$ 42.04 € 43.93 zł 10.43
+1° Київ +4° Варшава -6° Вашингтон
Війна - надзвичайна обставина, за якої жодна країна раніше не вела переговори з ЄС: Яцек Пєхота, президент Польсько-Української господарчої палати та екс-міністр економіки Польщі

Війна - надзвичайна обставина, за якої жодна країна раніше не вела переговори з ЄС: Яцек Пєхота, президент Польсько-Української господарчої палати та екс-міністр економіки Польщі

03 Липня 2024 21:04

Євроінтеграція України проходить у найбільш прискореному форматі за всю історію існування ЄС. Це викликає певні напружені моменти, насамперед щодо врегулювання експорту української продукції до європейських країн, а також забезпечення рівної конкуренції на ринках.

Які сфери економіки потребують найшвидшого врегулювання у процесі інтеграції України до Європейського Союзу? Чому у 2024 році Україна має зазнати найбільших законодавчих змін? Та як вирішуються виклики пов'язані з роботою польсько-українського кордону?

Про все це в рамках міжнародного форуму WORLD FOR INVESTMENTS, організованого GLOBAL CASE, Hayat Estate та Польсько-Українською господарчою палатою, в ексклюзивному інтерв’ю розповів пан Яцек Пєхота, президент Польсько-Української господарчої палати та колишній міністр економіки Польщі.

Надано: Владиславом Гепенком

 

У травні виповнилася двадцята річниця відтоді, як Польща стала членом Європейського Союзу. Які, на Вашу думку, найважливіші досягнення Польщі за ці роки, зокрема, з точки зору зміцнення внутрішньої економіки?

Яцек Пєхота: Польща стала частиною західного світу з точки зору цінностей, ідей та підходу до розвитку економічного співробітництва, заснованого на соціальній відповідальності. У Польщі спостерігається економічне зростання та збільшення обсягів зовнішньої торгівлі.

Приєднання до ЄС також призвело до інвестиційного буму. Це також розвиток приватних підприємств, які конкурують на міжнародному ринку. Це і розвиток соціальної політики, заснованої на рівності та різноманітності. Це збалансування рівня життя і можливостей незалежно від місця проживання людей, створення комфортних умов для їхнього життя.

Відкритий ринок праці, можливість вільно пересуватися країнами ЄС, мости, дороги, громадські будівлі - кожен з нас щодня натрапляє на табличку з інформацією про інвестицію, підтриману фондами ЄС. Неможливо перелічити всі переваги, які приніс Польщі вступ до Європейського Союзу. Вони мають як економічний, так і соціальний вимір.

Часто, оцінюючи наслідки членства в ЄС, ми зводимо його значення до припливу фінансових потоків - це дуже далеко від істини! Польща має внутрішнього «аудитора», який об'єктивно оцінює стан польської економіки. У Брюсселі ми спільно приймаємо рішення щодо бюджету Союзу, але для того, щоб отримати звідти кошти, ми повинні бути добре підготовлені до цього, мати хороші проекти розвитку, а також виділяти власні ресурси для співфінансування. Співфінансування розвитку, а не ситуативних витрат. 

А які, на Вашу думку, найсерйозніші виклики постануть перед Польщею в контексті членства в ЄС? Про що Польщі доведеться домовлятися з Брюсселем у найближчі роки, якщо говорити, зокрема, про економічні зв'язки та ринкове регулювання?

Яцек Пєхота: Я переконаний, що в інтересах Польщі є подальша інтеграція Європейського Союзу. Для більшої ефективності необхідно запровадити мажоритарні формули, для ефективного розширення - реформувати аграрну політику ЄС та політику згуртування. Ми повинні бути в авангарді переговорів, які розпочалися з Україною.

Сьогоднішня ситуація вимагає, перш за все, швидкого вироблення стратегії, як Польща повинна діяти в процесі інтеграції України до ЄС і які умови вона повинна висувати. У цьому відношенні важлива сильна координація з боку уряду. Важливу роль тут має відігравати нещодавно створена Рада з питань співпраці з Україною, а також польсько-українська міжурядова комісія з питань економічного співробітництва та її робочі групи.

Як Палата, ми також просимо підготувати системні рішення на користь польських підприємців, які в результаті процесу вступу України до структур ЄС постраждають від неминучої конкуренції з боку українських підприємців, яка буде посилюватися в міру просування переговорів про вступ України до Європейського Союзу. 



