9 травня 2025 року у Росії масштабно відзначатиметься 80-ліття капітуляції нацистської Німеччини. Це святкування Дня Перемоги буде особливо символічним для путінського режиму. Очікується присутність багатьох високих гостей, серед яких найбільш важливим є лідер КНР Сі Цзіньпін.
Китай, не дивлячись на показовий формальний нейтралітет, більше схиляється до підтримки Росії у її війні проти України. Для Пекіну російський ринок, військова потужність та ресурси — важливі чинники у геополітичному протистоянні із колективним Заходом і конкретно зі Сполученими Штатами.
В цьому контексті візит керівника Китаю до Москви на 9 травня виглядає логічним кроком: символічний жест підтримки свого союзника. Однак не дуже зрозуміло, чому поїздка триватиме так довго: з 7 по 10 травня, фактично — чотири дні.
Втім, дивно це лише на перший погляд. Якщо ж заглибитися в історію закордонних візитів китайського керманича — побачимо, що він полюбляє відвідувати країни подовгу, затримуючись у них на багато днів.
То навіщо ж Сі їде до Москви, що він планує обговорити з Путіним і чому планує затриматися у російській столиці аж на чотири дні? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Візит Сі Цзіньпіна у Москву: політико-дипломатичний вимір
Офіційна програма візиту, як це часто буває в таких випадках, доволі абстрактна. В МЗС Росії заявили, що обговорення між російським диктатором та його китайським візаві стосуватимуться «широкого кола питань». Очікується також підписання «солідного пакету документів». Фактично це все, що відомо від Кремля стосовно цього візиту.
В свою чергу МЗС КНР також опублікувало анонс зустрічі. Там зазначено, що Сі Цзіньпін відвідає Росію з державним візитом та візьме участь в урочистостях з нагоди 9 травня. Дзеркально кажуть і про плани підписати низку документів і угод переважно економічного характеру.
Українські журналісти зробили запит до китайського МЗС стосовно позиції Пекіна щодо війни в Україні і агресії РФ. Там у відповідь зазначили, що Китай сприяє мирним переговорам стосовно «української кризи», а головним пріоритетом для Піднебесної є «деескалація» і запобігання зростанню напруженості. Також помічник Путіна Юрій Ушаков заявляв, що серед тем розмови буде і війна в Україні.
Виходить, що формально лідери КНР і РФ сконцентруються переважно на темах двостороннього співробітництва в економічному сенсі. Неофіційно ж візит має на меті не тільки підписання економічних угод, але й геополітичну демонстрацію партнерства і союзництва між Москвою і Пекіном, а також «звірку годинника» по важливим двостороннім питанням.
Тісна співпраця путінської Росії та Китаю епохи Сі Цзіньпіна — давня та міцна. Вона почалася в 2013 році, коли Сі очолив КНР. Свій перший міжнародний візит він здійснив саме в РФ. А поїздка на 9 травня 2025-го стане 11-м за рахунком візитом китайського лідера в Росію.
Це більше, ніж в будь-яку іншу країну за 12 років, що Сі знаходиться при владі. Для порівняння, у США, Казахстані та Франції очільник КНР бував по 5 разів.
Путін і Сі Цзіньпін навряд чи будуть годинами обговорювати якісь нюанси та деталі майбутніх угод. Скоріше, поділяться один з одним власними оцінками ситуації у світі, або поговорять про майбутні спільні проєкти. У дипломатії та міжнародних відносинах особиста зустріч лідерів майже завжди — фіналізація довгої непублічної роботи профільних груп чиновників та функціонерів, яка велася до того.
Так, щоб два очільника великих держав зустрілися і просто між собою вирішили щось зробити, одразу підписавши договір — наприклад, про негайний початок будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» — просто не буває. Тож візит Сі в контексті укладення угод — це скоріше формальність та демонстрація доброї волі співпрацювати далі.
Однак в геополітичному та символічному вимірі факт відвідування Сі Росії саме на 9 травня (головна «скрєпа» путінського режиму) та на фоні агресії, яка триває вже 4-й рік — дуже показовий. Це явний жест солідарності.
Втім, залишається питання: якщо всі угоди вже de facto готові, а для символічної підтримки достатньо просто постояти кілька годин на трибуні біля Кремля і повернутися в Пекін — чого ж тоді китайський керманич їде аж на 4 дні?
Довгі візити Сі Цзіньпіна
Факт про лідера КНР: він обожнює довгі іноземні візити та часто затримується у країнах, які відвідує, поєднуючи роботу з відпочинком. Що загалом не дивно, враховуючи, що Сі вже 72-й рік.
Ось декілька його найбільш показових закордонних поїздок, які тривали по чотири, шість і навіть значно більше днів.
- Південно-Африканська Республіка, 25-29 березня 2013 року. Тоді Сі провів у ПАР чотири дні, а крім офіційної Преторії побував і в туристично-курортному Кейптауні.
- Киргизстан, 10-13 вересня 2013 року. Лідер КНР виступив на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), а також відпочив у котеджі на березі озера Іссик-Куль.
- Індонезія, 5-8 жовтня того ж 2013-го. Голова Китаю відвідав саміт АТЕС, а потім трохи затримався, аби подивитися на Балі.
- Мальдіви-Шрі-Ланка-Індія, 14-19 вересня 2014 року. П'ять днів очільник Піднебесної провів на тропічних островах, а в Індії на шостий день поїздки відвідав приморський штат Гуджарат.
- Австралія-Нова Зеландія-Фіджі. 14-23 листопада 2014-го. Це був рекорд Сі Цзіньпіна за тривалістю візиту: 10 днів у тропічній казці.
- Сполучені Штати, 22-28 вересня 2015 року. Керманич Китаю пробув у Америці тиждень, побувавши у Сіетлі, Вашингтоні та Нью-Йорку.
