
Президент США Дональд Трамп продовжує ламати усталені правила та пріоритети у зовнішній політиці Вашингтона. Після припинення сплати внесків до Світової організації торгівлі (СОТ), що де-факто означає вихід США з неї, на черзі стали інші міжнародні організації. Втратити американське фінансування можуть такі геополітичні ваговики, як Організація об’єднаних націй і Північноатлантичний Альянс.
Перший крок до цього зроблено — адміністрація Трампа запропонувала Держдепу зупинити членські внески до НАТО, ООН та інших міжнародних організацій.
Це рішення не остаточне — його ще має підтримати Конгрес, але вже зараз постає питання — США готуються до виходу з НАТО? І як може Північноатлантичний Альянс компенсувати нестачу американських ресурсів? UA.News розібралось у цих питаннях.
Фінансові внески США у НАТО
Бюджет Північноатлантичного Альянсу складається із прямих та непрямих внесків його країн-членів. Загальні фонди НАТО (приблизно 4,6 млрд євро на 2025 рік) формуються з прямих внесків і забезпечують діяльність всієї Організації, зокрема підтримують:
- структуру військових командувань;
- поточні операції і місії;
- необхідну військову інфраструктуру (включно з об'єктами базування ВПС і ВМС, супутниковим зв'язком, паливними трубопроводами і системами управління та контролю).
Формула внесків кожної країни Альянсу розраховується відповідно до її ВВП та оборонного бюджету. Звідси — дисбаланс у фінансуванні. І хоча у 2006 році члени НАТО домовилися, що виділятимуть 2% свого ВВП на оборону, але більшість членів Альянсу цієї норми не дотримувалися. Лише у 2014 році глави держав і урядів країн НАТО все ж таки визнали, що варто витрачати обіцяні 2% ВВП на оборону, щоб підтримати військову готовність Альянсу. Це рішення ухвалили лише після того, як росіяни незаконно анексували Крим та посилилася нестабільність на Близькому Сході.
Але й після 2014 року Сполучені Штати продовжили витрачати на військові потреби набагато більше за решту країн НАТО разом узятих. За даними 2024 року США спрямували на оборонні цілі майже на $95 млрд більше, ніж 2014-го. За ці ж роки — Німеччина, Польща, Туреччина, Великобританія і Франція разом узяті додали до оборонних бюджетів $96,3 млрд.
Наприклад, у 2024 році США витратили на оборону $754,7 млрд, тоді як Канада і країни Європи разом — $430,1 млрд.
Трамп хоче змін у НАТО
Ще до свого другого обрання у листопаді 2024 року Дональд Трамп послідовно вказував союзникам по НАТО на недостатнє і навіть мізерне фінансування оборони з їхнього боку. Він не приховував, що підтримує дворівневу систему НАТО, коли країни Альянсу, витрати яких на оборону не досягають 2% ВВП, не матимуть гарантій безпеки з боку США. Тобто на ці держави не буде поширюватися п'ята стаття договору НАТО, відповідно до якої оборонний блок має вступити на захист країни, на яку напали.
Фото: президент США Дональд Трамп
«Я вважаю, що це здоровий глузд. Вони не платять, я не буду їх захищати», — підтвердив свою позицію президент США під час спілкування з журналістами у березні 2025 року.
При цьому Дональд Трамп висловився, що європейці навряд чи захищали б США: «Якби Сполучені Штати були в біді, і ми зателефонували б їм, сказали: у нас проблема, Франція, у нас проблема, ще кілька країн, я не буду їх називати... Ви думаєте, вони прийдуть і захистять нас? Вони повинні, але я не впевнений».
Водночас він зазначив, що не збирається виходити з НАТО і розглядає Альянс, як «потенційно хорошу організацію».
В іншій своїй заяві президент США наголосив, що хоче «відмовитися від лідерства в НАТО» і наполягає на тому, щоб Велика Британія та Франція перебрали на себе більшу відповідальність за організацію, а їхні генерали взяли на себе стратегічне командування. Хоча з моменту заснування після Другої світової війни верховним головнокомандувачем збройних сил НАТО в Європі завжди були американські військові чиновники.
Отже, у квітні 2025 року загальні заяви Дональда Трампа отримали продовження. Білий дім запропонував Державному департаменту США додатково скоротити витрати та майже повністю припинити фінансування діяльності НАТО, ООН, інших міжнародних організацій та програм. Йдеться про те, що на всю діяльність Держдепу може залишитися $28,4 млрд — майже наполовину менше порівняно з бюджетом, затвердженим Конгресом на 2025 рік.
