Дебати навколо мирного плану, що був запропонований адміністрацією Дональда Трампа, поставили питання про спільність інтересів України, її американських та європейських союзників. У Брюсселі наголосили, що цей переговорний трек повинен привести не лише до припинення війни в Україні, а й до посилення безпеки ЄС.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для встановлення миру в Україні є п'ять основних пріоритетів: справедливий і тривалий мир, суверенітет України, її фінансова підтримка, активна участь України, Євросоюзу і НАТО у мирних перемовинах, а також повернення викрадених Росією українських дітей.
Чи зможе Європа перехопити дипломатичну ініціативу США, як на «мирний план Трампа» реагують прості європейці, та що думають українські експерти про роль ЄС в ході мирних переговорів — у матеріалі UA.News.
Настрої європейців щодо війни в Україні
Упродовж 22-24 листопада, коли американські та європейські політики обговорювали американський мирний план, у Великій Британії провели соцопитування за ініціативи аналітичного центру More in Common. Майже половина респондентів заявила, що політика президента США Дональда Трампа перешкоджає встановленню миру в Україні, натомість 21% сказали, що американський лідер пришвидшує завершення війни.
Водночас більшість респондентів (75%) переконані, що для Великої Британії важливо допомагати Україні обороняти свій суверенітет України, 8% заявили протилежне.
«Однією з небагатьох постійних тенденцій у громадській думці з часу вторгнення РФ в Україну є незмінна підтримка британців України та переконання, що майбутнє України має значення не тільки для самої країни, але й для сучасного Великої Британії… британці продовжують заявляти, що поступки на умовах Росії неприйнятні, і хочуть, щоб наші лідери допомогли укласти більш вигідну угоду», — йдеться у заяві More in Common.
Днями соцопитування щодо війни в Україні провели у Німеччині, яка прийняла понад мільйон наших біженців і залишається найбільшим фінансовим та військовим донором України в ЄС. З лютого 2022 року Берлін надав нам близько 40 млрд євро допомоги. У цю суму, зокрема, входять системи ППО Patriot та IRIS-T. У 2026 році Німеччина планує збільшити військову допомогу Україні до понад 11,5 млрд євро.
Така державна політика частково відображає настрої німецького суспільства, яке визнає загрозу для власної безпеки з боку Росії. Згідно з останнім опитуванням The Berlin Pulse, понад половина німців підтримують продовження військової допомоги Україні.
59% вважають, що Німеччина повинна надати військову допомогу Україні.
56% підтримують відправку військ Бундесверу в Україну в рамках європейської миротворчої місії, якщо буде досягнуто припинення вогню.
47% вважають, що військова загроза з боку РФ є дуже високою. Торік такої думки були 39% опитаних.
Дослідження також зафіксувало різку зміну ставлення німців до США. 73% опитаних вважають відносини зі Сполученими Штатами поганими. Лише 38% вважають Вашингтон надійним партнером у питаннях війни в Україні (рік тому цей показник становив 70%).
Звісно, чим далі від українського кордону, тим менше європейці відчувають загрозу з боку РФ, але загальноєвропейські настрої в цілому тривожні. Російську агресію проти України вважають головним викликом для ЄС 47% європейців. Про що свідчать результати опитування «Євробарометр», оприлюднені у листопаді 2025 року.
Водночас у загальній політиці ЄС громадяни виділили пріоритетом власну оборону та безпеку — такої думки дотримуються 34% опитаних. 32% європейців переконані, що треба боротися з нелегальною міграцією. І лише 27% респондентів вважають, що ключовою має бути допомога Україні.
Європейські лідери вирішили перехопити ініціативу
Після того, як 20 листопада США запропонували Україні «мирний план» для завершення війни з 28-ми пунктів, який влаштовував РФ, у Брюсселі доєдналися до переговорів.
