На заклик України цивілізований світ поступово визнає росію – державою-спонсором тероризму. Такі рішення вже проголосували в Польщі, країнах Балтії, Нідерландах, включно з Україною. Також – на Парламентській Асамблеї в Раді Європи та у Європарламенті, який визнав росію державою-спонсором тероризму та державою, яка діє засобами тероризму.
Парламентська асамблея НАТО також визнала росію державою-терористом і підтримала резолюцію про створення спецтрибуналу за фактом російської агресії.
Агресор vs спонсор тероризму: позиція США
Україна в особі президента Володимира Зеленського ще навесні почала говорити про визнання росії – державою-спонсором тероризму. З початком осені, коли атаки на Україну, її цивільну та енергетичну інфраструктуру тільки посилились, Україна знову закликала міжнародну спільноту рішуче визнати російський уряд таким, що підтримує і фінансує тероризм.
Аргументи Києва очевидні: росія тероризує сусідні держави, вбиває мирне населення України, влаштовує геноцид на екоцид на захоплених територіях, порушуючи усі закони війни, тому іншої альтернативи просто не існує.
Згідно з даними видання The HILL, Конгрес США працює над документом, який визнає росію – державою-агресором. Цей статус так само дасть підстави президенту США застосовувати додаткові санкції проти російських можновладців. Але, на переконання Вашингтону, це формулювання є більш м’яким, що залишає «вікно» для дипломатії у питаннях закінчення війни в Україні.
The HILL посилається на свої джерела, які говорять про те, що держава-агресор – це досить розмите поняття і подібний статус для росії – нічого не вирішує.
«Таке визначення надасть президентові нові санкційні повноваження щодо російських чиновників, однак помічник конгресмена-республіканця в Палаті представників назвав це «половинчастою» відповіддю на вимогу Зеленського про визнання росії державою-спонсором тероризму»
На відміну від статусу агресора, що є нечітким поняттям і не має конкретного юридичного тлумачення, статус держави-спонсора тероризму – це крок до ще більшої міжнародної ізоляції росії та санкції на країни, які співпрацюють з цим режимом. Також це санкції, які мають на меті обмеження іноземної допомоги США, заборону на експорт і продаж продукції оборонного призначення, посилення контролю над експортом товарів подвійного призначення та інші фінансові обмеження.
Логіка Адміністрації Байдена проста, пише The HILL: визнання російського уряду таким, що спонсорує тероризм, означатиме погіршення дипломатичних відносин з цієї країною загалом, а також ускладнить мирне врегулювання війни в Україні.
«Адміністрація також заявляє, що санкції, накладені на росію після її лютневого вторгнення, відповідають тому, що вимагається від неї в рамках статусу держави-спонсора тероризму»
Видання зазначає, що «м’якість» позиції США відносно цього питання критикують як республіканці, так і ряд громадських проукраїнських організацій Америки, які уже виступили з відкритим зверненням щодо неефективності подібного законодавства.
««Зеленський попросив про визнання росії державою-спонсором тероризму, а замість цього адміністрація Байдена заявила, що не підтримає його, але придумала альтернативне визначення, яке навіть не існує у національному американському або міжнародному законодавстві – для нього немає ніякої правової основи», - сказав The Hill помічник конгресмена, знайомий з переговорами. Це половинчастий піар-хід, який не зробить нічого, щоб покарати росію або допомогти українському народові, - додав помічник»
Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що такими альтернативними зусиллями Білий Дім намагається уникнути наслідків, які є небажаними у майбутньому:
«Ми постійно розглядаємо, яких заходів можемо вжити, аби збільшити тиск. Ми зараз працюємо з Конгресом над нормами, що допоможуть нам із деякими спірними моментами, пов’язаними з визнанням рф «країною-спонсором тероризму», що мало би небажані наслідки»
Тобто, США фактично не хочуть юридично прирівнювати росію до Північної Кореї, Ірану та Сирії, але виступають за подальші обмеження у вигляді санкцій та експорту.
Практичний підхід чи «марні зусиллля» – які є наслідки для росії?
В проекті документу, над яким працюють в Конгресі, записано, що не лише росія, а й будь-яка інша країна, яка агресивно поводиться в Україні, може бути визнана державою-агресором. Наприклад, білорусь. Відповідно, виконавча влада в особі президента вирішує, які обмеження можна застосувати до будь-яких причетних осіб.
«Проект закону дозволяє президенту накладати санкції на будь-яку особу, яка «несе відповідальність, бере участь або є співучасником» злочину агресії, як зазначено в законопроекті. Американські чиновники, знайомі з переговорами Адміністрації та Конгресу, кажуть, що текст про агресора спрямований на запобігання значним наслідкам, які могли б виникнути в рамках визначення State-Sponsored Terrorism, зокрема, на здатність ООН та Туреччини сприяти відвантаженню зерна з України в рамках Чорноморської Зернової Ініціативи, в той час як українські порти знаходяться під російською блокадою»
Побоювання США стосується також згортання співпраці між Вашингтоном і москвою щодо контролю ядерних програм.
Критики документу зазначають, що з практичної точки зору визнання агресором не призведе до арешту російських державних активів або до реального притягнення уряду до відповідальності за злочини проти людства та інші тяжкі порушення під час війни в Україні.
В українському уряді вважають, що ініціатива США може бути корисною в тому випадку, якщо матиме додаткові інструменти тиску на росію за її агресію та допоможе зусиллям Києва у створенні спецтрибуналу для покарання злочинів кремля.
Посол України у Сполучених Штатах Оксана Маркарова пояснила, шо завданням її дипмісії на 2023 рік буде зокрема визначення правильного статусу для росії, яка фактично займається тероризмом, тобто є державою-терористом. Тому спільно з американськими колегами розглядаються статуси «країна-агресор, країна-терорист чи країна-агресор, яка здійснює терористичні акти щодо цивільного населення» та йде напрацювання відповідного закону.
«Для нас це пріоритет, бо ми хочемо, по-перше, назвати правильно і надати оцінку законодавчо і політично, а друге і найголовніше – це що ж буде в суті цих обмежень. І ми вважаємо, що мають бути максимальні обмеження, як під кутом зору законодавчого забезпечення, санкцій, обмежень, контролю експорту, які не дозволять росії продовжувати вести цю війну»
Що стосується ймовірних наслідків, то, по-перше, визнання росії чи то агресором, чи то терористом – це політичний сигнал керівництву рф щодо сприйняття їх режиму на міжнародному рівні. Це юридичне підґрунтя для подальшої ізоляції та санкційного тиску, аналогічні тому, як це працює для країн, які спонсорують тероризм. Це може бути і підставою для зняття імунітету на державні активи країни-агресора, але усі ці законодавчі ініціативи ще мають пройти опрацювання.
Сполучені штати прагматично залишають собі поле для маневру в питаннях взаємодії з рф щодо глобальних викликів, таких як ядерний контроль. Тому закономірно не поспішають називати росію спонсором тероризму. Однак це не завадить застосовувати проти режиму путіна дієві заходи тиску, в тому числі розробити механізми передачі заморожених активів на відновлення України та сприяти притягненню злочинців кремля до відповідальності по спецтрибуналу.
