Диверсія на «Північних потоках» - хто підірвав російські газогони?
Відповідь на це питання шукають з того самого часу, коли 26 вересня 2022 року стало відомо, що три з чотирьох ниток російських газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2», які проходять по дну Балтійського моря з росії до Європи, пошкоджені в результаті підриву.
Офіційні розслідування цієї події проводять одразу декілька країн – Данія, Швеція і Німеччина. Результати поки що не оприлюднені. Втім за останні кілька днів у декількох західних джерелах з’явилися повідомлення щодо причетності українців до цієї диверсії.
Що пишуть медіа: хто винен – українці, росіяни чи Байден?
7 березня The New York Times вийшов з матеріалом Intelligence Suggests Pro-Ukrainian Group Sabotaged Pipelines, U.S. Officials Say («Розвідка припускає, що проукраїнське угруповання здійснило диверсію на трубопроводах, кажуть американські чиновники»).
Автори статті посилаються на джерела у Вашингтоні, які стверджують про нові дані розвідки щодо причетності «групи українців» до нападу на морські російські газопроводи. При цьому видання пише, що у розвідки немає доказів участі політичного керівництва України. А сам підрив називає однією з «нерозгаданих таємниць російської війни в Україні, що триває вже рік».
«Україна та її союзники розглядалися деякими офіційними особами як найбільш логічний потенційний мотив для нападу на газопроводи. Київ та союзники роками виступали проти проєкту, називаючи його загрозою національній безпеці, оскільки він дозволить росії легше продавати газ до Європи»
Однак жодних доказів того, що диверсанти якимось чином пов’язані з українським урядом, немає. Лише «залишається відкритою можливість того, що операція з підриву могла бути проведена неофіційно силами, пов'язаними з українським урядом або його службами безпеки», пише видання. З точки зору американської розвідки, немає доказів причетності і російського уряду до підриву.
«Деякі початкові припущення в США і Європі зосереджувалися на можливій винуватості росії, особливо з огляду на її досвід підводних операцій. Хоча незрозуміло, яка мотивація могла бути у кремля для саботажу трубопроводів, враховуючи, що вони були важливим джерелом доходу і засобом впливу москви на Європу. За однією з оцінок, вартість ремонту трубопроводів становить близько 500 млн доларів. Американські чиновники заявляють, що не знайшли жодних доказів причетності російського уряду до цієї атаки»
Американська розвідка припускає, що диверсанти – росіяни або українці, або і ті, і інші, що є противниками володимира путіна. Тобто це особи, які діяли приватно.
«Швидше за все, вибухівка була закладена за допомогою досвідчених водолазів, які не працювали на військові або розвідувальні служби»
Причетність України, навіть неофіційно, може мати наслідки для її підтримки серед союзників, каже медіа:
«Будь-яке припущення про причетність України, пряму чи опосередковану, може порушити делікатні відносини між Україною та Німеччиною, підірвати підтримку серед німецької громадськості, яка змирилася з високими цінами на енергоносії в ім'я солідарності»
Видання також нагадує обіцянку президента Джо Байдена напередодні російського вторгнення в лютому 2022 року про те, що у разі нападу росії на Україну, США покладуть край «Північному потоку-2».
«Минулого місяця журналіст-розслідувач Сеймур Херш опублікував статтю на інформаційній платформі Substack, в якій дійшов висновку, що Сполучені Штати провели операцію за вказівкою Байдена. Наводячи свої аргументи, Херш послався на погрозу президента «покласти край» «Північному потоку-2» і подібні заяви інших високопоставлених американських чиновників»
Цікаво, що за твердженням американських чиновників, на які посилається видання, українці не погоджують з військовим керівництвом США деякі свої військові та спеціальні операції, особливо у тилу ворога. Тому є припущення про те, що газогони могли бути підірвані все ж таки українськими силами.
