Спалах Еболи загострив суперечки навколо політики Трампа

Новий спалах Еболи в Африці став не лише медичною проблемою, а й причиною гострих політичних суперечок у США, де експерти та колишні чиновники все частіше критикують рішення адміністрації Дональда Трампа у сфері глобальної охорони здоров’я.

У постраждалих районах уже зафіксували майже 600 підозрюваних випадків зараження та 139 смертей, а ситуація продовжує викликати серйозне занепокоєння серед міжнародних медичних організацій.

Фахівці вважають, що ліквідація USAID, вихід США із Всесвітньої організації охорони здоров’я та скорочення персоналу американських Центрів контролю і профілактики захворювань могли послабити систему швидкого реагування на подібні кризи.

Колишній директор CDC Том Фріден наголосив, що одних поставок обладнання недостатньо, якщо немає постійної роботи безпосередньо на місцях. «Кожна година затримки дозволяє вірусу випереджати нас», — сказав Фріден. Він пояснив, що під час боротьби з Еболою критично важливими є відстеження контактів заражених людей, довіра населення до медиків та навіть зміна традиційних похоронних практик, через які вірус часто поширюється ще швидше.

При цьому Фріден додав, що не варто прямо звинувачувати адміністрацію Трампа у самому спалаху чи затримці виявлення вірусу, однак назвав скорочення міжнародних медичних програм «потрійним ударом по глобальній архітектурі охорони здоров’я».

Окреме напруження виникло між США та ВООЗ після заяв держсекретаря Марко Рубіо, який сказав, що організація нібито «запізнилася» з реагуванням на вірус. У відповідь генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що така критика свідчить про нерозуміння того, як працює система міжнародного епідемічного нагляду. «ВООЗ підтримує національні служби охорони здоров’я, але саме держави відповідають за первинне виявлення випадків», — пояснили в організації.

На тлі ситуації США вже запровадили обмеження для негромадян, які останніми тижнями перебували у Демократичній Республіці Конго, Уганді або Південному Судані. Водночас у ВООЗ закликають робити ставку не на закриття кордонів, а на ефективне медичне реагування та контроль поширення вірусу.

У Білому домі наполягають, що система захисту США працює, а після спалаху Еболи 2014 року країна створила механізми моніторингу та скринінгу пасажирів. Також американська сторона фінансує десятки лікувальних клінік, постачає захисне обладнання та направила близько 130 працівників CDC до ДР Конго та Уганди. Проте гуманітарні організації попереджають, що скорочення фінансування вже зараз створює небезпечні прогалини у системі боротьби з епідеміями.

Представники Міжнародного комітету порятунку заявили, що деякі регіони залишаються «небезпечливо вразливими», а системи епідемічного нагляду не встигають за темпами поширення хвороби.

Окремо експерти нагадують про ще одну небезпеку — страх перед Еболою може змусити людей уникати лікарень навіть у випадках інших хвороб, як це вже було під час великого спалаху 2014 року, коли через перевантаження системи охорони здоров’я різко зросла смертність від малярії та інших інфекцій.