- Велика Британія, 19-24 жовтня 2015 року. Сі Цзіньпін пробув на Туманному Альбіоні шість днів.
- Німеччина, 7-11 липня 2017 року. Китайський лідер прибув на саміт G20 у Гамбург. Не дивлячись на те, що захід тривав лише два дні, Сі пробув у ФРН п'ять діб.
- Папуа-Нова Гвінея-Бруней-Філіппіни, 2018 рік. Голова Китаю відвідував ці країни впродовж тижня.
- Перу-Бразилія-Марокко, 2024 рік. Чотири дні Сі провів на саміті АТЕС у Лімі (Перу), після чого полетів на саміт G20 у Бразилію, а далі відвідав Марокко. Загалом — 10 днів закордонної поїздки у теплих морських країнах.
Вищеперераховані візити — лише верхівка айсберга та найбільш показові вояжі китайського лідера. Насправді подібних історій було в рази більше. Тож, Сі Цзіньпін любить поєднувати роботу з відпочинком та подовгу затримуватися у країнах перебування.
Тому поїздка до Москви на чотири дні виглядає, враховуючи стиль очільника Піднебесної, не те що не надто довгою, а навіть короткою.
Думки експертів
Аби пояснити візит Сі Цзіньпіна та динаміку розвитку співпраці між РФ і Китаєм, UA.News поспілкувалось з китаєзнавцем Андрієм Тимченком.
«Продовжує формуватися вісь «Москва-Пекін-Пхеньян», де Північна Корея є молодшим партнером» Китаю, а тепер вже і Росії, після того як КНДР відкрито зізналася в участі у війні проти України. У той час як Китай залишається нейтральним до війни в Україні на офіційному рівні, він не зупинив участь Пхеньяну, до котрого можна використати термін «проксі»… Китай у цій конфігурації задовольняється своєю нинішньою роллю економічного гіганта, і зрозуміло, що він не зацікавлений у поразці Росії у війні. Тож довгий візит Сі до Москви матиме на меті підписання ряду угод: в першу чергу, економічних, проте і таких, які можна описати як угоди «подвійного призначення», які можуть мати і військове значення. Щодо прямої участі Китаю у війні в Україні — це все-таки малоймовірно. Проте економічна підтримка Росії буде продовжуватися», — вважає експерт.
За словами Тимченка, сьогодні КНР і РФ «гармонійно доповнюють» один одного. Головне ж, що їх об'єднує — антиамериканізм і спільне бажання покінчити з «однополярним світом».
«Китай давно став «майстернею світу», а Росія має найбільші поклади корисних копалин. У китайській суспільній свідомості за росіянами закріпилася назва «войовничого народу» (чжандоу-міндзу). Ще з часів Другої світової і вигнання японської Квантунської армії з території Китаю, у китайській колективній свідомості сформувався позитивний образ росіян як сусідів, на яких можна покластися у воєнному сенсі.
Для китайця найгіршим у житті є не смерть, а «втрата обличчя». Китайці не хочуть вмирати за росіян не тому, що вони бояться смерті, а тому, що бояться картинки в світових ЗМІ. Тобто для них на рівні колективної свідомості форма важливіша за зміст. В той час, як Росія вже пройшла через ряд поразок і ганьби — для китайця такі демотивуючі моменти гірші за смерть. Це і зупиняє Китай від прямої військової допомоги Росії. Але економічного допомагати він готовий, бо це опосередковано, і тут у Китаю немає ризику «втратити обличчя», — резюмував Андрій Тимченко.
Політолог Руслан Бортнік впевнений: такий довгий візит свідчить про те, що сторони, по-перше, формують спільний порядок денний, а по-друге — планують підписання офіційних документів. Відомо, що будуть підписані два документи.
«Перший більше символічний і стосується спільних характеристик історії 80-літньої давності, ролі Китаю та Росії у Другій світовій війні. Другий документ вже політичний, він стосується подальшої синхронізації геополітичних цілей – «Спільна заява про глобальну політичну стабільність». В цьому документі планується зафіксувати спільні підходи Москви та Пекіна до питань міжнародної безпеки, протидії формуванню гегемоній, створення багатополярного світу. Також домовленості стосуватимуться нерозповсюдження зброї масового знищення, заборони мілітаризації космосу, боротьбі з санкціями, тощо. Такий документ з боку Путіна і Сі має підкреслити спільність позицій цих країн, їхні спільне геополітичне майбутнє, необхідність реформування глобальної безпеки і глобального світового порядку», — каже Бортнік.
Також експерт зазначає, що Сі Цзіньпін їде в Москву з великою економічною групою. Тож будуть обговорюватися безліч проєктів – та ж «Сила Сибіру-2» і питання спільної торгівлі.
«Мета — перевищити об'єм товарообігу у $200 млрд у 2025 році, вийти на нові рекорди. Китай зараз дуже активно шукає додаткові ринки замість втрачених ринків у США. Фактично, йдеться про про створення механізму комплексного торгового планування, такого собі «держплану», тільки в торгівлі. Китайські компанії будуть замінювати і вже замінюють Росії програмне забезпечення, обладнання, устаткування, яке раніше поставлялося Заходом. Між країнами активно розвивається промислова кооперація – наприклад, локалізація китайських виробництв, агросектор, спільні проєкти в продовольчій безпеці. Є інфраструктурні проєкти, які збираються обговорювати. Тому там дійсно буде великий набір документів. Очікується підписання багатьох угод, а візит символізує політичну солідарність Пекіна з Москвою і має на меті спробу розширювати економічне співпрацювання та економічну цілісність. І дійсно Росія вже перетворюється в одного з ключових економічних партнерів Китаю», — резюмував Руслан Бортнік.
