США та Росія близькі до продовження договору СНО-III — Axios
Договір СНО (або START — Strategic Arms Reduction Treaty) — це міжнародна угода між США та СРСР (згодом Росією) про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, зокрема ядерних боєголовок та засобів їх доставки (міжконтинентальних ракет, бомбардувальників). Перший договір (СНО-1) підписано у 1991 році.
Основі положенні договору СНО:
- Обмеження озброєнь: Скорочення ядерних арсеналів до 700 розгорнутих МБР, БРПЧ та важких бомбардувальників (ТБ), 1550 боєзарядів на них, та 800 розгорнутих/нерозгорнутих пускових установок.
- Верифікація: Механізми контролю включають інспекційну діяльність, обмін даними про місця дислокації, стан та чисельність озброєнь.
- Транспарентність: Обмін телеметричними даними під час випробувань ракет для підтвердження дотримання обмежень.
- Двостороння консультативна комісія (ДКК): Орган для вирішення питань, пов'язаних із виконанням договору.
СНО-1 (1991): Підписано, що призвело до ядерного роззброєння України, Білорусі та Казахстану.
СНО-2 (1993): Спрямований на заборону ракет з роздільними боєголовками, але не набув повної сили.
СНО-3/ДСНО (2010): Останній договір, продовжений у 2021 році, що обмежував кількість боєголовок до 1550 на кожну сторону.
"Путін не має коштів для нової гонки стратегічних озброєнь", - підкреслив міністр.
Він додав, що завершення дії договору СНО має стати й завершенням ядерного шантажу з боку Росії, а Україна, як держава, що зробила значний внесок у глобальну денуклеаризацію, має право закликати до збереження сильної та принципової трансатлантичної єдності.
Ще один крок до ядерної катастрофи: що означає завершення договору СНО-ІІІ.
Коли запускається гонка озброєнь, її потім дуже важко зупинити: політолог Руслан Бортнік.
Медведєв вирішив налякати світ «ядерною зимою».