Цього року саміт країн «Великої Двадцятки» (G20) пройшов в умовах зміни звичних правил світового правопорядку. Якщо говорити точніше, то не зміни, а зламу, оскільки росія, за іронією все ще член клубу двадцяти найвпливовіших і найбільших економік, перекреслила звичний уклад світової політики.
Ігнорувати цей факт навіть традиційним прихильникам росії серед G20 вкрай складно. Адже війна, розв'язана кремлем в Україні, це не лише руйнування зрозумілих правил у міжнародних справах, це ще й ризики нового ядерного конфлікту та неконтрольованого поширення ядерної зброї, а отже й тероризму. Це загрози глобального голоду і безпрецедентна криза в енергетиці – все це заслуга росії, якій сьогодні багато країн і світових лідерів намагаються все ще зберегти обличчя.
Про ядерні загрози, засуджуючи росію
Напередодні G20, на східноазіатському саміті 14 листопада, відбулася знакова зустріч президента США Джо Байдена і прем'єр-міністра КНР Лі Кецяна. Як повідомили Reuters, сторони обговорювали двосторонні відносини, включно з глобальними викликами сучасності.
Китай, який традиційно є прихильником росії у зовнішній політиці, цього разу був більш відвертим, даючи оцінку загрозам застосування ядерної зброї росії щодо України. Лі Кецян назвав ядерну риторику кремля «безвідповідальною».
На полях саміту також відбулася перша, з моменту вступу на посаду президента, зустріч Байдена з главою Китаю Сі Цзіньпіном. Обидва лідери заявили про неприпустимість використання ядерної зброї, зокрема в Україні. Водночас США запевнили, що продовжать допомагати Києву озброєнням у відбитті російської агресії.
Схожа заява з'явилася і після зустрічі Сі з президентом Франції Еммануелем Макроном. Зокрема, Париж закликає Пекін більш активно взаємодіяти з президентом путіним для переконання його до деескалації війни:
З різким засудженням росії на саміті G20 виступив прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, назвавши війну путіна «варварською» і закликавши кремль піти з України. Також британець розкритикував президента росії за відмову прибути на саміт і говорити з іншими лідерами особисто:
Про мирні переговори
Мирні переговори між Україною та росією – топова тема останніх кількох тижнів. Про переговори говорять і політики, і військові, і експерти, і навіть духовні лідери – у різній тональності та з різними посилами. Інше питання, що навколо цієї теми багато спекуляцій і різночитань.
Зокрема, у західній пресі йдеться про те, що основний союзник Києва США схиляє команду Зеленського до реалістичніших очікувань від переговорів, включно з поступками щодо Криму. Про це написали в The Wall Street Journal.
Про важливість швидких переговорів говорить і глава Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі, який після звільнення Херсона заявив про появу «вікна можливостей» для діалогу між Києвом і москвою.
Щодо будь-яких компромісів і поступок путіну позиція України залишається незмінною, що підтвердив у заяві від 14 листопада Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний:
У контексті саміту Великої Двадцятки пролунали заклики до миру в Україні. На зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном лідер Китаю Сі Цзіньпін підтвердив прихильність Піднебесної до мирного врегулювання війни, повідомили CNN.
Разом з тим, Китай не засуджує російську агресію. І на голосуванні в ООН 14 листопада щодо необхідності репарацій росії на користь України проголосував проти резолюції із закликом відшкодувати збитки, завдані війною.
Ще до саміту Макрон публічно підтримав тезу про те, що це Києву вирішувати, коли і на яких умовах домовлятися з кремлем. Але саме мирні переговори мають вирішити результат війни.
У цьому контексті дуже показовою є думка глави НАТО Йєнса Столтенберга на прес-конференції в Гаазі 14 листопада:
При цьому глава Альянсу наголосив, що перемога у війні потрібна не тільки Україні, в ній зацікавлений увесь цивілізований світ і НАТО, зокрема. А результат війни можливий тільки на полі бою, оскільки від ситуації на фронті залежить готовність росіян дійсно домовлятися, а не вичікувати тактичні паузи:
У росії також прокоментували мирні переговори на саміті, де делегацію очолював глава МЗС сергій лавров. Але в традиційній манері звинувачень Заходу і небажання Києва говорити:
Примітно, що перед початком масованих ракетних атак на Україну 15 листопада сергій лавров спішно покинув саміт.
Для України мир – це повернення всіх окупованих територій під український суверенітет і контроль усіх кордонів, заявив президент Володимир Зеленський, презентуючи формулу миру на виступі в рамках G20 по відеозв'язку.
В основі цієї формули ядерна, продовольча, енергетична безпека для України, а також пропозиції обміну полоненими всіх на всіх, повернення депортованих українців, виведення військ і припинення бойових дій, повернення до міжнародного правопорядку.
У перший день роботи саміту, 15 листопада, росія випустила по Україні близько 100 високоточних ракет. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, це була наймасованіша атака на енергооб'єкти України з початку великої війни 24 лютого. При цьому представники російської влади продовжують заявляти про нібито «готовність» до переговорів із Києвом.
Про «Зернову угоду»
Щодо зернового коридору в Чорному морі, яким здійснюється вивезення зерна і продовольства з України, у ЗМІ пишуть про те, що, ймовірно, дію угоди за участю України, Туреччини, росії та ООН продовжать. Оскільки росія все ж є стороною цієї домовленості, ймовірно, що їй буде дозволено транспортувати цим же коридором свої аміачні добрива.
Офіційно термін дії угоди закінчується 19 листопада, тож у сторін залишається лише кілька днів на узгодження всіх деталей. Переговори про продовження угоди були частиною двосторонніх зустрічей у кулуарах G20 на Балі.
Очікується, що росія зможе отримати й інші послаблення в санкціях, а саме – щодо Россільгоспбанку для проведення транзакцій за власний сільгосп експорт і відновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса. Поки що офіційних повідомлень з цього приводу не оприлюднено.
Фінальне комюніке саміту
Ще перед початком саміту Європейська правда песимістично оцінювала фінальний документ зустрічі на Балі, оскільки в ньому не передбачалося чітких формулювань із засудженням війни проти України. Деякі країни G20, той же Китай, Індія, не схильні суворо оцінювати політику кремля на адресу сусідніх незалежних держав. Але, все ж, спільне комюніке із засудженням війни увійшло до фінальної версії декларації:
На думку деяких аналітиків, декларативного засудження – недостатньо. Бо реальних шляхів завершення цієї війни лідери найбільших економік так і не запропонували. А це означає, що росія, хоч і перебуває фактично в міжнародній ізоляції, не відчуває достатнього тиску з боку світу для припинення агресії на території України.
***
Саміт G20 на Балі не став панацеєю для вирішення більшості глобальних викликів. Зокрема й щодо України – світ усе ще балансує між бажанням підтримати Україну і небажанням відкрито протистояти росії, пропонуючи ефективні механізми стримування і протистояння агресивній політиці ядерної держави.
У підсумку, саміт обмежився декларативним засудженням росії, але не запропонував нічого, щоб зупинити цю агресію. Виходить, що 19 світових лідерів поки що не в змозі вплинути на країну, для якої світовий правопорядок – порожній звук. І це знову сприйнято режимом путіна як слабкість міжнародної спільноти. Інакше як пояснити масовану атаку на Україну в перший день проведення саміту?