Кремль посилює тиск на Молдову – до традиційного розхитування внутрішньополітичного життя країни додалися численні повітряні тривоги. За останні тижні Москва показала грубу силу: повітряний простір країни порушили з десяток російських дронів та навіть ракет, які вибухали та падали прямо на молдовській території. Ці удари вже створюють ризики для прикордонної інфраструктури. Тим часом, у Кишиневі проросійські політичні сили перейшли до нової провокації – вимагають імпічменту проєвропейської президентки Маї Санду.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що йдеться про масштабну гібридну атаку РФ, наслідки якої можуть безпосередньо загрожувати півдню України. Докладніше – у матеріалі UA.News.
Російські дрони над Молдовою
Російські безпілотники та ракети дедалі частіше залітають у Молдову. Якщо раніше інциденти здебільшого пов’язували із «заблукалими» дронами, нині це вже нагадує сплановані акції. За останні тижні бували випадки, коли дрони порушували повітряний простір країни та вибухали по кілька разів на день.
30 вересня один із таких дронів упав в Аненій-Нойському районі — вибухнув на висоті 40 метрів після зіткнення з опорою лінії зв’язку. Цього ж дня у Молдову залетіли ще два безпілотники. У Міноборони підтвердили: дрони були реактивним. Довелося закрити повітряний простір у північній та центральній частинах країни.
МЗС Молдови тоді офіційно засудило порушення повітряного простору та викликало «на килим» призначеного посла РФ Олега Озерова. Але після цього нальоти не зупинилися, а навпаки — посилилися.
Вранці 3 жовтня національна система моніторингу повітряного простору Молдови зафіксувала проліт одразу п'яти літальних апаратів у той самий час, коли російська армія бомбила Україну. За даними системи моніторингу, вибухи пролунали біля населених пунктів Крокмаз, Штефан-Воде, Бозієні, Хинчешти, Делакеу, Пухечени, Аненій Ной. У МВС країни повідомили про виявлені рештки трьох ракет і двох безпілотників.
Ще одна ціль для повітряних ударів росіян — міжнародні пункти пропуску між Україною та Молдовою. 9 вересня російські БпЛА атакували пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні України з Молдовою. Один із них поцілив у об’єкт, два інші впали неподалік. Серед цивільних, які були біля КПП, двоє загинули, ще троє отримали травми.
Інциденти продовжувалися. Вранці 5 жовтня поряд з прикордонним пунктом «Паланка» впав снаряд, який зрикошетив від землі та потрапив у рейсовий автобус, що стояв біля шлагбауму. За даними Прикордонної поліції, один службовець отримав легке поранення, а роботу КПП «Паланка - Маяки-Зручне» довелося призупинили на кілька годин.
Враховуючи зростання жертв та потерпілих, влада Молдови далі вже не могла ігнорувати російські удари по КПП. 7 жовтня у Міністерстві внутрішніх справ заявили, що створюють захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Анонсували, що в цих укриттях прикордонники та цивільні можуть сховатися від можливих ударів дронів.
Активність проросійських депутатів
Проєвропейський курс нинішнього керівництва Молдови базується на переконанні, що вступ до Євросоюзу — єдиний шлях виживання країни під тиском гібридних атак Кремля. У травні 2026 року президентка Мая Санду оголосила, що Кишинів готовий до переговорів з Європейським Союзом за всіма переговорними напрямками. «Відкриття переговорів дозволить Молдові перейти до наступних етапів євроінтеграції», — запевнила Санду.
А вже 5 жовтня премʼєр-міністр Молдови Василе Тофан заявив, що Молдова працює над тим, щоб до початку 2028 року завершити технічну частину переговорів про вступ до Євросоюзу. Таким чином, Молдова буде готова стати членом ЄС вже у 2030 році. Цю дату він назвав у Брюсселі після засідання Ради асоціації Молдова — ЄС.
Окрім євроінтеграції, на засіданні у Брюсселі обговорили безпеку регіону. Молдова стала другим після України найбільшим отримувачем коштів із Європейського фонду миру. Сумарно йдеться про допомогу у 317 млн євро. У 2026 році 120 млн із цих коштів скеровані на протиповітряну оборону Молдови, враховуючи підвищену загрозу російських ударів для населення та інфраструктури.
На тлі предметних переговорів про вступ Молдови до ЄС Кремль не полишає спроб усунути проєвропейську владу країни. У Кишиневі суттєво активізувалися проросійські політичні сили.
29 вересня 2026 року молдовська опозиція на чолі з колишнім прем’єр-міністром Іоном Кіку офіційно зареєструвала в парламенті ініціативу про відсторонення від посади президента Маї Санду. Її звинуватили «в узурпації влади та погіршенні загальної ситуації в країні: у соціальній, економічній та політичній сферах». Проєкт підписали 46 депутатів парламентської опозиції: від Партії комуністів, Партії соціалістів, «Нашої партії», партії «Демократія вдома» та блоку «Альтернатива». Нині вони публічно планують свої подальші дії проти президентки Санду.