Згортання видатків заплановане за рахунок фінансування програм гуманітарної допомоги й охорони здоров’я, а також міжнародних організацій. Якщо для перших двох категорій запропоноване скорочення на 54-55%, то у випадку міжнародних організацій — майже на 90%.
Документ вже підписали директор з бюджету й планування Держдепу Дуглас Піткін та Пітер Морокко (вже звільнений з посади директора з питань зовнішньої допомоги). Свої пропозиції також має внести Держсекретар Марко Рубіо. До кінця квітня документ про скорочення фінансування міжнародних внесків мають запропонувати на розгляд та голосування Конгресу.
Роль НАТО у міжнародній безпеці
НАТО посилило свою значимість у структурі міжнародної безпеки після російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Найбільша криза на Європейському континенті з часів Другої світової війни показала слабкість міжнародного права та дипломатичних каналів вирішення конфліктів. На перший план вийшли саме військові засоби оборони.
На тлі російської агресії, дослідження громадської думки в країнах Альянсу показували сплеск підтримки трансатлантичних зв’язків. Майже 82% опитаних заявили про їх важливість для гарантування безпеки.
У жовтні 2024 року до зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО в Брюсселі вперше доєдналися колеги з Австралії, Японії, Південної Кореї та Нової Зеландії. Обговорення безпекових питань у такому розширеному складі учасників засвідчило розширення впливу НАТО у різних регіонах світу.
Фото: міністри оборони країн НАТО
«Посилення нашого стримування і оборони є головним пріоритетом цього Альянсу, тому що убезпечення одного мільярда наших людей є нашим найсвятішим обов’язком», — сказав після засідання Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Як зміниться роль НАТО
У березні 2025 року Марк Рютте зустрівся з Дональдом Трампом у Білому домі. Обидва лідери тоді обмінялися компліментарними заявами. Президент США наголосив, що завдяки його діям «НАТО стало набагато сильнішим». Генсек НАТО визнав, що Трамп, по суті, спонукав Європу більше витрачати на оборону.
«Я сподіваюсь, що до (Гаазького) саміту під вашим керівництвом видатки на оборону ще збільшаться. Також обговоримо оборонне виробництво. У вас у США велика оборонна промисловість», — сказав тоді Рютте, звертаючись до Трампа.
Фото: генеральний секретар НАТО Марк Рютте на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі
Йшлося про підготовку до саміту НАТО, що відбудеться у Гаазі наприкінці червня 2025 року. Судячи з риторики, керівництво НАТО все ж таки намагалося зберегти широку присутність США в організації. Адже замінити такого потужного союзника буде вкрай складно, особливо під час повномасштабної війни, яка триває на території Європи і вимагає щорічного збільшення видатків. Водночас вихід США з оборонного блоку поки що виглядає, як малоймовірний.
«Насправді скорочення фінансування відповідає передвиборчим обіцянкам Дональда Трампа — з одного боку. З іншого — відповідає логіці його політичної діяльності з тієї простої причини, що він взяв курс на більший ізоляціонізм і згортання глобального порядку денного, глобальної адженди Сполучених Штатів. Тому загалом нічого такого екстраординарного у цьому немає.
На мою думку, Сполучені Штати залишаться в політичній організації НАТО. Тому що для них вихід з НАТО буде виглядати дещо дивно, адже організація утворювалась Вашингтонським договором (укладений 4 квітня 1949 року – ред.). Водночас США мінімізують свій вплив та присутність у воєнній організації. Власне, вихід американського військового персоналу і техніки з аеропорту Ясьонка у Польщі — теж елемент цього згортання», — пояснив у коментарі UA.News Євген Магда, директор Інституту світової політики.
За його словами, варто зрозуміти, що для американців цей процес, виглядає як «прагнення створити win-win стратегію з європейськими партнерами по НАТО». Американці наполягають на тому, щоб союзники збільшували фінансування своєї оборони, і в цьому є раціональне зерно.
Директор Інституту світової політики переконаний, що Північноатлантичний Альянс не надто потерпатиме від скорочення американського фінансування. Європейські країни-члени НАТО і Канада будуть змушені збільшувати власні внески. Але з огляду на те, що в Альянсі понад три десятки країн — це цілком реалістичний сценарій. Україна ж має зробити власні висновки.
Читайте також:
Вибори і мита Трампа: чому ЄС може припинити «торговельний безвіз» для України