В Україні зниклими безвісти вважаються 50 тис. громадян, ще близько 10 тис. залишаються у російському полоні. Вирішенням цієї проблеми опікується кілька структур. На різних рівнях — від військового до дипломатичного — сформована система ідентифікації та визволення наших громадян з російської неволі.
UA.News розповідає про роботу таких профільних органів та перспективи нових великих обмінів, на які розраховує Україна.
Система обліку зниклих та полонених
Централізований Реєстр осіб, які зникли безвісти за особливих обставин, працює в Україні з травня 2023 року. Нині в базі обліковується приблизно 63 тис. людей, які зникли переважно через війну та окупацію.
Реєстр охоплює всі випадки з 2014-го. До бази вносять інформацію не лише про військових, але й про цивільних, іноземців, осіб без громадянства та навіть невстановлені тіла. Це дозволяє відстежувати процес розслідування та всі етапи ідентифікації людини.
«У розшуку перебувають понад 60 тисяч осіб. Щодо близько 10 тисяч є підтвердження, що вони в полоні. Йдеться як про офіційні підтвердження — від країни-агресора через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) — так і про неофіційні», — пояснює уповноважений з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов.
Він розповів, що експерти також використовують неофіційні джерела інформації — свідчення тих, хто повернувся з полону, пошук по OSINT (розвідка з відкритих джерел). Наприклад, деякі російські військові публікують у мережі інформацію, на підставі якої підтверджується факт перебування конкретних українців у полоні. Завдяки таким неофіційним свідченням вдалося встановити вже понад півтори тисячі зниклих безвісти.
Водночас офіційно статус полоненого можна підтвердити через канали Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
«В Женеві в цієї організації є центральне агентство розшуку. Через нього ж ми інформуємо і російську сторону про полонених росіян — що такий-то перебуває в нас, щодо нього забезпечується дотримання прав, передбачених Женевською конвенцією. Аналогічно нам хотілось би розраховувати, що так відбувається і з іншого боку. Але розуміючи загальну кількість зниклих безвісти й ту, що підтверджена офіційно через канали Червоного Хреста, розуміємо, що значна кількість людей в російському полоні офіційно не підтверджена», — зазначає Артур Добросердов.
Уповноважений з питань зниклих безвісти пояснює, що особи у статусі зниклих безвісти, вибувають з реєстру у двох випадках. Перший — коли людину звільняють, вона опиняється на території підконтрольній Україні, або в країнах, з якими є міжнародно-правові договори. Другий випадок — коли розслідування та експертизи завершені, і ухвалене юридичне рішення про ідентифікацію тіла, що належить такій-то особі, яка вважалась зниклою безвісти.
Система функціонує таким чином, що Офіс уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин координує дії, пов'язані з пошуком людей, які зниклих безвісти. Водночас за повернення військовослужбовців та цивільних, а також тіл загиблих з російської території відповідає Координаційний штаб з питань поводження з полоненими.
До складу цього тимчасового органу входять зокрема представники Міністерства внутрішніх справ, Міноборони, служби зовнішньої розвідки, СБУ тощо. Їхнє завдання — стосується переговорів з країною-агресором, обмінів, повернення цивільних заручників.
Скільки було обмінів за час повномасштабної війни
З березня 2022 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повернув додому 4552 українських громадян воїнів та цивільних. Поза обмінами додатково звільнено з російської неволі 529 осіб.
Загалом було 63-ти обміни полоненими. Один з найбільших відбувся напередодні Великодня, 19 квітня. У результаті перемовин Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням президента України, з російської неволі звільнено 277 українських захисників та захисниць. 246 воїнів повернули в рамках обміну, ще 31 людину вдалося визволити поза обміном.
Особливим цей обмін тим, що серед 277 звільнених — 268 рядових і сержантів, а також дев’ятеро офіцерів. Більшість із них — наймолодші військовослужбовці, які народилися після 2000 року.