Якщо поглянути на історичний контекст вступу Польщі до ЄС, переговори та сам тривалий процес вступу. Наскільки він відрізняється від того, що ми бачимо сьогодні у відносинах між ЄС та Україною?

Яцек Пєхота: Різниця колосальна. Протягом усього процесу вступу ми поступово знижували митні бар'єри та стандарти торгівлі з країнами ЄС. Наша економіка мала час підготуватися до конкуренції з ЄС. Україна перебуває у стані війни. Щоб допомогти Україні, торговельні бар'єри були практично скасовані. Переговори відбуваються в умовах триваючого збройного конфлікту.

Війна - це надзвичайна обставина, в якій жодна країна ніколи не вела переговори з ЄС. 2024 рік - це рік, коли Україна зазнає найбільших законодавчих змін, оскільки вступ до ЄС є ключовою умовою подальшого існування країни. Процедура гармонізації українського законодавства з правом ЄС передбачатиме зміну великої кількості норм, правил та процедур.

Це, безумовно, матиме вплив на бізнес, який і так працює в умовах воєнного часу. Формування правового поля та правил, що визначають взаємодію економічних суб'єктів після завершення війни та в процесі вступу України до Європейського Союзу, стане фундаментом для подальшої співпраці та розвитку наших економік та економік країн Європейського Союзу. 

Як ми знаємо, з одного боку, українці прагнуть якнайшвидшої європейської інтеграції. Але з іншого боку, існує поширена думка, що сам процес вступу України спричиняє певну кризу в ЄС у короткостроковій перспективі. Чи погоджуєтеся Ви з цим твердженням?

Яцек Пєхота: Найгірший сценарій України в Союзі є кращим, ніж сценарій Союзу без України! Це те, на чому я хочу абсолютно наголосити.

З іншого боку, звичайно, вступ створить напруженість, яку ми вже бачили - в аграрному секторі, який є дуже сильним в Україні, та у сфері транспорту. У цих секторах синергія і конкуренція часто йдуть пліч-о-пліч.

Сьогодні Польща не має розробленої стратегії щодо того, як діяти в цьому інтеграційному процесі, про що вести переговори і якими мають бути умови перехідного періоду з точки зору допуску українських компаній до єдиного європейського ринку. На посаді міністра я завершував переговори з ЄС у сфері конкуренції. Ми поступово знижували бар'єри для доступу на наш ринок, щоб дати можливість польським підприємцям підготуватися до нових викликів. В іншому випадку ми б мали публічні протести. Україна зіткнеться з тими ж викликами в процесі інтеграції до ЄС.

Ще однією сферою, яка потребує зусиль у процесі інтеграції до ЄС, буде боротьба з корупцією в Україні. Ця тема також піднімалася на останньому 16-му Балтійському бізнес-форумі. ЄС обпікся, прийнявши кілька країн до своїх структур до того, як вони суттєво знизили рівень корупції. Тому корупція буде дуже серйозно розглядатися в процесі вступу України до ЄС.

У довгостроковій перспективі, якщо Україна вступить до ЄС і виконає всі вимоги євроінтеграції, наскільки Україна може бути цікавою для партнерів з ЄС з точки зору економіки та інвестицій?

Яцек Пєхота: Україна має величезний потенціал, сировинні ресурси - вона може прогодувати 600 мільйонів людей у світі, землю, але, перш за все, вона має людський капітал. Модернізація України та її інтеграція в ЄС будуть ефективними та успішними, якщо процес відновлення соціальних зв'язків відбуватиметься паралельно з розвитком людського капіталу.

Зміни на ринку праці, безпека фінансових контрактів, питання легалізації перебування та залучення нових працівників - це елементи, які безпосередньо впливатимуть на модернізацію України та побудову економічних відносин між Польщею та Україною, а також Україною та Європейським Союзом. Досвід, знання, розуміння мінливого світу та людський капітал - це сила та якість сучасної, європейської країни.

Україна може запропонувати європейській економіці фахівців, яким навіть в умовах війни довелося освоювати нові навички, в тому числі у сфері функціонування органів місцевого самоврядування у воєнний час та надання базових послуг громадянам, в тому числі на основі використання сучасних ІТ-рішень, впроваджених у безпрецедентно короткі терміни.

