Росія посилює ескалацію у повітряному просторі Європи і продовжує тестувати ППО НАТО. Черговим доказом став інцидент ввечері 22 вересня: над столицями одразу двох країн Альянсу — Данії та Норвегії — помітили кілька великих безпілотників, які вторглися в зону польотів цивільних літаків. Із міркувань безпеки над Копенгагеном та Осло довелося тимчасово закрити небо.
Суперечність полягає у тому, що доки військові та держоргани запевняли, що такі інциденти — поодинокі. Авіакомпанії та страховики галузі, які несуть збитки через закриття аеропортів, заявили, що бояться постійних загроз для цивільних рейсів та очікують захисту неба.
UA.News розповідає, як РФ намагається блокувати рух цивільного авіасполучення у Європі, та як на це реагують бізнес і оборонні відомства.
Дрони над аеропортами в Осло і Копенгагені
Як засвідчили дані системи відеоспостереження в аеропорту Осло та кількох інших аеропортів Норвегії, торік поблизу місцевих летовищ помітили 1450 невідомих безпілотників.
Маневри дронів, що сталися з вечора 22 вересня, були примітні тим, що на кілька годин спричинили певний хаос через закриття зони польотів. Так, в аеропорту Осло переглянули маршрути кількох бортів, скасували від 12 до 14 рейсів. Зміни в графіку зачепили декілька сотень пасажирів.
У Копенгагені закрили близько 100 цивільних рейсів, понад 30 рейсів перенаправили до інших міст, графік руху змінили для 20 тис. пасажирів. Одному з бортів через брак пального довелося здійснити екстрену посадку попри закриття повітряного простору.
У Копенгагені та Осло провели масштабні поліцейські операції. Але дрони не збивали, щоб уламки не впали на територію аеропорту. Місцеві правоохоронці також не побачили, щоб безпілотники становили якусь загрозу.
Пізніше поліцейські заявили, що кількість дронів, їх розміри і траєкторія польоту свідчать, що ними керували професіонали. У Копенгагені повідомили, що оператор БпЛА «хотів продемонструвати свою майстерність». Не виключили, що дрони запускали із судна у Балтійському морі, де проходять сотні танкерів російського тіньового флоту. В Осло затримали двох осіб, які керували безпілотниками в центрі міста, але їхню можливу причетність до інциденту ще встановлюють.
Зв'язок між польотами невідомих дронів в Осло та Копенгагені має встановити спільне розслідування данських та норвезьких правоохоронців. Версію про активність російських агентів теж не виключають. До розслідування залучать збройні сили та розвідки обох країн.
За оцінками військових аналітиків, виявлені 22 вересня безпілотники могли забезпечувати певний цикл розвідки. А враховуючи стриману реакцію безпекових органів європейських країн, інцидентів з дронами стане більше. Безпілотники країни-агресора зможуть безперешкодно літати над державами-членами НАТО та збирати інформацію про критичну та військову інфраструктуру.
Кібератаки тимчасово заблокували роботу європейських аеропортів
Майже упродовж трьох днів, з 19 до 21 вересня, сталася низка збоїв у системах реєстрації та посадки на рейси в європейських аеропортах. Найбільшими жертвами кібератаки стали ключові транспортні хаби: лондонський аеропорт Хітроу, летовища Берліна та Брюсселя.
В аеропорту Брюсселя реєстрацію та посадку можна було проводити лише вручну. В Берліні через технічні проблеми у системі час очікування на реєстрацію збільшився.
Компанія Collins Aerospace, яка працює з кількома аеропортами по всьому світу, підтвердила, що її атакували хакери. Це викликало побоювання щодо надійності систем в основі критичної інфраструктури. Не виключали, що збій міг поширитися на інші аеропорти.
Фахівці з кібербезпеки звернули увагу на те, що система реєстрації використовується в аеропортах по всій Європі, але постраждали лише три з них. Якщо вона справді централізована, то зловмисники поки що обрали своєю ціллю лише деякі з аеропортів.
