Стратегія перенесення війни на територію ворога за допомогою ударів безпілотників почала змінювати баланс сил у протистоянні з РФ. Військові аналітики кажуть про нову фазу війни та провал російської ППО.
Але новий виток повітряних атак виявив і певні слабкі місця такої стратегії: українські безпілотники дедалі частіше почали збиватися з курсу та залітати у повітряний простір Естонії, Литви та Латвії. У Балтії говорять про російські провокації та роботу РЕБ, але водночас вимагають від Києва більшої обережності, щоб уникнути ризику прямої ескалації між НАТО і Росією.
Деякі західні та українські експерти наголошують, що росіяни використовують РЕБ, щоб не просто збивати безпілотники з курсу, а наводити їх на конкретні цілі. Що може свідчити про підготовку нових провокацій з боку РФ.
Чому авіація НАТО почала збивати безпілотники, які збилися з курсу, та як нову тактику Альянсу пояснюють українські військові експерти — розповідає UA.News.
Інциденти з українськими дронами
Від початку 2026 року Україна активізувала далекобійні атаки углиб Росії на 170%. Лише в травні під ударами опинилися десять найбільших російських нафтопереробних заводів. Цілями Сил оборони стали заводи військово-промислового комплексу, енергетичні об'єкти і транспортні вузли на Балтійському морі. Особлива увага приділяється портам Усть-Луга та Приморськ, які розташовані поблизу кордонів Естонії та Фінляндії.
Атаки українських безпілотників відчутно змінили логістику та безпекову ситуацію в тилу Росії. Водночас з'явилися повідомлення про інциденти із «заблукалими» безпілотниками на території деяких країн НАТО, зокрема Латвії, Литви, Естонії. Військові дрони, які згодом ідентифікували як українські, збивалися з маршруту та заходили у повітряний простір цих держав.
Найгучніший випадок стався 19 травня 2026 року, коли український дрон увійшов у повітряний простір Естонії, після чого його збив винищувач НАТО (румунський F-16). Українські чиновники офіційно вибачилися, пояснивши, що дрони були призначені для російської військової та нафтової інфраструктури в Ленінградській області, але їх збили з курсу.
Вранці 20 травня у кількох східних районах Литви та Вільнюсі оголосили червону повітряну тривогу через ймовірне вторгнення військового безпілотника. Це серйозно порушило звичний ритм життя містян. В укриття спрямували і найвище керівництво країни. Екстрено засідала Комісія з питань національної безпеки, після чого прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що відтепер місцева влада мусить забезпечувати цілодобову роботу укриттів.
21 травня Збройні сили Латвії підняли в повітря літаки НАТО та закликали мешканців східних регіонів шукати укриття в приміщеннях після чергового вторгнення безпілотника з Білорусі. Один із попередніх таких інцидентів стався 7 травня і призвів до політичної кризи. Тоді в латвійському небі з'явилося одразу три безпілотники. Один дрон розбився об землю, інший врізався в порожнє нафтосховище в районі міста Резекне. А третій БпЛА залетів у повітряний простір Латвії та вилетів з нього. Жертв і постраждалих не було, але вибухнув скандал про недостатню реакцію оборонного відомства. Зрештою, через проблеми з безпекою уряд Латвії змушений був піти у відставку.
Коментуючи такі інциденти, офіційний Київ заявив, що причиною стали російські засоби радіоелектронної боротьби: GPS spoofing (підміна сигналу GPS); глушіння навігації, масоване РЕБ-покриття біля кордонів РФ.
МЗС України офіційно вибачилося перед балтійськими країнами. Речник МЗС Георгій Тихий запевнив: «Україна не використовує повітряний простір НАТО для атак по РФ, а дрони відхиляються через дії російського РЕБ».
Реакція політиків
Представники країн Балтії офіційно визнають: за інцидентами стоїть Москва. Але вимагають, щоб Київ був більш обережним у плануванні маршрутів своїх безпілотників. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в інтерв'ю західним ЗМІ підтвердив, що українські дрони з'являються над територією Естонії лише через застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби, які збивають їх з курсу.
«Це наслідки російської агресивної війни проти України. Це відчайдушний крок РФ, спрямований на розкол західних союзників і посилення тиску, щоб змусити нас сказати українцям, щоб вони припинили атаки. Тому що Україна б’є по їхніх життєво важливих каналах», — зауважив глава МЗС.
