З чорноморських портів вийшло судно з українським зерном: як це вплине на економіку України та світу

У вівторок, 19 вересня, з одного з чорноморських портів вийшло судно з українським зерном. Це перший випадок починаючи з липня 2023 року, коли росія вийшла із зернової угоди. 

Про експорт українського зерна, зміни на світовому ринку та експортний потенціал під час війни – читайте сьогодні.

 

Перше судно із зерном за останні декілька місяців

19 вересня з України в напрямку Босфору вирушило судно Resilient Africa. На ньому транспортують 3 тисячі тонн пшениці.



Судно проклало маршрут так званим «тимчасовим коридором», який створено для евакуації суден, які були заблоковані у портах Південному, Чорноморському та Одеському.



Як повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, крім Resilient Africa, про готовність транспортувати українське зерно заявило судно Aroyat. Загалом заплановане транспортування завантаження майже 20 тисяч тонн пшениці для країн Африки та Азії. Обидва судна знаходяться під прапором Палау, а їх екіпаж складається з громадян Туреччини, Азербайджану, Єгипту та України.



Того ж дня видання Bloomberg повідомило, що світові ціни на пшеницю почали знижуватися одразу після того, як судно Resilient Africa залишило один з українських чорноморських портів.

Зокрема, 19 вересня ф'ючерси на пшеницю подешевшали на 1,3% до 5,84 долара за бушель. Водночас у виданні зазначають: поки зарано говорити про якийсь суттєвий вплив відкриття «тимчасового коридору».

«Ринок очікує відповіді від Москви, яка заявила, що розглядатиме будь-які кораблі, що прямують до портів України, як такі, що потенційно несуть зброю», – пише Bloomberg.

 

Українське зерно та світові ціни

Українське зерно завжди було важливим товаром на світовому ринку. Його активно транспортували до країн Близького Сходу, Азії, Африки. А після початку повномасштабного вторгнення вся світова спільнота почала шукати можливостей для транспортування українського зерна. 

Зерно українського виробництва значно дешевше, ніж в країнах Європи, тому чим більше його транспортують, тим нижчі ціни встановлюють на ринках. І відкриття «тимчасового коридору» лише сприяє цьому.

Проте, варто памʼятати, що для суттєвого зниження цін на світовому ринку мають бути дотримані певні умови.

Український економіст та інвестиційний банкір Сергій Фурса у коментарі UA News зазначив, що зараз важко говорити про те, як поновлення курсування суден з українським зерном може вплинути на ціни на зерно.

«Усе залежить від того, чи піде потік суден, чи його не буде. Якщо це лишиться на рівні одного судна на місяць, то на ситуацію на світовому ринку це не вплине. А якщо цим новим коридором буде йти постійний потік зерна, то це призведе до падіння цін на світовому ринку. Бо нерегулярні потоки ніяк не впливатимуть на пропозиції»

 

Нині ми маємо конкретику лише від двох суден, які готові транспортувати українське зерно. І цієї кількості поки замало, щоб дати точний прогноз щодо того, що чекає на світові ціни на зерно. 

 

Доля українських аграріїв в умовах війни

Сергій Фурса зазначає, що зараз українські аграрії мають можливість до реалізації значної частини експортного потенціалу.

«Змога транспортувати зерно через Румунію та Болгарію допомагатиме українським аграріям. Якщо у нас є Дунай, західний кордон, то це дає нам 80% реалізації експортного потенціалу як мінімум. А за умов розбудови – навіть більше», – Сергій Фурса, економіст, інвестиційний банкір.

Ще одним з варіантів збільшення обʼєму експорту українського зерна є скасування ембарго з боку Польщі, Угорщини та Словаччини. І поки Угорщина і Словаччина спокійно продовжує дію обмежень, польський уряд повʼязує питання зерна з можливостями вступу України в ЄС.

Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив про готовність розширити заборону на ввезення продукції з України, якщо Київ «буде ескалювати конфлікт».

Натомість керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко у коментарі UA News підкреслив, що така категоричність поляків має одразу декілька пояснень.

«Основною причиною продовження ембарго є вибори в Польщі 15 жовтня у Сейм. Суто політична позиція – підтримати свого польського фермера. Друга причина економічна – це зниження світових цін на пшеницю у 2 рази порівняно з 2022 роком. Наразі це приблизно 160-180 доларів/тонна. Це дає Польщі підстави забороняти український імпорт попри те, що з 15 вересня Єврокомісія дозволила імпорт українських зернових. Річ у тому, що через зниження світових цін польські аграрії не можуть конкурувати за ціною з українським виробником. Адже у собівартості українські зернові суттєво дешевше через врожайність чорноземів, вартість дизелю та дешеву робочу силу. Тому при поточній ціні $160-180 за тонну пшениці польські аграрії не можуть продавати свою продукцію собі у збиток відповідно тиснули на свій уряд для обмеження імпорту українського збіжжя. А українські експортери можуть заробляти і при такій низькій ціні. Ось в чому конфлікт»

 

Експерт також вважає, що українські аграрії не зазнають значних проблем внаслідок такої ситуації.

«Польща не є великим споживачем українського збіжжя. Польські аграрії повністю забезпечують потреби внутрішнього ринку країни. Тож говорити про те, що ембарго значно вплине на обсяги експорту до цієї країни не варто. Єдине, на що негативно впливає заборона, так це на логістику та її швидкість. Через ембарго ускладнюються дозвольні процедури переїзду через Польщу як транзитну країну до портів Гданська та інших країн ЄС. І це гальмує темпи українського експорту. Якщо в цифрах, то за останні 7 місяців 2023 року експорт України впав на 15% в порівнянні з тим же періодом 2022 року», – Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм.

Проте, цілком можливо, що такі обмеження не будуть тривати довго. На думку Олександра Бондаренка, скасування ембарго з боку Польщі можливе вже на початку листопада. І це матиме позитивний вплив на ситуацію з українським аграрним сектором. А якщо ще й вдасться налагодити курсування суден «тимчасовим коридором», то цілком можливе зростання експорту у порівнянні з показниками попереднього року.

 

Автор: Даша Шерстюк