В ніч на 3 лютого президент Зеленський увів в дію рішення Ради Нацбезпеки України про персональні економічні санкції відносно Тараса Козака, народного депутата ОПЗЖ і бізнес-партнера Віктора Медведчука.
Президент пояснив свою позицію боротьбою проти антиукраїнської пропаганди та дезінформації, що фінансується з Кремля. За даними СБУ, медіа-група Козака, включаючи телеканали Zik, NewsOne і 112 Україна, діяльність яких потрапила під заборону на 5 років, тривалий час фінансувалася з Росії, а також структурами незаконних збройних формувань «Л/ДНР».
Рішення про санкції подібного роду – безпрецедентне для України. Про те, як реагує світ, як підтримує, а які сумніви висловлює – детально в сюжеті.
Санкції за інформаційний тероризм і зв'язки з «Л/ДНР»
Введені санкції передбачають блокування активів депутата Козака, заборону на торговельні операції його компаній, транзит ресурсів, польотів і перевезень по Україні, а також виведення капіталу за межі країни терміном на п'ять років. Крім цього, український МЗС отримав розпорядження звернутися до уповноважених структур ЄС та США для організації міжнародних санкцій проти Козака.
В Україні рішення Зеленського викликало резонанс. Багато публічних осіб, політиків, представників ЗМІ та навіть опонентів президента, вітали цей крок. У той же час, члени ОПЗЖ назвали це політичним переслідуванням опозиції, наступом на свободу слова, а в Кремлі заговорили про суперечність міжнародним нормам.
У команді президента рішення РНБОУ пояснюють боротьбою з іноземною пропагандою:
«Дані телеканали досить активно і часто відкрито використовуються як інструменти чужої іноземної пропаганди в Україні. Є досить вагомі докази по дивних шляхах фінансування даної пропаганди. Зрозуміло, санкції щодо телеканалів пана Медведчука – це зовсім не про медіа і не про свободу слова. Це тільки про ефективну протидію фейкам і чужорідній пропаганді»
Міністр культури Олександр Ткаченко вважає діяльність каналів медіа-групи Козака-Медведчука інформаційним тероризмом, спрямованим проти нацбезпеки України. До того ж, на думку міністра, ці канали працюють поза рамками стандартів журналістики:
«Цей кейс є винятковим, але своєчасним. І не тільки через інформаційний тероризм і загрози національній безпеці України від цих інструментів пропаганди Кремля. Але і внаслідок масових порушень журналістських стандартів, фейків і маніпуляцій»
Сам Зеленський назвав підставою для санкцій розслідування СБУ, яке встановило зв'язок між медіа-групою і схемами вугільних поставок з територій окупованого Донбасу, що розцінюється як фінансування тероризму відповідно до профільного законодавства України.
«Колегіальне і юридично вмотивоване рішення про санкції щодо фізичної особи та юросіб прийнято відразу після того, як були зафіксовані і обговорені конкретні підстави для цього»
президент УкраїниКрім того, вважає Зеленський, «відверта і маніпулятивна пропаганда повинна отримати жорстку реакцію суспільства». Президент не поділяє думку тих, що вбачає в його рішенні утиски свободи слова:
«Санкції – це складне рішення. Україна рішуче підтримує свободу слова. Але не пропаганду, яка фінансується країною-агресором і підриває Україну на шляху до ЄС та євроатлантичної інтеграції. Боротьба за незалежність – це боротьба в інформаційній війні за правду та європейські цінності»
президент УкраїниПідтримка санкцій з боку партнерів, експертів і громадськості
На підтримку заходів РНБОУ виступили західні партнери України:
«Я вітаю рішучі дії Президента Володимира Зеленського по боротьбі з дезінформацією, яка завдає реальної шкоди Україні. Я також вітаю його запевнення у необхідності захисту свободи і плюралізму медіа»
Європейський Союз заявив, що Україна «має законне право боротися з дезінформацією», відзначивши, що для цього потрібно дотримуватися певних рамок:
Також боротьбу України з пропагандою підтримують і посли країн G7. Громадська правозахисна організація Transparency International Ukraine зазначає неетичну профдіяльністю каналів:
Аналітичний центр Atlantic Council дає розгорнуту оцінку діям Зеленського, пояснюючи його рішучий крок розчаруванням Росією і Путіним, і прагненням до зближення із Заходом. Разом з тим автор матеріалу відзначає, що «існують побоювання, що радикальні заходи (санкції) можуть підірвати прихильність України до свободи слова».
