Удари України по НПЗ спричинили другу хвилю бензинової кризи в РФ
На початку серпня 2026 року в Росії знову різко погіршилася ситуація з бензином. Після серії українських атак на нафтопереробні заводи в багатьох регіонах країни знову виникли дефіцит пального, довгі черги на АЗС та перебої з постачаннями.
Водночас друга хвиля кризи відрізняється від першої. Деякі регіони вона майже не зачепила, тоді як в інших дефіцит продовжився без перерви після липневих проблем.
За даними «Медузи», журналісти проаналізували майже пів мільйона повідомлень водіїв у сервісі «ДеБЕНЗ» за період із 4 липня до 23 серпня 2026 року. Отримані результати зіставили з даними про атаки на російські НПЗ, біржові продажі бензину й дизеля та інформацією банківських сервісів.
Сервіс «ДеБЕНЗ» дозволяє водіям повідомляти, чи є на конкретній АЗС паливо, чи утворилася черга та чи діють обмеження на продаж бензину.
На початку липня 2026 року сервісом користувалися понад мільйон водіїв на день. Водночас дані формуються на основі повідомлень користувачів, тому теоретично можливі навмисні маніпуляції.
У російському Міненерго заявляли, що подібні карти можуть містити недостовірну інформацію. Водночас розробник «ДеБЕНЗ» стверджував, що система відсіює підозрілі повідомлення. За його словами, під час однієї з атак із карти було вилучено понад 50 тисяч фейкових повідомлень.
«Медуза» додатково перевірила дані за допомогою банківських сервісів. Загалом журналісти використали 3,9 млн записів із сервісів Т-Банку, «Сбера» та Альфа-банку.
Результати показали, що відгуки у «ДеБЕНЗ» корелюють із реальними оплатами на АЗС: там, де користувачі повідомляли про наявність пального, його справді частіше купували, і навпаки.
Найгірша ситуація під час першої хвилі спостерігалася 8–11 липня. Тоді бензин без черги можна було придбати лише на 17–29% АЗС, зазначених на карті «ДеБЕНЗ».
11 липня водії повідомляли про черги на 55% станцій, де взагалі було доступне пальне.
До середини липня ситуація почала покращуватися. Російська влада дозволила продавати бензин нижчого екологічного класу, обмежила експорт та збільшила імпорт.
За даними Reuters, лише з Індії до Росії відправили щонайменше 60 тисяч тонн бензину, а запланований імпорт із різних країн, передусім Білорусі, оцінювали приблизно у 400 тисяч тонн на місяць.
До 20 липня бензин без черги можна було знайти вже на 33–43% АЗС, а загалом пальне було на 63–71% станцій.
Дані свідчать, що під час першої хвилі дефіциту Москва та Санкт-Петербург були у привілейованому становищі.
На піку кризи 8–11 липня бензин без черги знаходили приблизно на 49–50% московських АЗС і на 32–34% станцій Петербурга.
Для порівняння, у середньому по Росії цей показник становив лише 17–29%.
Ймовірно, обмежені запаси пального перенаправляли до найбільших міст, де дефіцит мав особливе економічне та політичне значення.
Одним із найпомітніших прикладів стала атака на Пермський НПЗ 30 липня. До удару бензин без черги знаходили на 45–49% АЗС Пермського краю, а протягом наступних п'яти днів — лише на 30–42%.
Після атаки на завод в Орську частка АЗС без черг із пальним скоротилася з 35% до 18%.
Після удару по Нижньокамську можливість придбати бензин без черги впала з 49% до 24%.
Схожі наслідки спостерігалися після атак на Сизранський НПЗ, «Газпром нафтохім Салават» та Саратовський НПЗ.
Водночас Ярославська область стала винятком. Після атаки на ЯНОС ситуація на місцевих АЗС не погіршилася, а навіть покращилася. Ймовірно, удар не зачепив основні виробничі та відвантажувальні потужності підприємства.
Після короткого покращення ситуація знову почала погіршуватися. З 25 липня до 20 серпня українські дрони 15 разів атакували російські НПЗ, причому деякі підприємства зазнавали повторних ударів.
Під атаками опинилися заводи у Тюмені, Рязані, Пермі, Волгограді, Уфі, Сизрані, Ярославлі, Ільському, Нижньокамську, Орську та Салаваті.
11–13 серпня бензин без черги можна було знайти лише на 25–33% АЗС, а з урахуванням станцій із чергами — на 46–48%.