З подібним матеріалом вийшла також і німецька преса. Так само 7 березня видання Tagesschau ставить питання про причетність українців до диверсії на північних потоках – Nord-Stream-Ermittlungen: Spuren führen in die Ukraine («Розслідування щодо «Північного потоку»: Сліди ведуть в Україну»). Однак жодних тверджень з матеріалу не випливає, лише припущення та зачіпки, які нібито ведуть до України.
Зокрема, за інформацією німецьких розслідувачів, слідству вдалося ідентифікувати човен, який, імовірно, використовувався для проведення таємної операції.
«Йдеться про яхту, орендовану у компанії, що базується в Польщі, яка, ймовірно, належить двом українцям. За даними слідства, таємну операцію на морі проводила команда з шести осіб. Були задіяні п'ятеро чоловіків і одна жінка»
Група диверсантів складалася з капітана, двох водолазів, двох водолазних асистентів і жінки-лікаря, які, як стверджується, доставили вибухівку на місце диверсії і встановили її там. Національність цих людей не встановлена. Виконавці використовували підроблені документи.
За інформацією журналістів, західна розвідка ще восени минулого року нібито надіслала європейським партнерським службам дані про причетність до атаки українських спецслужб. Згодом з’явилися додаткові розвідувальні дані, які вказували на те, що відповідальність може нести проукраїнське угруповання.
Німецьке видання не виключає, що ця операція також можлива «під чужим прапором». Зрештою, саме під чужим прапором влаштовувати диверсії полюбляє росія – це її класичний почерк у багатьох країнах світу.
Ще одне медіа – The Times – написало про те, що західним спецслужбам відомо про спонсора диверсії на газогонах і це – приватна і впливова особа з України, не пов’язана з українською владою. Не розкривати цю інформацію вирішили з метою захисту України, оскільки це могло би нашкодити коаліції на підтримку Києва у війни з росіянами.
Видання наводить деталі злочину – операція з підриву включала залучення яхти, натренованих водолазів, підробку документів та закупівлю спеціальної вибухівки, яка є доступною тільки для нафтогазової промисловості за спецліцензією та великі гроші.
Цікаво, що в українській мережі можна зустріти меми про причетність Петра Порошенка до підриву північних потоків.
Коментарі від України та її союзників
Україна заперечує свою причетність до підриву російських газопроводів. Про це наголосив міністр оборони Олексій Рєзніков. Зокрема статтю NYT прокоментував і радник керівника Офісу президента Зеленського Михайло Подоляк:
«Хоча я люблю колекціонувати цікаві конспірологічні теорії про український уряд, мушу зазначити: Україна не має стосунку до казусу в Балтійському морі та не має інформації щодо «проукраїнських груп із підриву». Що сталося з «Північними потоками»? «Вони затонули», як кажуть у самій РФ»
Самі українці після диверсії говорили про причетність російських спецслужб до цієї операції. А росіяни, які свою участь так само заперечують, звинувачували спецпідрозділи Великої Британії та США.
У німецькому уряді наголосили, що варто дочекатися офіційних результатів розслідування, яке проводить прокуратура ФРН. Подібну думку висловили і у Білому Домі:
«Ми вважаємо, і президент Байден сказав про це, що це акт саботажу. Але ми повинні дозволити цим розслідуванням завершитися, і лише тоді ми повинні розглядати, які подальші дії можуть бути або не бути доцільними»
Аналогічно висловився і очільник НАТО Йєнс Столтенберг, який запевняє, що західні розслідувачі не готові називати замовників операції, тому що поки їх не вдалося встановити.
Хто ж підірвав газогони?
Слідство триває і жодних офіційних даних наразі не розголошується. З усіх опублікованих джерел зрозуміло тільки те, що є підозри відносно українського сліду операції, але доказів причетності офіційного Києва немає. Зрозуміло і те, що зловмисники могли діяти під чужим прапором.
