Саміт НАТО у Гаазі стартував на тлі прохолодних відносин між Альянсом та найвпливовішим його гравцем, Сполученими Штатами. Напруги додавали також загострення кризи на Близькому Сході та очікування «важкого літа» на українському фронті.
Утім, результати саміту виявилися більш оптимістичними, ніж очікувалося. Члени Альянсу досягли єдності з багатьох принципових питань, зокрема щодо витрат на оборону та підтримку України.
Важливу роль у цьому зіграв генеральний секретар Марк Рютте, який задіяв свій дипломатичний досвід, щоб прихилити президента США Дональда Трампа на бік решти країн НАТО. А також продовжити проукраїнську політику Альянсу, задекларовану торік у Вашингтоні.
Для України значення саміту у Гаазі посилилося ще й тим, що на його полях відбулася зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Раніше така розмова була запланована на 17 червня в рамках саміту «Групи семи» у Канаді. Але зірвалася через завчасний від’їзд американського президента.
UA.News розповідає, як лідерам країн НАТО вдалося уникнути розколу з ключових питань, як Дональд Трамп змінив свою думку щодо колективної оборони і які позитивні сигнали на саміті у Гаазі отримала Україна.
Головні виклики для єдності НАТО
Генсек НАТО Марк Рютте після саміту лідерів G7, з якого завчасно відбув президент США Дональд Трамп, доклав максимум зусиль, щоб програма Саміту в Гаазі була легкою та прийнятною для американського лідера.
Очікувалося, що під час візиту Трамп зупиниться в розкішному готелі, але згодом інформаційна служба уряду Нідерландів повідомила, що президент США ночуватиме у палаці Paleis Huis ten Bosch, де живуть король Віллем-Олександр, його дружина королева Максима та їхні три доньки.
Дональду Трампу організували теплий прийом, а також офіційну вечерю з іншими учасниками заходу у королівській резиденції. Після вечері король Нідерландів написав у соцмережі: «Я бажаю вам мудрості у ваших майбутніх дискусіях, і впевнений, що вони приведуть до того, що НАТО стане сильнішим, ніж будь-коли».
У Гаазі Дональда Трампа намагалися переконати, щоб він підтримав статтю 5 Статуту НАТО, яка вимагає від його учасників захищати один одного у разі нападів. Саме ці зобов’язання, які є фундаментальними для Альянсу, неодноразово ставив під сумнів президент США.
Вирушаючи на саміт НАТО, він заявив журналістам на борту Air Force One: «Існує безліч визначень статті 5. Ви це знаєте, так. Але я маю намір бути їхніми друзями, ви знаєте, я подружився з багатьма з цих лідерів, і я маю намір допомагати їм».
Трамп заперечував дотримання статті 5 Статуту НАТО, аргументуючи це тим, що союзники залежні від оборонних витрат США і повинні робити більший внесок у колективну безпеку. А тому, готуючись до саміту в Гаазі, генсек НАТО підштовхнув союзників виконати вимогу американського лідера про збільшення оборонних бюджетів до 5% ВВП.
Утім, на завершальному етапі підготовки президент Іспанії Педро Санчес відмовився підписати план витрат і домігся звільнення від таких зобов’язань. Це призвело до того, що про таку ж поблажливість попросив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд теж закликала переглянути цільовий показник. Суперечності з оборонними видатками привернули увагу Дональда Трампа.
«З Іспанією завжди проблеми.Іспанія не погоджується, що, чесно кажучи, дуже несправедливо по відношенню до інших» — прокоментував позицію Іспанії Дональд Трамп.
Зрештою, під час саміту у Гаазі, Дональд Трамп визнав зусилля держав НАТО щодо збільшення витрат на оборону.
«Я просив їх збільшити витрати до 5% протягом кількох років, і вони збільшують їх до 5%, це великий (крок) з 2%, і багато хто навіть не платив 2%, тому я думаю, що це буде дуже великою новиною», — наголосив американський лідер.
