Зеленський заявив про 31 тисячу загиблих у війні: чому ця цифра викликала сумніви і що кажуть експерти

У неділю, 25 лютого, під час пресконференції президент України Володимир Зеленський заявив про загибель 31 тисячі українських військових за час повномасштабного вторгнення.

Така цифра викликала неоднозначну реакцію у спільноти, адже, по-перше, це у рази перевищує ворожі втрати. По-друге, президент не актуалізував інформацію щодо полонених та поранених.

Агентство UA News зібрало інформацію про втрати українських військ у великій війні, а також оцінки експертів щодо достовірності інформації, яку надав президент.

 

31 тисяча загиблих: де шукати правду?

Під час форуму «Україна 2024. Рік» Володимир Зеленський мав майже двогодинну пресконференцію. Але з усього цього часу найбільше уваги привернув факт того, що президент вперше за два роки назвав кількість загиблих українських воїнів.

«31 тисяча українських військових загинула в цій війні», – повідомив Володимир Зеленський.



Водночас даних щодо поранених та зниклих безвісти бійців Сил оборони України не розголошують через те, що «рф буде знати скільки людей пішло з поля бою». 

Що стосується полонених військовослужбовців, то тут варто зазначити, що їх кількість уже може бути врахована у загальний показник щодо втрат. Проте, стверджувати не доводиться, адже президент чітко про це не сказав. 

При цьому, як зазначив Володимир Зеленський, втрати росії після початку повномасштабного вторгнення склали 180 тисяч осіб. Що у майже 6 разів більше українських втрат. 

Така різнорідність у цифрах викликала сумніви у людей. Зокрема, у західних журналістів. 

Наприклад, The Guardian, The Washington Post, The New York Times, Reuters, Spiegel нагадують оцінку США, яка була озвучена влітку 2023 року, відповідно до якої українські втрати від 24 лютого 2022 року попередньо становлять близько 70 тисяч осіб убитими і 100-120 тисяч − пораненими.

«Підрахунок пана Зеленського не вдалося перевірити незалежно. Це різко відрізняється від оцінок офіційних осіб США, які минулого літа оцінювали втрати набагато вищими, кажучи, що було вбито близько 70 000 українців і від 100 000 до 120 000 було поранено. Втрати російських військових, за словами офіційних осіб, були приблизно вдвічі більші», –зазначає NYT.

А ось автори відомого німецького видання Spiegel зазначають, що цифра, озвучена Зеленським, викликає сумніви.

«Зеленський відкинув наведені наразі американською чи російською стороною цифри втрат, згідно з якими загинуло від 100 до 300 тисяч українських військових. Зеленський назвав втрати росіян у 180 тисяч загиблих і 500 тисяч поранених. Заяви президента наразі неможливо перевірити незалежно», – пише Spiegel.

 

Що кажуть експерти про загиблих українських військових?

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначає, що західні аналітики можуть послуговуватися своїми цифрами і ставити під сумнів дані, надані президентом України. Але експерт підкреслює: важливо було почути саму цифру і розуміти те, якою ціною війську даються усі проведені операції.

«Це було зроблено правильно, доречно і сміливо. Взяли на себе відповідальність, назвали цифру. Тепер суспільству є про що говорити. Можливо, будуть додаткові цифри про зниклих безвісти, полонених, санітарні втрати. Тоді це буде на порядок більше», – підкреслив Ступак.



Військовий оглядач Кирило Данильченко зазначає, що наразі говорити про точну кількість загиблих не варто. Але, на його думку, Зеленський значно применшив втрати.

«Тут дивлячись, що розуміти під терміном “безповоротні втрати” де факто. Списані за 2 роки за досягнення 60-річного віку – це безповоротні для Сил оборони цифри. Загиблі від хвороб. Зрозуміло, що їх немає у загиблих на полі бою. Загиблі на госпітальному етапі чи реабілітації. Полонені. Ну і ті, хто всередині структури перевівся: у того три тромби в нозі, той поїхав організовувати мобільні групи, а когось заманили в “учєбку”. Тому гадати по мобілізації, цифрам підготовки, законам про 36 місяців, рунам і таро беззмістовно. Безвісти зниклі і полонені із загиблими на полі бою – 77 тисяч. Це, взагалі-то, не мало. З усіма іншими смертями може і 100 тисяч. Якщо вас так вабить ця цифра», – написав Данильченко.

Доволі неочікувано, але раціональні тези озвучила народна депутатка Марʼяна Безугла. За її словами, цифру у 31 тисячу загиблих президенту передав Генштаб ЗСУ. Але це не остаточні дані.

«Це списки, в яких кожний підтверджений, без врахування безвісти зниклих, але їхня точна кількість теж відома. Серед безвісти зниклих є де факто загиблі, але це не підтверджено і ми не знаємо напевне, що з ними. З урахуванням цього загиблих може бути близько пʼятдесяти тисяч», – написала Безугла.



Український журналіст і військовий Віктор Трегубов звертає увагу на те, що в підрахунку людських втрат у війні є різні критерії розрахунку, які і впливають на остаточну цифру. 

«Існують KIA – killed in action. Себто, бійці, вбиті в безпосередньо в бою. У це число можуть включати тих, хто сконав від ран пізніше, а можуть і не включати. Ще існують MIA – missed in action. Себто, зниклі безвісти. Ще існують ті, що потрапили в полон. Ще існують небойові втрати. Все це в сумі, плюс вибулі по інвалідності, має назву "безповоротні втрати". Ще існують санітарні втрати (теж бувають бойові та небойові) – це хворі та поранені, які, в принципі, ще можуть відновитися, але от прям зараз не бійці. У сумі з безповоротними вони складають загальні втрати. Усі ці числа можуть відрізнятися в рази. Вам можуть назвати цифру KIA, а можуть назвати загальні втрати. І кількість буде відрізнятися на порядок. Тому без уточнення структури це все ще гадання на кавовій гущі (так, саме тому я більше люблю порівнювати втрати по техніці)», – написав Трегубов. 

А ось ізраїльський військовий оглядач Ігаль Левін цифру у 31 тисячу загиблих називає доволі великою і цілком реалістичною в умовах сучасної війни. 

«Мені не здається, що українське військове керівництво якось намагається обманути своїх громадян і військових. Просто такий момент, що є зниклі безвісти, їх тисячі. Цифри різні, тому будемо казати так. І, найчастіше, зниклі безвісти – це загиблі військові. Їх просто не можуть ідентифікувати, але є якась надія знайти особу серед полонених. Того і не виносять у списки. Але це великі цифри, всеодно», – зазначив Левін.



Але викликають питання у експертів не так цифри щодо кількості загиблих і нерозголошення інших даних про українських військових, як формат самої пресконференції. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов заявив, що на заході не було «незручних» журналістів. Та й актуальні питання (зокрема, про звільнення Залужного та закон про мобілізацію) не порушили.

Що ж стосується оголошення кількості загиблих українських військових, то Леонов зазначає, що це була своєрідна відповідь президента на російські ІПСО. Але доцільності у таких діях президента не було, адже раніше декларувалося, що до кінця війни Україна свої втрати не висвітлюватиме.



 

Авторка: Даша Шерстюк