Війна за межами України: російські дрони і ракети змінюють безпеку ЄС
29 Травня 2026 20:30Масовані російські атаки дронами та ракетами поступово змінюють географію війни, розширюючи радіус військових загроз за межі України. Росія намагається максимально використовувати повітряні атаки не лише для руйнувань українських об'єктів, а й для провокацій проти європейських союзників Києва. Посилює ескалацію військового протистояння у центрі Європи, а заодно тестує протиповітряну оборону НАТО.
Інциденти з безпілотниками стають буденністю у сусідніх з Україною державах, серед яких — члени Євросоюзу і НАТО. Попри те, що уламки безпілотників знаходять десятками, а винищувачі F-16 підіймають майже під час кожного масованого удару РФ — країни НАТО максимально обережні і не поспішають збивати цілі у власному повітряному просторі.
Показовий приклад Румунії. Від початку повномасштабної війни Росії проти України на території країни 47 разів знаходили уламки безпілотників. А вночі з 28 на 29 травня російська «Герань» впала на багатоповерхівку.
UA.News розповідає про найгучніші інциденти з військовими дронами на території ЄС та як на загрози реагувало військове командування цих країн.
Інциденти у Польщі
Листопад 2022 : ракета у Пшеводуві
Увечері 15 листопада 2022 року польські медіа повідомили, що у селі Пшеводуві за 5 кілометрів від українського кордону, стався вибух внаслідок падіння ракети. Загинуло двоє людей. Того дня росіяни атакували енергооб'єкти України, випустивши 100 ракет.
Спочатку Міністерство закордонних справ Польщі підтвердило, що на територію країни впала ракета російського виробництва. Але тодішній президент Польщі Анджей Дуда зауважив, що немає доказів, чия це була ракета. Він також заявив про посилену присутність польської армії на східному кордоні.
Президент Володимир Зеленський теж засвідчив, що до завершення розслідування трагедії, неможливо стовідсотково стверджувати, чия ракета впала.
Після додаткових слідчих дій на території Пшеводува експерти Польщі, США та НАТО дійшли висновку, що, ймовірно, це була українська ракета ППО С-300, котра відхилилася від курсу під час перехоплення російського удару.
Грудень 2023 : маневри на 3 хвилини
29 грудня 2023 року під час масованого обстрілу України російська крилата ракета порушила повітряний простір Польщі. Об'єкт перетнув кордон близько 07:00 ранку, пролетів над польською територією приблизно 3 хвилини, заглибився на відстань у 40 км., після чого повернувся до України.
В оперативному командуванні Війська Польського повідомили, що шлях польоту об'єкта над польською територією відстежували радіолокаційні системи. «У зв'язку з маневрами, які вона здійснювала, і її вильотом з польського повітряного простору, я, як Оперативний командувач, не ухвалював жодних рішень щодо цього об'єкта», – пояснив генерал Мацей Кліщ.
Березень 2024: Х-101 перетнула кордон
24 березня 2024 року під час масованої атаки РФ на Україну російська крилата ракета Х-101 порушила повітряний простір Польщі, перетнувши кордон у районі села Осердув у Люблінському воєводстві. Ракета побула у польському небі 39 секунд, а потім повернулася на територію України.
Курс польоту об'єкта відстежували радіолокаційні системи Польщі та країн НАТО. Для перехоплення піднімали винищувачі F-16, але ракету вирішили не збивати, оскільки вона покинула межі країни.
Інцидент підтвердив начальник генерального штабу Збройних сил Польщі Вєслав Кукула. Відповідаючи на запитання журналістів, це було випадковістю чи спланованою провокацією, він припустив можливість обох варіантів, а також пояснив, чому ракету не збили.
«Наслідки знищення з нашого боку можуть спричинити ненавмисний ефект… Так само може бути, коли Україна намагається збити таку ракету, адже вона може впасти на території Польщі і спричинити певні наслідки», — заявив начальник Генштабу.
Польське командування припустило, що росіяни навмисно маневрують під час ракетних обстрілів і роблять коло через території сусідніх країн, щоб вражати цілі в Україні із заходу.
Вересень 2025: найбільше вторгнення
У ніч на 10 вересня 2025 року сталося найбільш масштабне вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір. Щонайменше 19 ударних дронів пролетіли майже на 300 км углиб країни. Пізніше експерти ідентифікували залишки одного з об’єктів біля польського села Чоснувка. Встановили, що це була «Гербера» російського виробництва. Військові заявили, що маневри безпілотників створили «реальну загрозу» для населення. Тимчасово не працювали чотири аеропорти — у Варшаві, Жешуві та Любліні.
У стан бойової готовності тоді перевели ППО, польські та натівські винищувачі. Крім наземних систем, Польща залучила літаки дальнього радіолокаційного виявлення Saab і AWACS, два винищувачі F-35 і два F-16, а також вертольоти Мі-24, М-17 і Black Hawk.
Влада інформувала про збиття трьох дронів. Пізніше повідомили про виявлення уламків семи безпілотників та частини якогось снаряду. Від початку повномасштабної війни в Україні це був перший випадок, коли країна НАТО безпосередньо застосувала зброю проти російських цілей у небі країни-союзниці.
