$ 40.76 € 43.71 zł 10.06
+20° Київ +18° Варшава +25° Вашингтон
Ембарго та цінова стеля для російської нафти: що це значить для України

Ембарго та цінова стеля для російської нафти: що це значить для України

13 Грудня 2022 12:45

З 5 грудня почали діяти санкційні обмеження щодо імпорту російської нафти до ЄС морськими шляхами. А саме – ембарго на імпорт сирої нафти з росії морем та цінова стеля на цю сировину у розмірі 60 доларів за барель для відвантаження третім країнам.

Мета цих обмежень, до яких приєдналися країни ЄС, G7 і Австралія, зменшити надприбутки росії, які вона використовує зокрема для війни проти України. Однак серед українських чиновників такий тиск на енергетичну галузь рф називають недостатньо дієвим. То ж які наслідки матиме запровадження сировинних санкцій для кремля і що це принесе нашій державі – ми проаналізували у спецтемі.

Суть санкцій

Санкції щодо ембарго на російську нафту, які були погоджені і прийняті Європою ще влітку, нарешті запрацювали. Включно з новим рішенням щодо запровадження цінової стелі (price cap) на російську нафту.

З 5 грудня цього року заборона на купівлю, імпорт або передачу сирої нафти з росії до ЄС набула чинності. А з 5 лютого 2023 року ті ж обмеження стосуватимуться нафтопродуктів. Виняток з цих правил зробили для Угорщини та Словаччини, яким дозволили імпортувати сиру нафту трубопровідним транспортом через високу залежність від російських енергоресурсів та відсутність альтернативних джерел імпорту. А також Болгарії і Хорватії.

Окрім того, діє заборона європейським компаніям транспортувати російську нафту до третіх країн та надавати пов’язану з цим технічну і фінансову підтримку.

«Угода ЄС про обмеження цін на нафту, узгоджена з G7 та іншими, значно скоротить доходи росії. Це допоможе нам стабілізувати світові ціни на енергію, що принесе користь економікам, що розвиваються, у всьому світі»

Урсула фон дер Ляєн,

голова Європейської комісії


Оскільки 90% нафти з росії прибуває до ЄС саме морськими шляхами, санкції мають на меті суттєво скоротити надходження до бюджету рф. Якщо висловлюватися цифрами з відкритих джерел Євростату, то за 2021 рік Європа купила у агресора нафти на 48 млрд євро (9,5 млн тонн сировини по 4 млрд євро щомісяця). Тобто потенційні збитки росії від нафтових санкцій можуть нараховувати десятки мільярдів євро на рік.

Однак варто враховувати, що росія уже переорієнтовує свій експорт нафти та нафтопродуктів, щоб втримати потенціал збуту. А також постійно шукає лазівки, як обходити санкції за допомогою третіх країн. Але і тут не все добре для росіян. Оскільки держави, які зараз скуповують її енергосировину, а це Китай та Індія, вимагають додаткових знижок за барель, що досягають 30% від ринкової вартості.

Критика з боку України

Запровадження граничної ціни на російську нафту у розмірі 60 доларів за барель – це опція, яку можуть використовувати імпортери для купівлі сировини з росії для відвантаження у треті країни. Конкретно це рішення українські чиновники та експерти називають не надто ефективним, оскільки ця ціна суттєво не відрізняється від поточних цін на російську нафту марки Urals.

Зокрема, президент України Володимир Зеленський вважає, що цінова стеля у 60 доларів за барель нафти – це «комфортна» ціна для російського експорту:

«Росія вже завдала колосальних збитків усім країнам світу свідомою дестабілізацією енергоринку. А світ ніяк не може наважитися на її справжнє енергетичне роззброєння. Це слабка позиція. І лише питання часу, коли все одно доведеться застосовувати сильніші інструменти»

Володимир Зеленський,

президент України


Схожу думку висловив і екс-голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв:

«Це рішення важко впровадити на практиці, оскільки вже зараз є багато очевидних варіантів, як цю стелю обійти»

Андрій Коболєв,

екс-голова «Нафтогазу»


Але у перспективі, на думку Коболєва, західні країни все одно застосують серйозніший тиск на агресора відносно енергоресурсів, це є питанням часу.

Наслідки для росії

Мета будь-яких санкцій проти росії – стримати її агресію за рахунок скорочення можливостей фінансувати терор та війни. Оскільки близько половини федерального бюджету – це прибутки від продажу сировини, санкції спрямовані зокрема проти енергетичного сектору агресора. Які наслідки конкретно від поточних обмежень?

По-перше, це скорочення російського експорту до ЄС та переорієнтація низки західних країн на інших експортерів, зокрема з Венесуели. З офіційних джерел зрозуміло, що росія недоотримає десятки мільярдів доларів прибутків, що показують, зокрема, закладені цифри у федеральний бюджет на 2023 рік, дефіцит якого спрогнозовано на рівні 3 трлн рублів.

