Не так давно Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку зареєстрував законопроєкт про економічне бронювання військовозобовʼязаних від мобілізації. Парламентарі пропонують забронювати всіх, хто має 35 тис. гривень і більше щомісячної зарплати.
Але політики та безпосередньо військовослужбовці це рішення вважають провальним. Адже воно не лише обмежує мобілізаційний потенціал, але й може спричинити до розколу суспільства.
Законопроєкт про економічне бронювання: основні точки
11 червня було оприлюднено законопроєкт №11331, що стосується економічного бронювання від мобілізації. Його зареєстрував народний депутат від Слуг народу, голова комітету парламенту з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Згідно з проєктом закону, бронювання військовозобовʼязаних хочуть затвердити «з метою забезпечення прогнозованості (безперервності) кадрової політики суб'єктів господарювання протягом дії правового режиму воєнного стану».
Концепція такого бронювання передбачає такі кроки:
- кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати;
- сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом, який і визначає, хто для нього критично важливий;
- бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів, вони можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року;
- відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін, а механізм сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті №11332 «Про особливості сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».
Водночас Дмитро Наталуха заявив, що найближчим часом планується реєстрація ще двох альтернативних законопроєктів, які будуть включати:
- модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн;
- змішану модель – 35 тис. грн зарплати для найманого працівника та 20 тис. грн військового збору для ФОП.
За словами нардепа, концепція економічного бронювання формувалася через «великий запит від ринку».
«Ми б, напевно, і не взялися за це, якби не почули дуже великий запит саме від ринку, від реального сектора, від підприємців, організацій, від асоціацій бізнесу. Бо 76-та постанова Кабміну, за якою бронюється зараз переважна кількість підприємств, звісно, працює, але ефективність, те, яким чином здійснюється це бронювання, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Ми не говоримо про те, що зараз хочемо прийняти економічне бронювання і скасувати вже існуючий порядок бронювання — так званий стратегічний. Коли стратегічні підприємства мають право бронюватися безкоштовно. Ні, це лишається. Ми сприймаємо економічне бронювання як певний фаст-трек в аеропорту – як додатковий інструмент, яким компанія або підприємство може скористатися, якщо в неї є для цього ресурси», – заявив Дмитро Наталуха.
Нардепи очікують, що така форма бронювання від мобілізації має дати змогу залучати до держбюджету близько 40-45 млрд грн щомісяця. Завдяки цим надходженням, мовляв, можна буде фінансувати ЗСУ в умовах дефіциту бюджету.
Один із співавторів законопроєкту, народний депутат від партії «Слуга народу» Вадим Галайчук зазначив, що такий механізм є вигідним, бо фінансувати армію можна лише за рахунок коштів із держбюджету.
«При використанні такої системи ми можемо розраховувати на фінансування приблизно 500 тисяч додатково мобілізованих військових. Тобто це суттєво підтримає як фінансування армії загалом, так і стимулювання питання мобілізації і забезпечення мобілізованих усім необхідним, що теж є критично важливим для ефективності цієї мобілізації», – зазначив нардеп.
Що кажуть про цю ініціативу експерти
Навіть у політичних колах законопроєкт №11331 викликав неоднозначну реакцію. При чому значна кількість народних депутатів скептично ставиться до документа і висловлює сумніви щодо його ухвалення.
Нардеп, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський назвав ідею про економічне бронювання такою, що здійснить розкол в українському суспільстві.
«Питання економічного бронювання дуже складне. Я би сказав, воно не просто складне, а дуже складне. Тому що, з одного боку, ми маємо розуміти, що шляхом такого бронювання ми ставимо під сумнів дотримання конституційних засад справедливості, рівності громадян, незалежно від їх матеріального стану. А в даному випадку ми проводимо певний водорозділ між тими, хто має високі заробітні плати, хто сплачує великі суми податків до бюджету, і тими, хто має недостатньо високий рівень заробітної плати», – зазначив він.
При цьому, Веніславський ставить схвалення законопроєкту під сумнів через суперечливість фактів та умов економічного бронювання.
Аналогічної позиції дотримується народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Фріз. Вона зазначила, що законопроєкт про економічне бронювання призведе до дисбалансу робочої сили в окремих галузях.
«Принцип "бідні воюють - багаті відкуповуються" є не лише хибним і несправедливим, а й таким, що призведе до критичного дисбалансу робочої сили в деяких галузях і тотальної недовіри владі», – сказала вона в коментарі Інтерфакс-Україна.
Водночас керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський переконаний, що до законопроєкту №11331 мають бути додані критерії економічного бронювання.