Польський премʼєр-міністр Дональд Туск тоді заявив, що ця ситуація, «як ніколи після Другої світової війни, наближає нас до відкритого конфлікту». У НАТО тоді визнали інцидент у Польщі «навмисним вторгненням», але не нападом на країну-члена.
Травень 2026: розвідувальний дрон РФ
9 травня 2026 року у Вармінсько-Мазурському воєводстві за 20 кілометрів від кордону з Калінінградською областю РФ місцева поліція знайшла безпілотник із написами російською мовою. Це був військовий розвідувальний апарат, оснащений камерами для спостереження. На місце виявлення прибули сапери, пожежники та військова жандармерія. Знахідка вкотре нагадала про необхідність посилення протиповітряної оборони Євросоюзу.
Інциденти в Румунії
Вересень 2023: дрони курсом через Одещину
У вересні 2023 року під час російських атак на портову інфраструктуру Одещини, зокрема, на порти Ізмаїла та Рені, російські безпілотники типу Shahed кілька разів перетинали кордон. Об'єкти падали і детонували на території Румунії.
Спочатку у Міноборони країни «категорично спростовували» вторгнення російських дронів та будь-які військові загрози, пов'язані з ними. Але згодом підтвердили, що знайшли уламки дронів, ймовірно, російського походження.
Після численних інцидентів, починаючи з 7 вересня, Національний комітет з надзвичайних ситуацій Румунії вирішив попереджати населення про ризики падіння уламків насамперед у районах, які межують з українськими містами Рені та Ізмаїл. Інспекції з надзвичайних ситуацій у містах Тулча та Галац закликали місцеве населення сховатися в укриттях. Про повітряну тривогу повідомили через застосунок RO-Alert. У подальшому у небезпечних районах біля українського кордону почали будувати укриття.
Грудень 2023 року: піднімала винищувачі F-16
13-14 грудня 2023 року збитий російський безпілотник впав на територію Румунії. У Міністерство національної оборони Румунії зазначили, що оперативні групи Міноборони та МВС вирушили до місця інциденту і виявили, що дрон залишив вирву глибиною 1,5 метра біля села Грінду, що розташоване за 8 кілометрів від українського порту Рені.
У всіх випадках вторгнення дронів Румунія піднімала у повітря винищувачі F-16, а війська НАТО посилили моніторинг регіону. Офіційних повідомлень про збиття дронів не було, повідомлялося, що безпілотники падали самі. Водночас у командуванні НАТО заявили, що Росія не планувала навмисно атакувати Румунію дронами, й обіцяли стежити за ситуацією.
2024-2025 роки: повітряні тривоги у прикордонних районах
У 2024-2025 роках російські дрони падали на території Румунії ледь не щомісяця — під час майже кожної масованої атаки на портову інфраструктуру півдня України.
У липні 2024 року фахівці Міноборони, розвідки Румунії та МВС ідентифікували уламки безпілотника типу «Герань 1/2» російського походження. Зонами падіння були райони, поблизу Плауру, в окрузі Тульча.
У відповідь на інциденти румунська влада інформувала союзників у НАТО про порушення повітряного простору та виступала із засудженням агресії РФ. На прикордонних румунських територіях постійно лунали сигнали повітряної тривоги.
Травень 2026: постраждала багатоповерхівка
Уночі 29 травня, коли окупанти атакували Одещину, російський дрон типу «Герань-2» врізався у 10-поверховий будинок у прикордонному румунському місті Галац. Внаслідок удару спалахнула пожежа, двоє мешканців були травмовані, 70 осіб евакуювали. Пізніше фахівці повідомили, що вибуховий заряд дрона вже здетонував і не становить подальшої загрози.
Румунське МЗС заявило про «серйозну ескалацію» з боку Москви. А Міністерству оборони Румунії довелося пояснювати, чому військові не забезпечили захисту цивільного населення. Причиною назвали брак часу та обмеження, в умовах яких змушена працювати армія.
Інциденти в країнах Балтії
Від початку 2026 року країни Балтії та Фінляндія дедалі частіше фіксують інциденти з безпілотниками, які збиваються з курсу або падають на їхній території. За оцінками військових експертів здебільшого йдеться про українські БпЛА, які летять атакувати російську інфраструктуру, але відхиляються від курсу через російські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ).
7 травня повітряний простір Латвії порушили одразу три безпілотники. Один дрон розбився об землю, інший врізався в порожнє нафтосховище в районі міста Резекне. Третій БпЛА залетів у повітряний простір Латвії та полетів далі. Жертв і постраждалих не було, але вибухнув скандал про недостатню реакцію оборонного відомства. Зрештою, через проблеми з безпекою уряд Латвії змушений був піти у відставку.
Найгучніший такий випадок стався 19 травня 2026 року, коли український дрон увійшов у повітряний простір Естонії, після чого його збив винищувач НАТО. Українські чиновники офіційно вибачилися, пояснивши, що дрони були призначені для російської військової та нафтової інфраструктури в Ленінградській області, але їх збили з курсу.
20 травня у кількох східних районах Литви та Вільнюсі оголосили червону повітряну тривогу через ймовірне вторгнення військового безпілотника. Населення та керівництво країни закликали прямувати до сховищ. Екстрено засідала Комісія з питань національної безпеки, після чого прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що відтепер місцева влада мусить забезпечувати цілодобову роботу укриттів.