Таким чином, за загальною доступністю пального серпневий провал виявився навіть глибшим за липневий.
Окреме порівняння 2176 однакових АЗС показало, що наприкінці липня бензин без черги був доступний на 46% станцій, тоді як у середині серпня — лише на 32%. З урахуванням черг показник знизився з 61% до 47%.
До 23 серпня ситуація дещо покращилася: показники зросли відповідно до 38–46% та 63–75%. Однак поки що незрозуміло, чи буде це покращення стійким.
Під час другої хвилі Санкт-Петербург залишався одним із найбільш забезпечених регіонів. 21–23 серпня бензин без черги можна було знайти приблизно на 81% станцій, а з урахуванням черг — на 86%.
Натомість у Москві та Підмосков'ї друга хвиля виявилася значно помітнішою.
У Москві на тих самих АЗС частка станцій із бензином без черги скоротилася з 75% до 30%, а з урахуванням черг — із 85% до 49%.
У Підмосков'ї відповідні показники впали з 72% до 25% та з 78% до 44%.
У першій половині серпня бензин без черги знаходили лише на:
- 13–19% АЗС Смоленської області;
- 16–25% — Тамбовської;
- 14–22% — Липецької;
- 13–25% — Воронезької;
- 6–24% — Рязанської області.
Особливо погіршилася ситуація в Курганській області, де без черги пальне було доступне лише на 8–19% станцій.
Навіть із чергами бензин у цих регіонах був менш ніж на половині АЗС — на 26–46% станцій.
За межами Центральної Росії складною залишалася ситуація в Архангельській та Самарській областях. У першій половині серпня бензин без черги там можна було знайти відповідно лише на 5–20% та 16–26% АЗС.
За перші три тижні липня бензин АІ-92 та АІ-95 у Росії подорожчав приблизно на п'ять рублів за літр.
З 29 червня до 20 липня середня ціна АІ-92 зросла з 69 до 73,5 рубля, а АІ-95 — з 74 до 79 рублів.
Особливо різко ціни зросли в окупованих Криму та Севастополі. За даними Росстату, з 6 до 20 липня середня ціна бензину в Криму збільшилася зі 154 до 222 рублів за літр, а в Севастополі — приблизно зі 133 до 211 рублів.
Через дефіцит продаж бензину для населення на певний час повністю припиняли, залишаючи пальне для держслужб та критичних потреб. Перекупники при цьому просили 200–350 рублів за літр.
7–14 серпня на біржі щодня продавали в середньому близько 78 тисяч тонн бензину та дизеля разом, із них бензину — приблизно 16 тисяч тонн.
17–20 серпня загальний обсяг знизився приблизно до 73 тисяч тонн на день, хоча продажі бензину дещо зросли — до близько 18 тисяч тонн.
Водночас пропозиція залишається значно нижчою за торішню. У червні 2026 року середні продажі бензину становили 29 тисяч тонн на день проти 42 тисяч у 2025 році, у липні — 20 тисяч проти 41 тисячі, а з 1 до 20 серпня — 18 тисяч проти 40 тисяч тонн.
Тобто у серпні продажі бензину були приблизно на 55% нижчими за торішні.
Загалом дані свідчать, що після короткого покращення російська паливна система знову почала не справлятися з дефіцитом.
Після 20 серпня ситуація дещо стабілізувалася, однак говорити про завершення кризи зарано.
Восени становище може ускладнитися ще сильніше через сезонне зростання попиту та планові ремонти великих НПЗ у Росії та Білорусі. Остання нині допомагає РФ компенсувати нестачу пального.
Від початку 2026 року українські дрони та далекобійні ракети пошкодили щонайменше 28 із приблизно 48 російських нафтопереробних заводів, свідчать підрахунки французького OSINT-аналітика Клемана Молена. Загалом він зафіксував 81 удар по НПЗ, причому 17 із 20 найбільших заводів РФ зазнали атак.
НПЗ «НОРСІ» («Нижегороднефтеоргсинтез»), який є четвертим за обсягами переробки нафти та другим за виробництвом бензину в Росії, призупинив роботу після атаки українських безпілотників.
Крім того, Росія домовилася з Казахстаном про переробку російської нафти на місцевому НПЗ «Конденсат» на тлі проблем із паливом та скорочення роботи власних нафтопереробних підприємств. До 70% виробленого бензину й дизельного пального планують повертати до РФ, а решта залишатиметься на казахстанському ринку.