Збитки авіакомпаній від інцидентів з дронами
Авіакомпанії дедалі більше побоюються ризиків, що пов'язані з вторгненнями дронів до зон польотів цивільних літаків. Проблеми з безпекою збільшують навантаження на їхню роботу та з’їдають прибутковість.
У Східній Європі через закриття повітряного простору над Росією та Україною у авіакомпаній залишилося менше маршрутів. Борти пролітають довші відстані, що збільшує витрати на пальне та час у дорозі. За даними Європейської організації безпеки повітряної навігації (Євроконтролю), закритий повітряний простір України спричинив перевантаження в небі над цим регіоном.
До того ж вторгнення 20-ти російських дронів у повітряний простір Польщі обвалило вартість акцій авіакомпаній, які покривають рейсами Східну Європу. Проте у Євроконтролі заявили, що в рекомендаціях щодо інциденту з безпілотниками немає необхідності. Оскільки інцидент є тимчасовим, а влада Польщі змогла швидко впоратися з ним.
Натомість авіаційні компанії сприйняли це як тривожний сигнал для всієї Європи і очікують системних рішень для захисту. Агентство Reuters з посиланням на високопоставлені джерела на ринку авіаційного страхування написало, що ринок уважно стежить за подіями в Польщі. І тільки-но вторгнення російських безпілотників стануть постійними, перед страховиками виникнуть серйозні питання.
Після інциденту з безпілотниками авіакомпанії можуть переглянути свої оцінки ризиків у регіоні. Зокрема, розглянути можливість польотів далі на захід Польщі, подалі від кордонів Росії, України та Білорусі, рейси виконуватимуть лише вдень та маючи на борту додаткове пальне на випадок відхилень від маршруту, як це відбувається на Близькому Сході.
Проте найгіршим сценарієм для авіакомпаній, які здійснюють польоти поблизу зони бойових дій, є влучання зброї в літак — випадкове чи навмисне. За даними Osprey, з 2001 року ненавмисно збито шість комерційних літаків, ще три опинилися на межі катастрофи.
Реакція ЄС і НАТО на інциденти у повітряному просторі
Після польотів безпілотників над аеродромом в Осло прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере звинуватив Росію у трьох випадках порушень повітряного простору Норвегії за останні місяці.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також прокоментувала польоти дронів, через які аеропорт Копенгагена призупиняв роботу. Вона назвала це «найсерйознішою атакою на критично важливу інфраструктуру Данії на сьогоднішній день».
«Це свідчить про те, в який час ми живемо і до чого ми, як суспільство, маємо бути готовими, щоб впоратися із ситуацією. Очевидно, що це вписується в тенденцію, яку ми спостерігаємо останнім часом: інші атаки з використанням дронів, порушення повітряного простору і хакерські атаки на європейські аеропорти», — заявила Фредеріксен.
За її словами, розслідування не виключає жодної версії, зокрема й того, що за цим може стояти РФ.
Інцидент також стривожив голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. У розмові з Метте Фредеріксен вона наголосила, що критична інфраструктура перебуває під загрозою і «спостерігається систематична спроба кинути виклик на наших кордонах».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав, що рано говорити про те, чи пов'язаний інцидент у Данії з порушеннями Росією повітряного простору в інших частинах Європи. Але пообіцяв більш рішучу відповідь Північноатлантичного Альянсу у застосуванні сили проти літаків чи дронів, які порушують повітряний простір НАТО. Хоча спершу мають оцінити загрозу.
«Рішення про застосування сили проти літаків-порушників, зокрема щодо їхнього ураження, ухвалюються в режимі реального часу та завжди ґрунтуються на наявній розвідінформації про рівень загрози з боку літака. Включно з такими питаннями, як наміри, озброєння та потенційний ризик для сил Альянсу, цивільних чи інфраструктури», — заявив Рютте, виступаючи у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 23 вересня.
Читайте також:
РФ блокує авіапростір ЄС: інциденти з літаками лідерів та реакція Заходу
