Недавні парламентські вибори в Чеській Республіці призвели до змін у політичному ландшафті країни, підтвердивши зростаючу тенденцію до популізму та протесту проти істеблішменту, що охопила Європу — так званий «правий поворот». Перемогу здобув опозиційний рух «Акція незадоволених громадян» (ANO), який очолює експрем'єр-міністр та мільярдер Андрей Бабіш.
Рух ANO отримав вагому підтримку виборців, набравши понад 34% голосів. Цей результат, який став одним із найпереконливіших у Чехії за останні десятиліття, закріпив за ANO позицію найбільшої фракції у парламенті.
Перемога Бабіша викликала занепокоєння у Брюсселі та Києві, оскільки лідер ANO відомий своїми євро- та україноскептичними заявами. Зокрема, він є критиком поставок військової допомоги Україні та часто вступає у конфронтацію з ЄС щодо міграційної та кліматичної політики. Як політик, якого порівнюють з угорським прем'єром Віктором Орбаном та словацьким лідером Робертом Фіцо, Бабіш потенційно може розширити блок правих та антиелітарних сил у Європі.
Чи стане Андрей Бабіш «другим Орбаном» для України в разі формування коаліції та зайняття прем'єрського крісла і чого саме варто очікувати Києву від цього політика? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом з експертами розбирався в питанні.
Вибори в Чехії: голосування проти еліт
Партія ANO Андрея Бабіша здобула перемогу в усіх 13 краях Чехії, крім Праги, де перше місце зберегла партія «Разом» (SPOLU) чинного прем’єр-міністра Петра Фіали. Загалом SPOLU опинилася на другому місці, набравши 23% голосів. Далі за результатами йдуть «Мери та незалежні» (STAN) із результатом 11%, Піратська партія у співпраці із Зеленими отримала майже 9%. Також п’ятивідсотковий бар’єр подолав блок «Свобода і пряма демократія» (SPD), який йшов на вибори в альянсі з кількома дрібними ультраправими партіями, здобувши 7,7%, та Рух «Автомобілісти за себе», який набрав майже 7% голосів. Відповідно, ANO стала центральним полюсом, навколо якого обертатиметься процес формування нового уряду.
Ключ до успіху Бабіша — у його здатності змістити фокус кампанії з ідеології та зовнішньої політики на внутрішні, повсякденні проблеми. Кампанія ANO зосереджувалася на боротьбі з високою інфляцією, зростанням вартості життя та критиці соціальних скорочень, які проводив уряд Фіали. Бабіш обіцяв «відновити нормальне управління державою», що резонувало з поглядами виборців, які відчували, що їхні економічні інтереси ігноруються. Цей акцент на економічному популізмі, а не лише на євроскептицизмі, дозволив йому консолідувати «антиелітні» голоси.
Сьогодні артія ANO має всі шанси створити уряд, хоча це може бути міноритарний кабінет або коаліція, яка залежатиме від підтримки правих сил. Найбільш ідеологічно сумісними партнерами є ультраправий рух SPD та «Автомобілісти». Формування блоку за участі або з опорою на ці сили не просто зблизить Прагу з Будапештом та Братиславою не лише на риторичному рівні, а й посилить структурний зсув Чехії від європейського мейнстриму. Такий уряд зможе систематично чинити опір авторитету Брюсселя, що створює значну інституційну проблему для ЄС.
Андрей Бабіш: біографія політика
Андрей Бабіш, 71-річний мільярдер, є однією з найбільш поляризуючих, але водночас і найпопулярніших фігур у чеській політиці. Зі статком в понад $4 мільярда він також залишається одним з найбагатших людей країни.
Його стрімкий злет почався в середині 90-х, коли він став власником агрохімічного холдингу Agrofert, який нині включає близько 250 компаній по всьому світу. Політична ж кар’єра Бабіша базувалася на популістському гаслі «керувати державою як компанією», позиціонуючи його як ефективного менеджера, який стоїть вище традиційних політичних чвар.
Важливою деталлю його біографії є його комуністичне минуле, що додає суперечливості образу. Також відомо, що за часів соціалізму Бабіш був агентом-інформатором чехословацьких спецслужб.
Протягом усієї своєї кар’єри Бабіш залишався в центрі постійних скандалів, які, як правило, стосувалися звинувачень у конфлікті інтересів та корупції. Здатність бізнесмена витримувати постійні скандали та судові процеси і при цьому тріумфально повертатися до влади пояснюється унікальною вертикальною інтеграцією його економічної могутності, політичної позиції та контролю над медіа. В цьому він дуже нагадує Дональда Трампа, і деякі ЗМІ порівнюють його з президентом США.
Бабіш володіє значною медіа-імперією, включаючи видавничий дім Mafra, комерційну радіостанцію Impuls та близько 30 журналів про стиль життя. Ці медійні активи використовувалися як ефективні платформи для просування його кампаній, створюючи позитивний образ та відволікаючи увагу від юридичних проблем. Контроль над внутрішнім наративом дозволяє йому ефективно маргіналізувати критику, що є класичною ознакою олігархічного контролю, який виходить за рамки звичайного демократичного популізму.
Політичний стиль Бабіша чітко орієнтований на внутрішній прагматизм, але з гучним антибрюссельським відтінком. Його передвиборче гасло можна охарактеризувати як «Чеські інтереси перш за все». Великою популярністю користуються також його червоні кепки з написом «Silné Česko» («Сильна Чехія»), що знову ж таки є прямим відлунням риторики Дональда Трампа з його MAGA.
