Результати саміту НАТО є не ідеальними, але достатньо задовільними для України. Скасування ПДЧ, створення Ради Україна-НАТО і гарантії безпеки у спільній заяві «Групи семи» (G7), виконали програму мінімум на даному етапі та вивели процес інтеграції нашої країни в альянс на фінішну пряму. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
На думку експерта, попри присмак розчарування через відсутність прямого запрошення до членства в альянсі, результати саміту НАТО для України є задовільними, хоча і не ідеальними, про що заявив президент Зеленський на спільній прес-конференції з генсеком Єнсом Столтенбергом. Аналітик зазначив, що в ідеалі Україна дуже хотіла отримати запрошення з відкритою датою й усвідомлювати, що інтеграція відбудеться після завершення війни, але «потрібен був чіткий сигнал, і не лише для нас, а і для стримування росії».
«ПДЧ – це програма дій для країни-кандидатів у члени, перехідний період перед вступом до альянсу. Раніше всі перспективи України були пов’язані з ПДЧ. У 2008 році на славнозвісному Бухарестському саміті, НАТО відмовив у Плані дій щодо членства Україні та Грузії. У 2021 році, коли ризики великої війни з рф були вже очевидними, президент Зеленський наполегливо закликав партнерів надати Україні ПДЧ, але і тоді нам його не дали. Сьогодні ж цей План дій щодо членства для України вже не актуальний. Інституційно це означає, що ми виходимо на фінішну пряму»
політологЕксперт нагадав, що для вступу в НАТО Україна має провести низку важливих реформ – урядування, судочинства, реформу СБУ. Однак, на його думку, це буде фоновий процес, а головним вирішальним механізмом інтеграції стане завершення війни – саме цей фактор чітко визначить, коли і як Україна буде вступати до альянсу.
«На вільнюському саміті заклали підвалини для активного руху процесу євроатлантичної інтеграції, а далі буде працювати багаторічна програма підтримки України. Вона буде визначати практичні питання оперативної і технічної інтеграції, адаптації війська і наших силових структур до стандартів НАТО. Також буде діяти Рада Україна-НАТО. Як пояснив Єнс Столтенберг, по-суті це буде політичний механізм не просто взаємодії, а партнерської взаємодії між Україною і НАТО для прискорення процесів інтеграції та швидкого вирішення усіх проблем, що виникають, а також планування цього процесу на майбутнє»
Ще одним важливим рішенням саміту НАТО, Володимир Фесенко назвав гарантії безпеки України до вступу в альянс, що визначені у спільній заяві «Групи семи» (G7). І додав, що далі «безумовно потрібно буде укладати відповідні двосторонні або багатосторонні договори».
Підсумовуючи, Володимир Фесенко назвав рішення вільнюського саміту недостатніми для України, але додав, що наша країна отримала задовільний результат і виконала програму мінімум на даному етапі.
Вільнюський Саміт НАТО
11-12 липня у Вільнюсі відбувся черговий Саміт Північноатлантичного альянсу (НАТО).
Учасники зустрічі відмовилися негайно запросити Україну в НАТО, оскільки це втягне Організацію у війну з росією. Водночас, учасники саміту скасували План дій щодо членства для України та обіцяють негайно прийняти нашу країну в альянс одразу після завершення війни.
Крім того, західні союзники погодили створення Ради Україна-НАТО, що має наблизити Україну до Альянсу.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна для вступу в альянс повинна нарешті подолати корупцію, провести інші реформи і перемогти росію. І додав, що наразі Україна перебуває найближче до НАТО, ніж будь-коли у своїй історії.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що всі союзники НАТО хочуть бути дотичні та сприяти вступу України до Альянсу, однак це можливо лише після завершення війни.
Президент Фінляндії назвав рішення НАТО щодо України максимумом, якого могли досягнути партнери.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що обіцянки НАТО про членство України у рішенні саміту у Вільнюсі мають спрацювати, – хоча їх і критикують через схожість з рішенням Бухареста-2008.
У Польщі вважають недостатніми досягнутих на саміті НАТО рішень щодо України. Втім, там сподіваються, що українці зможуть доєднатися до альянсу за кілька років.
Водночас, у США заявили, что росія не зможе запобігти членству України в НАТО.
Президент Володимир Зеленський спочатку емоційно відреагував на нерішучість партнерів щодо членства в НАТО. Однак наприкінці Саміту зазначив, що запрошення України до НАТО було дуже важливим моментом, який можна порівняти з моментом кандидатства нашої країни в Європейському Союзі.
Зеленський також зазначив, що вперше за часи незалежності ми сформували фундамент безпеки для України на шляху до НАТО. І назвав отримання гарантій безпеки на шляху до НАТО від країн G7 суттєвою перемогою в сфері безпеки.
Політолог Віктор Каспрук у коментарі Ua.News зазначив, що декларації без чіткої перспективи членства в НАТО, можуть підштовхнути Україну та її сусідів до створення нового військово-політичного союзу на теренах Східної Європи.
Політолог Андрій Золотарьов у коментарі Ua.News зазначив, що США і країни НАТО можуть ще дуже довго обіцяти Україні членство в альянсі, але тримати ситуацію на вигідному для себе «повідку». Єдине, що хоч якось може змінити ситуацію – вихід нашої армії на кордони 1991 року і завершення війни з росією.