Щоправда, сам процес імпічменту — довга історія в Молдові. Проєкт ще мають обговорити на засіданні парламенту, після чого глава держави може надати свою позицію захисту. Якщо проєкт ухвалять більшістю депутатів, його розгляне Конституційний суд. Після отримання висновку Конституційного суду в парламенті реєструють проєкт нової ухвали — вже безпосередньо про усунення президента з посади. Якщо його підтримають 68 із 101 парламентаріїв, президентку знімуть з посади. Але протягом максимум 30 днів мають організувати референдум, на якому виносять питання про остаточне зміщення глави держави.
Безпекові виклики та настрої громадян
Зближення із Євросоюзом стабільно підтримує більшість населення Молдови. Як свідчать опитування 2026 року, понад 70% молдован бачать позитивні сторони у відносинах із ЄС та вважають Євросоюз головним фінансовим донором. Загалом 58% громадян підтримують вступ Молдови до ЄС, 22% - заперечують, а 20% зберігають нейтральну позицію. Тобто, в країні залишається значний сегмент тих, хто не визначився.
Проте не менш показовим є інше соціологічне опитування, проведене з 25 серпня по 9 вересня центром CBS AXA серед 2009 осіб віком від 18 років. Питання стосувалися безпекових викликів для Молдови. Результати дослідження показали помітну поляризацію у суспільстві.
Понад 80% опитаних вважають, що Молдова не готова до захисту від зовнішньої агресії. Більшість — близько 45% громадян — виступає за нейтралітет. На другому місці оборонних рішень - вступ до Європейського Союзу, потім – співпраця у питаннях безпеки з Російською Федерацією. Вступ до НАТО для зміцнення оборони Молдови підтримують лише приблизно 4% громадян.
Водночас дослідження продемонструвало: шість із десяти громадян Молдови вважають, що країна може зміцнити свою оборону лише за допомогою зовнішніх союзників.
Олександр Коваленко: РФ починає проти Молдови масштабну гібридну атаку
Ситуація в Молдові дійсно загострюється. По-перше, ми бачимо, що проросійська опозиція ініціювала процес імпічменту Маї Санду. За нього ще мають проголосувати, але сам процес уже запущено, наголошує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
«Дуже дивним чином саме в цей період, коли проросійські сили активізувалися навколо питання імпічменту Маї Санду, по Молдові почастішали прильоти російських дронів. Причому ми бачимо вже не лише порушення молдовського повітряного простору — дрони падають безпосередньо на території країни. Це створює додаткові загрози. Раніше таких випадків не було, а тепер їх стало більше.
Я пов'язую це, зокрема, зі спробами проросійських сил каталізувати відповідні настрої : «Мовляв, подивіться, до чого довела нас Мая Санду. За її президентства на територію Молдови вже прилітають дрони-камікадзе. З Росією треба товаришувати. Політика Санду щодо Європи та НАТО нікуди нас не приведе. Отже, потрібно оголосити та підтримати її імпічмент. Інакше в нас буде так само, як в Україні — буде війна».
Саме такі наративи проросійські сили можуть використовувати для тиску на чинну президентку Молдови. Дійсно, це внутрішня дестабілізація, яка значною мірою координується безпосередньо з Росії через посольство. Озеров, до речі, є одним із безпосередніх кураторів таких дій. Саме він координує різні антимолдовські акції, які відбуваються у Придністров'ї. Останнім часом їх стало більше.
У Придністров'ї відкрито нав'язується наратив про те, що Молдова нібито є чинником «геноциду придністровського народу» тощо. Російська пропаганда використовує багато таких моментів як у самій Росії та Придністров'ї, так і намагається інтегрувати їх в інформаційний простір Молдови.
Тому, на мою думку, зараз проти Молдови починається масштабна гібридна атака з використанням політичних сил, інформаційних ресурсів, а також безпосередньо фізичної сили — зокрема таких інструментів терору, як «шахеди».
Якщо до влади у Молдові прийдуть проросійські сили – це стане серйозною загрозою для України, насамперед для південних регіонів, вважає Олександр Коваленко.
«Якщо ми втратимо демократичну Молдову, це може стати катастрофою для нашого південно-західного регіону. Молдова відіграє дуже важливу роль у транспортній логістиці Одеської області та загалом півдня України. Це дуже важливий зв'язок.
Крім того, для нас Молдова важлива як стабільна країна, на яку ми можемо спиратися. У нас спільне бачення розвитку — європейський напрям, розвиток демократії. Якщо в Молдові зміниться влада — наприклад, через імпічмент або через інші причини — і до влади прийдуть проросійські сили, у нас виникнуть серйозні проблеми з цією країною. Зараз вони нам абсолютно не потрібні.
У нас і так є проблема з Придністров'ям, яке має спільний кордон з Україною, що перетворився на зону сковування наших військ. У нас там розташовані відповідні підрозділи, сили та засоби, необхідні для реагування на випередження у разі виникнення загрози з боку Придністров'я.
Я не можу сказати, що Придністров'я в тому вигляді, в якому воно існує зараз, становить безпосередню загрозу для України. Але якщо вся Молдова перетвориться на одне велике Придністров'я, це вже буде серйозна загроза для нашого південного регіону. Тому, безумовно, для нас надзвичайно важливо, щоб чинна влада Молдови збереглася, а президентка Мая Санду не втратила своєї посади та продовжила проєвропейський курс».