Реформа місцевого самоврядування в Україні на засадах децентралізації заклала основи сучасного місцевого самоврядування та дала можливість місцевим громадам впливати на публічні фінанси. Цей ключовий крок на шляху до демократії показав, наскільки актуальним і важливим є сильне місцеве самоврядування під час війни. Тому будь-які дії, спрямовані на розвиток співпраці між польськими, європейськими та українськими органами місцевого самоврядування, будуть мати велике значення. 



Ви очолюєте Польсько-українську господарчу палату в досить складний час і допомагаєте компаніям з обох країн розширювати співпрацю. Виходячи з цього досвіду, які питання наразі найбільше турбують підприємців, які звертаються до Палати?

Яцек Пєхота: Ми працюємо з нашими партнерами над зміцненням польської та української економік. Ми організовуємо економічні місії, основною метою яких є встановлення прямих контактів з українськими та польськими компаніями. Ми розробляємо рекомендації та практичні рішення в рамках профільних галузевих комітетів Польсько-української господарчої палати (PUIG), до складу яких входять польські та українські експерти.

Багато викликів пов'язано з функціонуванням польсько-українського кордону. Польсько-український кордон потребує реалізації рішень, спрямованих на покращення якості обслуговування та пропускної здатності. Це також є важливим аспектом у контексті потенціалу Польщі у майбутньому виконувати функції центру відновлення України. Регуляторні питання у сфері торгівлі, логістики та транспорту є однією з ключових сфер, що потребують змін та системних рішень.

Іншою сферою, що потребує змін, є ринок праці. Необхідно прийняти міграційну політику, яка стабілізує ситуацію на польському ринку праці та забезпечить інструменти, що сприятимуть утриманню працівників з України. Брак регулювання у цій сфері відчувався протягом останніх років.

Як Палата, ми закликаємо до інклюзивності, мобільності на ринку праці, децентралізації та діджиталізації процедур, прозорості та уніфікації правових норм, а також координації між міністерствами. Інший елемент пов'язаний з функціонуванням підприємців, які працюють у секторі TSL (транспорт, експедиція та логістика).

Існує потреба, серед іншого, у підвищенні ефективності польської портової інфраструктури. Інвестиції, які покращують експорт, відповідають очікуванням підприємців. Визнаючи роль і важливість цієї галузі, ми організовуємо захід, присвячений підприємцям у цьому секторі, - Форум вантажних інтермодальних перевезень. У 2024 році ми організували 12-й захід.

Якщо говорити про вихід українських компаній на польський ринок. В яких сегментах українські підприємці можуть спробувати свої сили?

Яцек Пєхота: У Польщі вже зареєстровано понад 50 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності громадян України, понад 8 тисяч столичних компаній з українським капіталом. Слід зазначити, що українські підприємці досі розглядають Польщу як базу для виходу на ринок ЄС і величезну перспективу співпраці.

У нашій країні розвивається сфера послуг, що також випливає зі структури українських мігрантів. До Польщі приїжджають переважно жінки з дітьми, тому це здебільшого одноосібні бізнеси, такі як перукарні, косметологи, фізіотерапевти. Українські компанії з ІТ-сектору розглядають Польщу як можливість.

Серед інших галузей - будівництво та комунікації. Сьогодні практично немає жодної галузі, де б не було друзів з України. Я захоплююся активністю та креативністю українських підприємців у Польщі. 



Що б ви порадили українським підприємцям, які хочуть розвивати свій бізнес у Польщі? До чого їм слід бути готовими?

Яцек Пєхота: До відмінностей у законодавстві, що регулює бізнес у Польщі. У нас широко розвинений сектор малого та середнього бізнесу, чого досі бракує Україні. Знання польської мови також є викликом.

Палата ініціювала серію регіональних конференцій під назвою "Місто - простір для бізнесу. Українське підприємництво в Польщі". Під час усіх заходів постійно звучав запит на необхідність посилення мовних компетенцій біженців (підвищення рівня володіння польською мовою для працевлаштування). Також часто трапляється, що мігранти отримують роботу, яка не відповідає їхній кваліфікації. Це особисті проблеми.

У звіті "Розкриття потенціалу: відкриття регульованих професій для громадян України" були представлені спільні постулати Форуму громадянського розвитку та Польсько-української господарчої палати. Лібералізація доступу до регульованих професій не лише допоможе громадянам України, які проживають у Польщі, але й підвищить конкурентоспроможність та якість послуг польської економіки.

У документі ми запропонували напрямки змін у законодавстві, які включають полегшення доступу до 1) медичних професій, 2) професій з дефіцитом робочих рук, 3) державного управління та силових служб. 

 

 Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.