Зауважимо, що росія значно обтяжує процес перемовин про обмін окремих українських захисників. Їхня доля в полоні особливо трагічна. Редакція UA.News звернулася до Асоціації захисників родин «Азовсталі», близькі та рідні яких залишаються в російських застінках.
Нагадаємо, оборона Маріуполя тривала з 24 лютого до 20 травня 2022 року (86 днів, 82 з яких у повному оточенні). У другій половині травня, за наказом командування, з «Азовсталі» вийшли кілька тисяч українських бійців, частина з яких досі перебуває у російському полоні.
В організації розповідають, що відповідальні органи, як наприклад Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, постійно підтримують звʼязок з родинами полонених.
Перспективи подальших обмінів
Після великого обміну полоненими 19 квітня Україна вже готує наступні операції з повернення своїх громадян, розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов.
«Можу сказати, що вже готуються наступні операції з повернення наших людей», — зауважив він.
За словами Юсова, процес перемовин складний.
«Переговорна група працює, і ми бачимо результати. Це непроста робота, більшість речей залишається поза кадрами. Але хочу подякувати всім причетним. Окремо — ОАЕ, які допомагають і виконують посередницьку функцію. Також — родинам захисників, які не просто чекали, а боролись. Дякуємо за розуміння і терпіння всім тим, хто зміг, коли треба промовити й втримати якусь інформацію або втриматись від емоцій, а коли треба — навпаки посилити позицію України для повернення наших», — наголосив представник ГУР.
«Нам врешті вдалося зафіксувати принципи повернення. Ми намагаємося повернути тих, хто найдовше у полоні і важкохворих… У нас задача стоїть вийти на системну роботу, щоб кожного місяця відбувалися обмінні процеси, навіть швидше…Українська сторона докладає максимально зусиль, долучає партнерів. Ми пропонуємо проводити великі обмінні процеси», — пояснив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Повертати своїх громадян із російської неволі Україні допомагають міжнародні партнери, зокрема Об’єднані Арабські Емірати — в питанні військовополонених, Катар — у питанні дітей. Найперше на чому зараз акцентує українська сторона у взаємодії з союзниками — повернення дітей та цивільних. Про це йшлося під час візиту нашої делегації до Катару напередодні обміну 19 квітня.
«Одне з найскладніших завдань — це повернення цивільних заручників. І ми дуже дякуємо представникам Катару, які підтвердили, що окрім дітей, вони готові спробувати свої зусилля щодо повернення українських цивільних. Достатньо великий список цивільних, які перебувають в російському полоні з 2014 року, я зокрема передав катарським дипломатам, міністру закордонних справ. Сподіваюся, що у найближчому майбутньому ми отримаємо позитивні фідбеки. Я знаю, що вони одразу почали роботу і вийшли на комунікацію з російською стороною, шукають нові варіанти, як повернути цивільних громадян», — розповів омбудсман.
За посередництва Катару так само триває робота з повернення українських дітей, які були примусово переміщені, депортовані, влаштовані в російські сім’ї. Таких дітей, за даними порталу «Діти війни», 19 546. Як припускає Лубінець, цифра може бути набагато більшою. Оскільки на тимчасово окупованих росіянами територіях проживає близько 1,6 млн дітей.
Водночас Україна постійно наполягає на можливості масштабного проведення обміну полоненими «всіх на всіх». Ще у лютому 2025 Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими спільно з МЗС та Офісом президента розробив пропозиції щодо обміну «всіх на всіх» на випадок переговорів з росією. Були сформовані списки громадян, які числяться у ворожому полоні, які підтверджені МКЧХ або іншими джерелами, а також безвісти зниклих, яких намагаються розшукати.
Звільнення полонених мало би стати засобом встановлення базової довіри під час переговорів про встановлення миру та першим етапом у реалізації домовленостей. Поки що ж українська сторона стримано очікує більшої системності у переговорах та реалізації таких обмінів.