Своєю чергою генсек НАТО Марк Рютте зауважив, що цього б не сталося без Дональда Трампа.
«З 5% європейці та канадці зрівняють свої витрати на оборону з витратами Сполучених Штатів. Тож мова не йде про те, що американські платники податків платитимуть більше. Мова йде про те, що європейці та канадці платитимуть більше. І знову ж таки, цього не сталося б (без Трампа)», — висловився генсек НАТО.
Водночас деякі держави-члени НАТО вважають, що фінансування оборони треба нарощувати негайно, а десятирічний термін для досягнення рівня у 5% від ВВП є задовгим. Зокрема, під час дискусії на NATO Public Forum прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила: «Вважаю, що 10 років від сьогоднішнього дня – це запізно. Моєю пропозицією був 2030-й рік — це щонайпізніший термін для переозброєння, щоб ми могли захистити себе і стримати Росію. З огляду на те, на що здатна Росія, ми повинні бути готові не лише стримати її — ми повинні бажати робити те, що потрібно».
Питання України на саміті НАТО
Хоча президент України Володимир Зеленський і був присутній на офіційній вечері лідерів НАТО 24 червня, на закрите засідання Альянсу в середу, 25 червня, його не запросили. Натомість були заплановані зустрічі з генсеком НАТО та лідерами формату E5, до якого входять держави «коаліції рішучих»: Німеччина, Британія, Франція, Італія, Польща. А також відбулися перемовини з лідерами країн «Нормандської п'ятірки»: Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Швеції.
Як пишуть західні ЗМІ, ймовірно, відсутність Володимира Зеленського на засіданні лідерів НАТО пов’язана з неприязню Дональда Трампа до українського президента. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також заявив, нібито кілька країн-членів НАТО не хочуть бачити Зеленського на саміті в Гаазі.
«Американці, турки, словаки і ми ясно дали зрозуміти, що не хочемо сидіти за одним столом із паном Зеленським, коли йдеться про НАТО», — заявив Орбан.
Він запевняв, що відсутність президента України на закритому засіданні лідерів НАТО 25 червня є «чітким сигналом».
Головна мета закритої зустрічі у Гаазі — підписання угоди щодо військових витрат. Такий же спільний документ підписували на минулорічному саміті у Вашингтоні, але тоді в комюніке Альянсу була обіцянка надати Україні довгострокову безпекову допомогу та зобов'язання підтримати країну «на її незворотному шляху» до членства в НАТО.
Напередодні засідання в Гаазі генсек НАТО Марк Рютте заявив, що союзники дотепер вважають чинними попередні проукраїнські рішення Альянсу, зокрема ухвалені на саміті у Вашингтоні. І це також підтвердять у підсумковому документі Гаазького саміту.
«Щодо України буде важлива згадка, яка насправді побудована на основі рішення минулорічного Вашингтонського саміту, яке підтвердило незворотний шлях України до НАТО», — сказав він.
У дні саміту НАТО також було заявлено про конкретну підтримку оборони України. Зокрема, Нідерланди оголосили про виділення нового пакета на 175 млн євро, що включатиме близько сотні радарів для виявлення дронів. Ці засоби повинні передати Україні до кінця року.
Про військову допомогу заявив і глава уряду Британії Кір Стармер, цього разу пакет фінансували за рахунок відсотків, отриманих від заморожених активів РФ. Британія планує передати для ЗСУ 350 сучасних ракет для ППО. Їх адаптували для наземного запуску, використовуючи 70 млн фунтів стерлінгів, отриманих завдяки програмі ERA.
Виступаючи на полях саміту НАТО в Гаазі, Стармер наголосив, що «Росія, а не Україна, повинна заплатити ціну за варварську і незаконну війну Путіна».
«Ми маємо право використовувати конфісковані російські активи для зміцнення повітряної оборони України. Безпека України є життєво важливою для нас», – заявив глава британського уряду.