«Центральна роль ЄС у забезпеченні остаточного та справедливого, тривалого миру для України має бути повністю відображена в будь-якому надійному плані… Ще багато роботи попереду. Ми готові зробити свій внесок», — заявила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо.
План переглянули і скоротили до 19-ти пунктів. Пропозиції від лідерів ЄС передбачають, що переговори про території мають розпочинатися з поточної лінії зіткнення. (У варіанті США Крим, Луганська і Донецька області де-факто визнавалися російськими). План ЄС не забороняє Україні вступати до НАТО. А російські активи у європейських банках залишаться замороженими, доки РФ не відшкодує збитки Україні. У європейському альтернативному плані також погоджено чисельність ЗСУ для мирного часу у 800 тис. осіб, на противагу американському, в якому йдеться про 600 тис.військовослужбовців.
Одразу ж з’явилася низка заяв з боку європейських лідерів. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що союзники можуть розгорнути війська підтримки в Україні відразу після підписання мирної угоди. За його словами, стабільний мир можливий лише за умови, що українська армія не обмежена в своїх можливостях самооборони. Сили підтримки можуть розмістити у Києві чи Одесі, до їх складу можуть увійти військові кількох європейських країн, які погодяться відправити свої війська в Україну в рамках міжнародної коаліції.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирний план, запропонований американцями, «зараз суттєво змінений, він доопрацьовується, і тоді стане спільною позицією американців, європейців та України». Раніше Мерц закликав українську владу забезпечити, щоб менше молодих українських чоловіків прибували до Німеччини як біженці, а залишалися і «служили своїй країні».
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив переконання, що будь-яка домовленість щодо України має посилювати безпеку Європи, а не створювати нові ризики. Він наголосив, що європейські держави мають співпрацювати зі США та довести, що жодні мирні умови «не можуть бути на користь агресора та послаблювати Європу, Польщу чи Україну», а пункти «мирного плану» не можуть ухвалювати без участі Варшави. Також очільник польського уряду закликав продовжувати санкційний тиск на Росію.
«Ми повинні підтримувати політику санкцій, бо вони дійсно працюють. Я сказав, що польський погляд також передбачає переконання, що Росія може бути зацікавлена в тому, щоб нав'язати вигідний для неї мир, також тому, що вона більше не має економічної та фінансової сили для продовження війни», — зауважив Туск.
Також глава польського уряду наголосив, що союзники Києва докладають зусиль, щоб Сполучені Штати «були на нашому боці».
Питання подальшої підтримки України обговорили 25 листопада на віртуальному засіданні «коаліції рішучих», у якому співголовували президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. На засіданні також був присутній держсекретар США Марко Рубіо.
Оцінка аналітика: ЄС намагається підвищити суб'єктність у переговорах
Україна отримує від Сполучених Штатів левову частку військово-технічної макроекономічної допомоги, нагадує про важливість партнерства зі США військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.
Дмитро Снєгирьов, військовий аналітик
Водночас лідери європейських країн насамперед думають про власні інтереси, враховуючи, що продовження війни в Україні дає можливість Євросоюзу не допускати сценарію безпосереднього протистояння з Російською Федерацією, вважає Снєгирьов. Він також звертає увагу, що Євросоюз фактично заблокував позицію адміністрації Дональда Трампа щодо використання заморожених коштів країни-окупанта на відновлення України.
Дмитро Снєгирьов, військовий аналітик
Аналітик вказує, що Євросоюз має левову частку у загальному обсязі продажу російських нафтопродуктів і скрапленого газу, тому, скоріше за все, блокує пропозиції Сполучених Штатів щодо розширення збуту американського скрапленого газу країнам Західної Європи. До того ж позиція Євросоюзу в значній мірі послаблюється присутністю проросійського лобі.
Дмитро Снєгирьов, військовий аналітик
Читайте також:
Скільки ще триватиме війна і чому Україна має позбутися терпимості до корупції: інсайди з форуму «Диригенти змін»
У Німеччині пояснили, що буде з українськими біженцями після війни