«Нафтогазові прибутки росії вже падають, за деякими підрахунками в листопаді вони обвалилися на 49%. Далі буде. Першими відчують на собі російські регіони, далі – і федеральний бюджет, який вперше за багато років буде зверстано з дефіцитом»

Лана Зеркаль,

радниця міністра енергетики України


По-друге, це спад потужностей з видобутку нафти, що змушує закривати регіональні виробництва, що також вдарить по місцевих бюджетах і зрештою вплине на федеральний. Як наслідок – росія буде змушена ще більше скорочувати видатки на соціальну сферу.

«Перераховуючи наслідки введених цінових обмежень у перспективі наступних 12 місяців, російський бюджет втратить $50 млрд, але спробує зберегти прибуток $45 млрд від постачання нафти в азійсько-тихоокеанський регіон. Втім, навіть для досягнення такого прибутку, агресору доведеться зробити великий масив робити. Перш за все, це скласти портфель довгострокових контрактів, який на сьогодні пустий, адже багато споживачів побоюються санкцій стосовно себе. По-друге, розблокувати пропускну здатність своєї залізниці у напрямку Китаю та забезпечити танкерний флот у 300 суден, який нині укомплектований лише на 80%, більшість суден є неліквідними» 

Максим Білявський,

експерт з енергетики


Зрештою, росія все одно отримує надприбутки від експорту своєї сировини і буде їх отримувати, якщо не вдатися до радикальніших санкцій.

«У 2021 році фінансові надходження до росії від експорту нафти і газу склали майже 250 млрд доларів. При цьому на нафту припадало близько 110 млрд доларів. На жаль, попри значне скорочення експорту російських енергоносіїв країнами Європи, у 2022 році прибутки країни-терориста від їхнього продажу залишилися високими. За підрахунками Центру досліджень енергетики й чистого повітря (CREA), за перші шість місяців війни росія заробила на експорті нафти, газу і вугілля 158 млрд євро»

Микола Колісник,

заступник міністра енергетики України


Значення для України

Антинафтові санкції передбачають дозвіл страхувати російські танкери з нафтою за умови, якщо її гранична ціна буде меншою за цінову стелю. Власне, міжнародна компанія P&I Clubs, яка займається страхуванням 95% танкерного флоту у світі, не страхує російську нафту, якщо ця вимога не виконується.

Також Туреччина закрила протоки Босфор і Дарданелли для проходження танкерів з російською нафтою без відповідної страховки.

«Затор з танкерів на Босфорі – Туреччина проводить ретельні перевірки, і не допускає до своїх вод танкери, які не мають відповідних страхових документів» 

Микола Колісник,

заступник міністра енергетики України


Попри те, що росія погрожує не продавати нафту тим державам, які підтримують ембарго та цінову стелю, ціни на її енергоносії продовжують падати. В цілому це є позитивом для України та інших країн з точки зору вартості ресурсу.

На думку експертів, глобальна тенденція зводиться до того, щоб замістити російські вуглеводні на ресурси інших країн. Однак поки що усе відбувається надто повільно і лояльно. В Україні переконані, що на Заході мають діяти більш рішуче, встановивши цінову стелю на російську нафту на рівні 30 доларів за барель, щоб наслідки недоотримання коштів росією були більш відчутними:

«Попри поточну тенденцію, у G7 має бути готовий до реалізації радикальний сценарій, а саме подальше зменшення цінового обмеження на російську нафту до $30…$35 за барель, що призведе до дефіциту бюджету держави-агресора на рівні 5…7% та зменшить виторг на $90 млрд»

Максим Білявський,

експерт з енергетики


Потенційні втрати російського бюджету на рівні 90 млрд – це ослаблення рубля, ріст інфляції та дефіциту фондів, а отже – охолодження амбіцій кремля продовжувати війну в Україні.

Однак, списувати росію з ринку енергоресурсів, як би цього не бажалося, зарано. Агресор продовжуватиме шукати обхідні шляхи для продажу сировини, так само як і шукатиме способи провокувати нові кризи на ринку нафти і газу.

Зокрема, обмеження, які ЄС та G7 застосують щодо купівлі російських нафтопродуктів на початку 2023 року, росія спробує використати, щоб розпочати кризу на ринку дизельного палива і інших ресурсів. Як в ЄС, так і в Україні, адже на поточний момент Україна дуже залежить від імпорту цих товарів. Тому, вірогідно, що ціни на дизель та нафтопродукти в Україні зростатимуть.

Попередження майбутніх криз залежить від переналаштування глобального ринку нафтопродуктів, як це сьогодні відбувається щодо нафти. Ця підготовча робота уже триває, оскільки Європа працює у напрямку скорочення енергетичної залежності від країни-агресора.