Підсумкова декларація та зустріч Зеленського і Трампа
Підсумкова декларація саміту в Гаазі, що була підтримана також президентом США Дональдом Трампом, підтверджує відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Статуту НАТО. Новий цільовий показник витрат країн Альянсу охоплює 3,5% на основну оборону і 1,5% на супутні інвестиції, включно з інфраструктурою та кібербезпекою.
Декларація також має позитивні сигнали для Києва. У документі, що був опублікований ЄП, підтверджено статус Росії як «довгострокової загрози» для держав Альянсу.
«Об'єднані перед лицем глибоких безпекових загроз і викликів, зокрема довгострокової загрози, яку Росія становить для євроатлантичної безпеки, а також постійної загрози тероризму, союзники зобов'язуються до 2035 року досягти щорічних інвестицій в обсязі 5% від ВВП на основні потреби оборони, а також на витрати, пов'язані з обороною і безпекою, щоб забезпечити виконання наших індивідуальних і колективних зобов'язань відповідно до статті 3 Вашингтонського договору».
У декларації також зазначається, що підтримка України є внеском до безпеки всього Альянсу.
«Союзники підтверджують незмінність своїх суверенних зобов'язань надавати підтримку Україні, безпека якої є внеском до нашої безпеки, і з цією метою включатимуть свої прямі пожертви на оборону України та внески у її оборонну промисловість до підрахунку власних витрат на оборону».
Документ також передбачає зняття бар’єрів для торгівлі зброєю між членами НАТО, що дає надію на купівлю американського озброєння для потреб України.
«Ми будемо працювати над тим, щоб усунути бар'єри у торгівлі оборонною продукцією між членами Альянсу, та використовуватимемо наші партнерства для сприяння оборонно-промисловому співробітництву».
Коментуючи підсумки саміту, генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс реагує на загрозу агресивної політики Кремля:
«Давайте не будемо наївними щодо Росії. Звичайно, вони ведуть цю абсолютно неспровоковану війну проти України, але водночас, і це те, що ми чули з відкритих джерел від багатьох високопоставлених військових керівників у Європі, включно з головнокомандувачем обороною Німеччини, вони нарощують свої збройні сили та відновлюють їх такими темпами, що за три, п'ять або сім років вони можуть бути готові напасти на НАТО… Ми знаємо, що існує ця російська загроза, короткострокова, довгострокова, яка завгодно, але російська загроза існує, і ми повинні бути впевнені, що можемо захистити себе, і саме тому ми це робимо».
Генсек НАТО також анонсував рекордно велику допомогу для України з боку союзників. Він зауважив, якщо подивитися на траєкторію розвитку подій у першій половині року, ця сума може досягти рекордно високого рівня.
Марк Рютте також додав: «Очевидно, що ми всі також працюємо над укладенням мирної угоди або довгострокового припинення вогню, а потім ми повинні переконатися, що в України є все необхідне, щоб не дати Володимиру Путіну будь-коли знову спробувати зробити це в майбутньому».
Ще на закритій зустрічі лідерів НАТО Президент США заявив, що з Україною «потрібно щось робити», оскільки ситуація там «повністю вийшла з-під контролю». Про це написало агентство Bloomberg.
Зазначається, що слова Трампа сприйняли «як позитивний знак прихильності президента США до України».
Невдовзі після завершення основного засідання та публікації підсумкової декларації саміту НАТО, відбулася зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа. Лідери розмовляли близько 45 хвилин. Але підсумкового брифінгу так і не відбулося.
Пізніше у соцмережі Володимир Зеленський написав:
«Говорили про те, як досягти припинення вогню та справжнього миру. Говорили про те, як захистити наших людей. Цінуємо увагу й готовність допомогти наближенню миру».
Читайте також:
Підсумки саміту G7: допомога Україні і відсутність спільної заяви проти РФ
