$ 40.15 € 43.56 zł 10.24
+22° Київ +26° Варшава +20° Вашингтон
СОТ розгляне скаргу України щодо заборони на імпорт зерна: чого очікувати і чому виник зерновий конфлікт

СОТ розгляне скаргу України щодо заборони на імпорт зерна: чого очікувати і чому виник зерновий конфлікт

27 Вересня 2023 16:21

Незабаром у Женеві відбудеться розгляд скарги України проти Польщі, Угорщини та Словаччини у зв’язку з ембарго на імпорт українського зерна. 

Агентство UA News зібрало актуальну інформацію щодо майбутнього засідання Світової організації торгівлі та історію заборон за ввезення українського зерна.

 

Перші зернові обмеження


Ще у травні 2022 року чорноморські торговельні шляхи заблокувала росія. З цієї причини ЄС скасували мито на товари з України на один рік. Так Європейський союз хотів підтримати українську економіку та допомогти у транзиті зернових до європейських портів, звідки продукція мала йти до кінцевих одержувачів на Близькому Сході, в Азії та Африці.

Уже у 2023 році низка країн ввела заборону на ввезення зерна з України. Причиною стало стрімке знецінення європейського зерна та надлишок української зернової продукції на ринку Польщі, Угорщини, Словаччини та інших країн. На тлі продажу українського зерна за значно нижчими цінами, наприклад, у Польщі ціни на пшеницю зменшилися у два рази.

Навесні 2023 року низка країн Європи ввела заборону на ввезення українського зерна. Зокрема, Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія. Вони в односторонньому порядку ввели ембарго на імпорт українського зерна на свою територію.

Згодом, згідно з рішенням Єврокомісії, ембарго почало діяти, а країни погодилися не перешкоджати транзиту української агропродукції в інші країни. Дія мораторію передбачалася до 15 вересня і продовжувати його Єврокомісія не мала наміру.

Таке рішення підтримала Болгарія. Румунія виявила нейтралітет. А ось Польща, Угорщина та Словаччина зазначили: якщо Єврокомісія не введе ембарго, то уряди країн зроблять це самостійно.

 

Ембарго від Польщі, Угорщини та Словаччини


Ввечері 15 вересня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь оголосив, що Угорщина введе обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції. 


Надь зазначив, що Угорщина закриє свої кордони для 24 українських продуктів на державному кордоні. Зокрема, м'яса великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також курячого м'яса, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (та продуктів з них), овочів, цукру та вино.

При цьому уряд Угорщини дозволив ввезення вантажів, які вʼїхали в країну для транзиту (тобто, якщо вони перебуватимуть в країні не більше 15 діб).

Того ж дня стало відомо, що термін дії ембарго продовжила Словаччина. Уряд заявив, що до кінця року заборонить імпорт українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.

«Ми повинні уникати надмірного тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо вітчизняних фермерів. Водночас наш крок є реакцією на аналогічні дії Польщі та Угорщини», – йдеться в заяві словацького уряду.

Про те, що Польща вводить ембарго на ввезення зерна з України стало відомо 16 вересня. Тоді польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща, попри рішення Єврокомісії, самостійно вводить ембарго. 





Ввечері того ж дня міністр сільського господарства та розвитку села Вальдемар Буда заявив про підписання постанови про введення ембарго і опублікував відповідний документ.



Україна вирішила не чекати втручання Єврокомісії і самостійно вирішувати ситуацію із західними сусідами. Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна розпочне процедуру подання позову до Світової організації торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини. Причина: продовження заборони на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії.

«Важливо довести, що ці дії є юридично неправильними. І тому завтра ми почнемо судові процеси… Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться стосовно торгових партнерів та свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави» 

Тарас Качка

заступник міністра економіки, торговий представник України



 

Урядовець також повідомив, що Україна, крім судового позову, нині готується у відповідь вжити заходів щодо експорту польських овочів і фруктів.

19 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна подасть позов до СОТ та заборонить імпорт продовольчої продукції з Польщі, Угорщини та Словаччини у відповідь. 

Як зазначив прем’єр, Україна буде позиватися у Світову організацію торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини через односторонні обмеження на імпорт української агропродукції.

Дещо пізніше, 26 вересня, Денис Шмигаль підписав постанову про запровадження механізму верифікації та узгодження експорту зерна до Румунії, Болгарії, Польщі, Словаччини та Угорщини. 

Чотири країни опрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження й пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава — проти.

 

На що чекати під час засідання СОТ?


Як пише агентство PAP із посиланням на джерело в Європейському Союзі, засідання відбудеться вже незабаром. Польщу, Угорщину та Словаччину у СОТ буде представляти Єврокомісія.

До складу делегації ЄС ввійшли експерти з Польщі, Словаччини та Угорщини. Як зауважує інформагентство, ініціювання справи в СОТ закриває для України інші шляхи діалогу для розв’язання зернової суперечки.

Наразі важливо використати майданчик Світової організації торгівлі для того, щоб проговорити та задекларувати подальші умови транзиту української продукції до країн Близького Сходу, Азії та Африки.

Керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко у коментарі UA News зазначив, що цілком можливо, що Польща скасує ембарго вже після проведення виборів у країні.

«Вбачаю, що від початку листопада дозволять імпорт української пшениці до Польщі. Всі інші країни ЄС, хто приєднався до заборони, очевидно відзеркалюють рішення Польщі. Тож після того, як Польща скасує ембарго, вони також мають відкрити свій імпорт українським фермерам» 

Олександр Бондаренко

керуючий партнер Бюро інвестиційних програм



 

При цьому, Україні важливо шукати різні рішення та дії у питанні ембарго.

«Тільки переговори, економічна дипломатія і пошук взаємних комерційних інтересів. Але без жодних ультиматумів, щоб не дратувати партнерів в період жорстокої необхідності фінансової та оборонної допомоги на війну», – зазначив Олександр Бондаренко.


Автор: Даша Шерстюк