«Ми зараз обговорюємо економічне бронювання і мені здається, що в деяких людей таке відчуття, що вони зараз не розуміють, що бронювання є. Тому необхідні відповідні підходи, які дадуть можливість працювати економіці й підприємствам бронювати своїх працівників. Я вважаю, що найкращим способом визначити, який працівник для твого підприємства є важливим – це розмір його заробітної плати. Якщо ти готовий платити за цю людину, платити йому високу заробітну плату, яка у два рази вища ніж середня по країні, то цей працівник для тебе важливий, цінний. Якщо ти говориш, що він важливий, але платиш мінімалку, то ти кривиш душею, це неправда, значить, він тобі не настільки потрібен, щоб ти його втримував. Проте в тому законопроєкті який був внесений, вважаю, що деякі моменти не враховані. По-перше, це питання, щоб і саме підприємство сплачувало добросовісно податки, щоб не було так, що всі працівники оформлені на мінімальну заробітну плату й отримують в конверті, а окремим працівникам сплачують 35 і більше тисяч гривень», – сказав він.
За словами аналітика, для уникнення маніпуляцій та додаткових трактувань має бути податкове навантаження. Тоді влада буде бачити, що на підприємстві середня зарплата відповідає всеукраїнському рівню, а сама компанія наповнює держбюджет.
Що про законопроєкт кажуть військові
Журналіст, співзасновник партії «Демократична сокира» та військовослужбовець ЗСУ Віктор Трегубов назвав економічне бронювання «відкупом від обовʼязку захищати країну».
«У мене є раціональна пропозиція. А давайте припинимо прикривати сраки смертельно небезпечними ініціативами? “Економічне бронювання” – це відкуп від обов’язку захищати країну. Що з цього буває, нам розкаже світова історія. Бувають з цього бунти водночас в війську та в тилу, бо фраза “воюють тільки бідні” стає вже не просто балачками для вбогих, а реальністю. Плюс давайте-но подумаємо, що про це скажуть люди, які в війську зараз. А скажуть вони таке – а можна мені на дембель, я 20 тисяч платитиму. Ні? А що ж так? А чому їм можна, а мені не можна? І заради чого це все? А це все заради того, щоб прикрити той факт, що в нас державне оподаткування працює по принципу “мистецтво ощипувати гуся так, щоб він тобі нічого не відщипнув”. Створення “клубу білого бізнесу”, захищеного від кошмарінга – як натяк, що всі інші закошмарені будуть. Війську капець і в соціумі істерія – але ж це вже не сфера відповідальності того ж пана Гетьманцева, еге ж? Це іншим розгрібати», – підкреслив Трегубов.
Громадський активіст, молодший сержант ЗСУ Ілля Кротенко зазначив, що компаніям і підприємствам, перш за все, треба зрозуміти, що бронювання не є достатньо ефективним механізмом для військовозобовʼязаних чоловіків.
«Думаю поступово бізнес і працедавці почнуть нарешті розуміти, що ніяке економічне бронювання і відстрочки насправді нічого не гарантуватимуть, і що майже всі придатні до служби чоловіки рано чи пізно мають опинитися у війську. І єдиний вихід для бізнесу вижити – це поки не пізно вкластися у навчання нових співробітників гарантовано захищених від мобілізації: жінок, чоловіків 60+ та непридатних за станом здоров'я», – підкреслив Кротенко.
Громадський активіст і військовослужбовець Богдан Тицький вважає, що законопроєкт про економічне бронювання лише підтверджує тезу про те, що війна для бідних.
«Це офіційне запровадження норми, що війна лише для бідних. Теза, яку давно російська пропаганда активно використовує. І тут буде подаровано просто найбільш широкий простір для подальшої антиукраїнської пропаганди. Зауважу, що офіційно середня зарплата в Україні в районі 18 тисяч (і то, фактично, це завищена цифра). Прийняття цього законопроєкту спричинить сильне соціальне загострення та відкритий конфлікт між військовими та цивільними. Чому РФія дуже зрадіє. Не створюйте соціального вибуху в час війни. І не треба говорити про економіку. У нас чиновники можуть отримувати по 200-300 тисяч зарплати. Уріжте собі. І взагалі, чиновнику отримувати більше, ніж військовий на передовій, просто непристойно», – вважає Тицький.
Один із військовослужбовців ЗСУ на анонімних засадах прокоментував UA News ситуацію у війську щодо економічного бронювання. За його словами, більшість військових не розуміє таких дій з боку влади.
«Знаєте, ми зараз з хлопцями перебуваємо на Херсонському напрямку. І такі новини дивують. Бо ні я, ні мої побратими стільки в місяць не отримували у мирному житті. І думаю, що будь-який середньостатистичний чоловік стільки не отримує щомісяця. Але ж якщо таку ідею політики пропонують, то забронюйте нас, хто вже третій рік на позиціях. Ми отримуємо значно більше 35 тисяч, тож, маємо право. Бо, якщо чесно, для війська економічне бронювання нічого хорошого не несе, лише злість та розчарування», – зазначив військовий.
Авторка: Даша Шерстюк