Диверсія на дні Балтійського моря – нетривіальна подія. І аналізувати такі складні злочини можуть тільки вузькі спеціалісти. Однак дуже цікавими є думки щодо вірогідних причетних від німецького журналіста Бориса Феля. Зокрема, Фель пише про те, що Балтійське море – найбільш контрольована акваторія у світі. З чого випливає, що організувати диверсію могли тільки знавці, добре знайомі зі специфікою цієї водної локації:
«Наприклад, флот Німеччини слухає Балтику від Еккернферде до Неви біля Петербурга. Кожен поворот гвинта будь-якого судна реєструється і може бути проаналізований. Острів же Борнхольм, поруч із яким було скоєно напади, і зовсім є військовим постом прослуховування для данців. Швеція повністю контролює свої води з часів Холодної війни. Польща також веде розвідку для НАТО над і під водою»
Самі газопроводи, пише Фель, є гігантськими пристроями для підслуховування і спостереження.
«Спочатку у Швеції та Данії, а потім і в Німеччині виникли і зміцнилися підозри, що труба начинена шпигунськими технологіями. Компанія ж Nord Stream стверджувала, що технологія, включно з оптоволоконним кабелем із росії в Німеччину і далі, призначена тільки для захисту і моніторингу трубопроводу. Це питання безпеки для захисту трубопроводу»
Хоча у західній пресі зустрічається теза про те, що потоки не були захищені ні державними, ні комерційними датчиками, відомо, що росія володіє пристроями, які здатні контролювати все, що відбувається під водою. Зокрема в акваторії Керченської протоки та Кримського мосту, для упередження будь-яких диверсій. Логічно, що подібні технології мають місце і на балтійських газопроводах, адже контролювати газові труби під водою на глибині 80 метрів і протяжністью 1200 км є логічним і комерційно виправданим.
Фель вважає, що в газогони вбудовані мікрофони, датчики і камери, і вся магістраль перебуває під цілодобовим наглядом, а отже російський газпром не міг не помітити роботи диверсантів біля потоків. Адже вибухівка, як доводять розслідувачі, була встановлена на самі труби.
Фель відверто говорить про те, що замовники диверсії – вище керівництво росії і навіть називає виконавця – 561-а бригада морської піхоти гру геншабу рф. Це можуть бути і внутрішні опоненти режиму путіна, які переслідують свої цілі.
Дійсно, важко сперечатися з тим, що у добре контрольованій акваторії, за якою наглядають національні європейські уряди і НАТО, могли діяти приватні особи, не пов’язані з військово-морськими спецслужбами або ресурсами.
Бійці 561-ої бригади брали учать у багатьох морських спецопераціях, зокрема і щодо окупації Криму 2014 року і захопленні газових та нафтових платформ у Чорному морі, стверджує журналіст.
Фель розмірковує і над версією про спецоперацію під чужим прапором. І щодо можливої участі українців у диверсії:
«Будьмо все-таки реалістами: Україна не має виходу до Балтійського моря, а здійснити таку диверсію віддалено практично неможливо. Не кажучи вже про те, що військові дії проти Німеччини (а заодно і Швеції з Данією) точно не входять до програми Зеленського-Залужного. Здійснити подібне могла тільки спецслужба країни, що має вихід у Балтійське море і володіє військово-морськими ресурсами для проведення бойових операцій під водою на глибинах близько 100 метрів»
У західній пресі, як зазначалося, йдеться про те, що доказів причетності російського уряду – немає. Поки що. Як і не зрозуміла мотивація для західних спецслужб – навіщо б кремль хотів позбутися своїх газопроводів?
На перший погляд, питання мотивації росіян знищувати ресурс для тиску на Європу вартістю 17 млрд євро – дійсно виглядає не дуже логічно. Однак, як показав досвід великої війни, який відкинув росію на десятки років розвитку назад, росіяни часто грішать логікою і отримують протилежні результати, нехтуючи економічною доцільністю та вигодою заради політики.
Тому, можливо, пошуки відповіді на те, хто ж підірвав російські газогони, криються у самому питанні.