Євроскептицизм Бабіша спрямований на відсіч втручанню ЄС у внутрішні справи, особливо щодо кліматичних та міграційних питань. Проте його попередня політика прем'єрства була сумішшю прагматичної співпраці та гучних декларацій. Також політик, що важливо, абсолютно не виступає за вихід із НАТО та ЄС.
Андрей Бабіш та Україна
Перемога Бабіша неминуче означає певні зміни в зовнішньополітичному курсі Чехії щодо України. Але при цьому Чехія, скоріше за все, не стане повним для Києва «другою Угорщиною».
Незважаючи на ідеологічну близькість Бабіша до Орбана та Фіцо, політична архітектура Чехії значно відрізняється від угорської чи словацької. Вона забезпечує стримуючі та виважені демократичні механізми. Окрім цього, в поглядах Бабіш куди більш поміркований, ніж угорський та словацький прем'єри.
Водночас Україні у випадку, якщо політик все ж сформує коаліцію та стане прем'єр-міністром, варто очікувати певного охолодження політичних відносин та переходу до більшого прагматизму. Уряд Петра Фіали створив у багатьох чеських громадян враження, ніби він «дбав про українців більше, ніж про самих чехів», хоча це очевидно не так. Бабіш, втім, експлуатуючи ці настрої, чітко виступає за негайне припинення війни і є противником «снарядної ініціативи» для України, яку запропонував президент Петр Павел.
Політичні гасла Бабіша про «повне припинення безкоштовних поставок озброєння» або про те, що Україна не може стати членом ЄС, поки йде війна, є чіткими сигналами. Чехія, ймовірно, перейде від статусу одного з найбільших прихильників України до статусу більш комерційно орієнтованого партнера. Військова підтримка, швидше за все, продовжиться, але перейде на фінансову основу, а політична роль Чехії у регіональних ініціативах стане менш помітною.
Ще однією важливою сферою, де Україна відчує зміну курсу, є політика щодо біженців. Чехія прийняла близько 400 тисяч українських біженців, що стало значним навантаженням на країну з населенням всього 10 мільйонів. Це викликало суспільну втому та певне роздратування в бік українців, що також стало важливим елементом передвиборчої кампанії.
Але загалом не варто очікувати від Бабіша якоїсь жорсткої антиукраїнської позиції. Про це, зокрема, заявив і сам політик в Х, поговоривши телефоном з президентом Зеленським.
«Я радий, що він (Зеленський — ред.) зв'язався зі мною та описав поточну ситуацію. Ми також домовилися, що якщо все буде добре, я відвідаю Україну наступного року», — зазначив Андрей Бабіш.
Думка експерта
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік впевнений: Бабіш буде Бабішем, а не «другим Орбаном». І якщо навіть шукати якісь аналогії, то Бабіш буде скоріше ближчим до Фіцо, а не Орбана.
«Незважаючи на те, що Бабіш пообіцяв, що він припинить державне фінансування для підтримки України, але він так само як Фіцо буде, очевидно, продовжувати, дозволяти, навіть стимулювати продаж чеськими приватними компаніями озброєння для ЗСУ. Тут йдеться про скорочення або припинення державного фінансування, скорочення витрат. Ось така логіка. Крім того, Чехія надзвичайно залежна від європейського фінансування. Тож я не думаю, що Чехія буде створювати проблеми Європі — з санкціями чи якимись схожими речами на кшталт блокування українського вступу до ЄС. Цього не буде.
Бабіш — це категорія більш цинічно-прагматичних, економічно орієнтованих політиків, але він не є, умовно кажучи, євроскептиком. Він консервативний, антиліберальний політик, але він не є євроскептиком. Саме тому, що я думаю, що якихось політичних проблем з боку Чехії не варто очікувати. Звичайно, консервативне представництво в Європі посилиться, все ж таки він буде ближчий до позиції Фіцо, Орбана, але при цьому не буде блокувати українську євроінтеграцію, пакети санкцій, не буде блокувати європейську допомогу Україні, хоча і припинить, скоріше за все, державну чеську допомогу», — впевнений Руслан Бортнік.
Резюмуючи, перемога Андрея Бабіша та його руху ANO на парламентських виборах у Чехії підтверджує стійкість правих та популістських настроїв у Європі, спричинених економічною втомою та розчаруванням у традиційних елітах. Олігарх-популіст із потужним медійним впливом забезпечив собі мандат на зміну внутрішнього управління, яке, скоріше за все, буде супроводжуватися конфронтаційною риторикою щодо Брюсселя. Але хоча повернення Бабіша до влади загрожує посиленням «антиліберального» блоку, Чехія, завдяки своїм міцним зобов'язанням у рамках НАТО та внутрішньому прагматизму самого переможця виборів, навряд чи повністю повторить шлях тієї ж Угорщини з її «неліберальною демократією».
Для України ця політична подія означає завершення епохи безумовної політичної солідарності, яку демонстрував попередній уряд. Натомість Київ зіткнеться з деяким охолодженням політичної риторики та переходом до суворого прагматизму. Чехія при цьому залишатиметься партнером, важливим у сфері комерційної військової підтримки, але виступатиме проти безкоштовних поставок озброєння та вимагатиме якнайскорішого завершення війни.