За його словами, Естонія підтримує право України завдавати ударів по цілях в Росії. Він додав, що обидві країни постійно контактують з цих питань, хоча й закликав Київ бути більш обачним.
Різку позицію щодо українських «заблукалих» дронів озвучив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Під час візиту до Естонії він заявив: «Україна повинна бути дуже точною при використанні дронів, щоб уникнути втручання Росії в їхні маршрути польоту. Україна, звичайно, має бути тут більш обережною, щоб не давати приводу для російських провокацій».
Також глава Міноборони Польщі наголосив, що території країн Балтії «не повинні порушуватися, вони не повинні піддаватися загрозі».
Оцінки експертів
Ці дрони могли збитися з курсу через вплив російської системи РЕБ і в жодному разі не були спрямовані проти об'єктів на території країн Балтії, наголошує військовий оглядач Денис Попович. Коментуючи інциденти з українськими «заблукалими» безпілотниками, він нагадує, що Росія вже використовувала збиті з курсу дрони як елемент гібридної війни.
«Якщо ми кажемо про російські дрони, то це, безумовно, елемент гібридної війни. Навіть збиті з курсу українські дрони вже використовуються Росією, щоб, всупереч будь-якій логіці, звинувачувати країни Балтії у тому, що вони начебто надали нам територію для запуску БПЛА. Все це лише підсилює підозру, що Росія може готувати гібридну операцію проти країн Балтії», — каже Денис Попович.
Збиття дронів на території Естонії 19 травня засвідчило, якщо раніше системи протиповітряної оборони балтійських країн і НАТО не реагували на порушення повітряного простору українською стороною, то тепер ППО НАТО продемонструвало готовність нейтралізувати засоби ураження незалежно від країни їх походження. Тобто українські чи російські — це нікого не цікавить. Якщо є факт порушення повітряного простору — безпілотник одразу нейтралізують, зауважує військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.
«Чому така зміна позиції? Країна НАТО постала перед питанням, що використання повітряного простору може створити прецедент так званого «казусу беллі». Тобто можливість безпосереднього військового удару з боку Російської Федерації. Мовиться навіть не про обмежену військову операцію. А про удари конвенційним озброєнням, аеродинамічним та аеробалістичним по території балтійських країн. І вони прекрасно розуміють ці ризики.
Відповідно, з цим пов'язано збиття українського дрона. Країни НАТО дали чітко зрозуміти, що не будуть втягнуті як третя сторона у війну з Російською Федерацією. Цей сигнал був для Києва та Москви.
Це яскраво показує зміну тактики і стратегії країн НАТО. Причому на тлі тих подій, які розгортаються безпосередньо у самій Російській Федерації: ухвалення Держдумою закону про можливість застосування збройних сил країни-окупанта для захисту так званих співвітчизників або громадян Російської Федерації, а також заяви стосовно балтійських країн та військова активність РФ на кордонах НАТО.
Це стосується навіть не стільки Естонії та Латвії, скільки військових навчань і перекидання військової техніки та особового складу до кордонів з Фінляндією. У Москві також заявляли про територіальні претензії до Швеції на острів Готланд.
Проаналізувавши все це, блок НАТО ухвалив рішення щодо унеможливлення прецеденту «казусу беллі», щоб не дати РФ втілити подібні сценарії. Причому ці сценарії можуть реалізуватися щодо Сувальського коридору. Це найбільша небезпека для блоку НАТО, яку вони прораховують.
До речі, риторика росіян змінилася саме після зустрічі очільників розвідтовариства Російської Федерації і Республіки Білорусі. Росія дала чітко зрозуміти, що розглядає можливості для інтервенції не тільки проти балтійських країн, але й в першу чергу — проти Польщі в моменті створення Сувальського коридору.
З приводу української сторони. Це був чіткий сигнал, що подальше використання повітряного простору для ударів по портовій інфраструктурі на території РФ через повітряний простір балтійських країн має зазнати значних коригувань з боку української сторони під час прокладення маршрутів.
Певним чином це може вплинути на ефективність ударів української сторони по інфраструктурних об'єктах на території Ленінградської області. Там найбільше нас цікавить Кіришський НПЗ — один з найбільших в РФ. Він не просто за обсягами найбільший, а найбільш модернізований. Відповідно, це Приморськ та Усть-Луга як місце транспортування скрапленого газу і нафтопродуктів, що забезпечує фінансування активної фази бойових дій в Україні.
Це основні сигнали щодо «заблукалих» дронів. Можемо констатувати, що ці сигнали були як для української, так і для російської сторін».
