Російська ППО виявилася слабшою проти безпілотників
Російські системи протиповітряної оборони, які прикривають Москву, виявилися більш розрахованими на перехоплення ракет і літаків, ніж малих безпілотників, через що масовані атаки дронів створюють для них серйозні проблеми. На цьому наголошує офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, пояснюючи, що перевантаження систем і їхня технічна специфіка знижують ефективність захисту столиці РФ.
Системи протиповітряної оборони, які Росія розмістила навколо Москви, виявилися значно менш ефективними проти малорозмірних і малопомітних безпілотників, ніж проти класичних повітряних цілей, таких як ракети або літаки, що й створює для них серйозні труднощі під час масованих атак.
Про це в ефірі Radio NV розповів директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, який пояснив, що саме масоване застосування дронів здатне перевантажувати російську систему оборони та змушувати її працювати на межі можливостей. «Якщо говоримо, наприклад, про 600 БПЛА, якщо припускаємо, що було 600 БПЛА за шість-вісім годин, виходить у середньому 75−100 БПЛА на годину. Одна-дві цілі лише в одному секторі кожну хвилину. Це суттєве навантаження для ППО», — пояснив Храпчинський, підкреслюючи, що проблема не лише у кількості, а й у способі одночасного заходу цілей у повітряний простір.
За його словами, найбільш ефективною тактикою є не рівномірний потік, а групові атаки, коли десятки дронів одночасно заходять в один сектор, змушуючи системи ППО працювати в умовах перевантаження та складного розподілу цілей.
Окремо він звернув увагу на те, що аналіз відкритих даних і супутникової розвідки допоміг зрозуміти структуру російської оборони навколо столиці, де розгорнуті кілька ешелонів систем типу «Панцир», «Тор», С-300 і С-350, які формують кілька кілець захисту, але не гарантують повного перехоплення малих цілей. «Це все те, що дає нам можливість зрозуміти, яка роздільна здатність виявляти повітряні цілі і супроводжувати їх», — зазначив офіцер, коментуючи принцип роботи систем спостереження та наведення.
Храпчинський також підкреслив, що сучасні малопомітні дрони, зокрема типу «Лютий» або FPV, можуть бути виявлені лише на дуже малих дистанціях, що суттєво скорочує час реакції для їхнього знищення і робить систему ППО вразливою до масових ударів. «Тому що так склалося, що системи ППО, які зараз є в Москві, були більше готові перехоплювати крилаті ракети, літаки, але не малопомітні малорозмірні безпілотники», — сказав він, додаючи, що це змушує операторів змінювати режими роботи систем.
На його думку, навіть концентрація великої кількості засобів ППО навколо Москви після параду не гарантує повного захисту, адже Росія не стала суттєво передислоковувати свої комплекси, розраховуючи на можливі удари, але все одно не змогла повністю їх відбити.
«Навіть після цього параду росіяни не передислоковували більшість своїх систем ППО, розуміючи, що все одно повітряний напад буде. Але навіть в умовах, коли більшість систем ППО була стягнута в московський регіон, Росія не змогла відбити цю атаку», — підсумував Храпчинський, коментуючи ефективність оборони столиці РФ.
Тим часом безпілотник вдарив по будівлі на Мосфільмівській вулиці в Москві. Мер міста Сергій Собянін підтвердив факт атаки та повідомив, що постраждалих немає. Водночас дрони також зафіксували над Самарою.
Нагадаємо, у Туапсе після атаки дронів закликали мешканців евакуюватися (відео).
