непідриву Чонгара до сьогодні залишається надзвичайно суперечливим через відсутність прозорості в офіційних поясненнях та закритість розслідування. Відсутність публічного звітування про хід розслідування лише підживлює теорії змови і дає простір для численних версій. Така ситуація збільшує недовіру суспільства до влади та підсилює конспірологічні теорії. Адже чим більше інформації засекречено, тим більше домислів виникає навколо теми.
