Норвегія офіційно відмовилася від приєднання до «Ради миру» Трампа
Заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Моцфельдт Кравік заявив, що участь його країни в ініціативі Дональда Трампа є недоречною через те, що запропонований формат ставить під сумнів роль Організації Об’єднаних Націй.
Як сказав дипломат Кравік в інтерв’ю газеті Aftenposten, для Норвегії та більшості європейських держав принципи ООН і чинне міжнародне право є фундаментом зовнішньої політики, тому входження до структур, що підважують ці засади, є неможливим. Кравік підкреслив, що Норвегія не може підтримувати орган, який фактично пропонує альтернативну систему глобальної безпеки поза межами визнаних міжнародних інституцій.
Відмова Норвегії відбулася на тлі безпрецедентного загострення у відносинах між Осло та Вашингтоном у січні 2026 року. Напередодні Дональд Трамп надіслав прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стере лист, у якому прямо пов’язав свій намір встановити контроль над Гренландією з тим, що норвезький Нобелівський комітет не присудив йому премію миру. У цьому посланні Трамп заявив, що оскільки Норвегія не відзначила його за «зупинку понад восьми воєн», він більше не відчуває обов’язку думати «виключно про мир» і зосередиться на національних інтересах США. Крім того, Білий дім пригрозив Норвегії та ще семи європейським країнам запровадженням 10-відсоткового мита з 1 лютого, якщо вони не припинять підтримувати Данію у питанні суверенітету над Гренландією.
Запропонована Трампом «Рада миру» позиціонується як майданчик для врегулювання глобальних конфліктів, зокрема в Україні та Секторі Гази, але її склад та умови участі викликають гостру критику на Заході. До ініціативи вже запрошено близько 50 країн, серед яких росія та білорусь, що стало окремим приводом для занепокоєння європейських лідерів. Президент Франції Емманюель Макрон також відхилив запрошення, а Україна висловила сумніви щодо можливості спільної роботи з агресором у такому форматі. Відмова Норвегії стала черговим свідченням глибокого розколу всередині НАТО, де європейські союзники намагаються захистити класичну дипломатичну архітектуру від радикальних перетворень, які просуває нинішня американська адміністрація.