«Це не перший випадок, коли Україна розглядає питання про санкції проти проросійських ЗМІ, що діють в країні. Закон України про санкції від 2018 року дозволяє РНБО вводити санкції проти іноземних компаній, фізичних осіб і держав, що пропагують «тероризм», а також тих, хто причетний до підриву територіальної цілісності України. Санкції можуть бути накладені тільки проти громадян України (таких як Козак і Медведчук), якщо вони діють як агенти терористичної організації, уряду або країни»
Якщо в суді буде доведено, що Козак і Медведчук дійсно діють як іноземні агенти Росії, це буде мати серйозні негативні наслідки для ОПЗЖ, вважає автор.
«У найближчі місяці команда юристів Зеленського буде прагнути продемонструвати, що три цільових канали є постачальниками російської пропаганди та дезінформації. Незалежний моніторинг українського телебачення, певне, підтверджує такі твердження: згідно з останніми дослідженнями, заблоковані канали становлять 56% російської дезінформації в Україні»
Думку про порушення журналістських стандартів з боку проросійських каналів висловив і головний редактор від імені видання «Новое время»:
«Три канали, пов'язані з Віктором Медведчуком, грали в одні ворота. Ніяких стандартів не дотримувалися, займалися дискредитацією внутрішньоукраїнської політики і просуванням про-російських інтересів та їх провідників в Україні. Це не питання свободи слова і різноманітності думок, це питання national security, національної безпеки і взагалі того, що ми готові терпіти у себе вдома. Я і НВ завжди підтримували особисті та економічні свободи, але в цьому місці лібералізм закінчується»
Джерела фінансування підсанкційних пропагандистських каналів в Україні викликають сумніви серед медіа-експертів:
«Ми розуміємо, що кожен канал – це мінімум 6 млн доларів на рік. При цьому реклами на них немає. Значить, гроші, швидше за все, мають російське походження»
Противники санкцій
Серед тих, хто публічно висловився проти введення санкцій, - Міжнародна і Європейська федерації журналістів:
«Ця вибіркова і політично вмотивована заборона неприйнятна в умовах демократії. Заборона ставить під загрозу роботу сотень працівників засобів масової інформації, які не мають нічого спільного з політичною приналежністю власників ЗМІ. МФЖ закликає українську владу скасувати заборону і поважати свободу інформації і слова»
«Заборона мовлення є однією з найбільш екстремальних форм обмеження свободи ЗМІ. Ці заборони повинні застосовуватися тільки за дуже виняткових обставин. Держави зобов'язані гарантувати ефективний плюралізм ЗМІ. Президентське рішення абсолютно не відповідає міжнародно-правовим стандартам з питань свободи слова та засобів масової інформації»
Позицію цих асоціацій можна зрозуміти з точки зору презумпції невинуватості, що є ключовим принципом верховенства права в демократичних країнах. І пояснити їх побоювання словами народного депутата «Голосу» Сергія Рахманіна:
«Обмеження діяльності засобів масової інформації – питання надзвичайно чутливе. Тому (в першу чергу зовні, світом) воно сприймалося б з більшим розумінням, якби це відбувалося за допомогою того органу, який повинен стежити, наскільки сумлінно канали дотримуються вимог законодавства. Тобто, Нацради з питань телебачення. А ще є СБУ, яка має достатньо повноважень в області захисту від посягань на основи державності. До контенту конкретних медіа-ресурсів багато років було багато питань. Але вони чомусь не виникали у тих, хто повинен їх ставити»
Разом з тим, коментуючи обґрунтованість санкцій, Рахманін вважає, що без вагомих на те юридичних аргументів, Зеленський не став би їх застосовувати:
«Чинне законодавство дозволяє застосовувати санкції щодо українських громадян і вітчизняних компаній. Наскільки повними і обґрунтованими були матеріали, надані спецслужбами Радбезу? Судити важко, не маючи доступу до їх змісту. Зате складно повірити, що члени РНБОУ погодилися приймати настільки резонансне рішення, спираючись на поверхневу інформацію»
***
Команді президента ще належить довести обґрунтовану винність Тараса Козака та його підривну діяльність в Україні. Завдання не з легких. Але мета зрозуміла – очистити український медіа-простір від безпрецедентної пропаганди країни-агресора.
У цьому прагненні Зеленського готові підтримати не тільки громадянське суспільство і західні партнери, а й учорашні опоненти. Чим не консолідуюча націю ідея – захист національної безпеки України?
