Українське зерно як головне питання виборів у Польщі 15 жовтня — The Washington Post
Американське видання The Washington Post розбиралося у питанні протистояння Польщі та України щодо нашого зерна. Розбиралися у цьому складному питанні керівниця берлінського бюро по Європі Лавдей Моррис та Аннабель Чепмен у матеріалі під назвою «Зернова суперечка загрожує знищити доброзичливість між Польщею та Україною».
На фермі Веслава Грина, якою його сім’я керує протягом двох століть у східній Польщі — зібрали так багато зерна, що зернятка пшениці висипаються зі сховища прямо на подвір’я.
«Повна, — сказав він. — Всі повні».
У цьому сільськогосподарському регіоні деякі фермери, як-от Грін, кажуть, що їм важко продавати зерно за цінами, які б змогли покрити витрати, і саме це призводить до переповненості силосів і складів. Вони частково звинувачують у своїх бідах приплив українського зерна минулого року, імпорт, який був дозволений Європейським Союзом, щоб допомогти Києву обійти російську блокаду.
Крок, який доставив дешеву українську пшеницю до ринку ЄС, спричинив перенасиченість у Польщі та спричинив різке падіння місцевих цін, що і розлютило фермерів. Заспокоїти їх напередодні виборів 15 жовтня є пріоритетом для діючої польської партії «Право і справедливість», і зробити це треба навіть якщо це загрожує тривалим збитком альянсу з Україною.
Права популістська партія, яка прийшла до влади вісім років тому, виділяє мільярди субсидій і суперечливо підтримує ембарго на пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник, підтримуване ЄС, термін дії якого закінчився. Експерти кажуть, що сварка через зерно може бути сигналом до нової суперечки, оскільки європейські фермери відчувають загрозу з боку величезних українських ферм.
«Ми закриваємо кордони, щоб захистити польського фермера, тому що захист його інтересів є нашим найважливішим імперативом», — заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький під час передвиборної агітації на початку цього місяця в Томашові Любельському, що за 25 миль на південь від Хутір Гриня в східній Люблінській губернії.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна є одним із найбільших у світі виробників пшениці, що експортувала близько 20 мільйонів метричних тонн на рік до війни. Ця цифра еквівалентна більш ніж третині загального експорту зерна ЄС, а також перевищує 4 мільйони тонн, які Польща продає за кордон щороку.
Конфлікт загрожує знищити доброзичливість, яку Варшава створила з Києвом після того, як росія почала вторгнення в 2022 році. Польща була рішучим прихильником України перед обличчям російської агресії та прийняла близько 1,4 мільйона українських біженців.
Президент України Володимир Зеленський припустив, що Польща створює «політичний театр» навколо зернового питання і це грає на руку росії. Україна заявила, що подає скаргу проти Польщі до Світової організації торгівлі, що викликало ще більше обурення у Варшаві.
Але для «Права і Справедливості», яка також позиціонує себе як захисник традиційних християнських сімейних цінностей, багато чого поставлено на карту всередині країни. І села, які розсіяні борознами на полях біля ферми Гриня площею 900 гектарів (2225 акрів), могли б здобути або порушити його перемогу на виборах. У розпалі кампанії банери «Право і справедливість» домінують на парканах і рекламних щитах у цій частині польського села. Згідно з опитуванням наприкінці вересня, Інституту ринкових і соціальних досліджень Польщі (ІРСДП) для Ванет, на загальнонаціональному рівні альянс партії набирає 35%, що дасть йому менше 231 місця в парламенті, необхідного для формування уряду.
Правоцентристський опозиційний блок, відомий як «Громадянська платформа», отримав
26% у тому ж опитуванні, тоді як ультраправа партія «Конфедерація» досягла 10%. Це потенційно дало б «Конфедерації», яка відмовляється вступати в коаліцію з будь-якою з основних партій, можливість зірвати переговори щодо нового уряду.
«Аналітики кажуть, що для «Права і Справедливості» утримання сільських виборців на сході, які переважною більшістю голосували за партію у 2019 році, є ключовим для перемоги на третьому терміні. Перемога в цих округах є найважливішою для них, щоб мати хоч якісь шанси зберегти владу на національному рівні, – сказав Мацей Онаш, доцент Університету Лодзі, який спеціалізується на виборчій поведінці. – Їм не потрібно зосереджуватися на великих містах, їм не потрібно зосереджуватися на заході; вони борються за людей зі сходу, які голосували за них на останніх виборах».
В країні, де налічується 1,4 мільйона ферм, недавній зерновий хаос є головним у свідомості людей.
«Нинішнє ембарго є «ірраціональним», — сказав Єжи Плева, колишній заступник міністра сільського господарства.
З моменту введення, ціни на зернові ще більше впали, оскільки вони відстежують міжнародні ринки, на яких на ціни вплинули високі врожаї, сказав він. Експерти кажуть, що ринок пшениці в основному стабілізувався, навіть якщо деякі фермери, можливо, намагаються продати її з прибутком.
«Їх обіцяють захистити від українського зерна, але це порожня обіцянка», – сказав він.
Тим не менш, це допомагає утримувати фермерів від вулиці. Повернувшись до офісу на своїй сімейній зерновій фермі, Грін посміхнувся, дивлячись відео демонстрації, яку він очолював на початку цього року, під час якої сотні фермерів зібралися навколо тодішнього міністра сільського господарства Генрика Ковальчика на виставці.
Грін, який голосує за опозиційну «Громадянську платформу», все ще вважає, що уряд не вирішує довгострокових проблем або здатності залізниць і портів справлятися з додатковим експортом. Але наразі протести призупинено. Суперечка щодо зерна виникає на тлі зростаючих суперечок з Україною, хоча польські офіційні особи кажуть, що основний альянс залишається сильним.
На думку аналітиків, втома від війни та нестримна інфляція дали «Конфедерації» поштовх, що спонукало «Закон і Справедливість» прийняти більшу риторику «Польща перш за все».
Конфедерація зайняла більш жорстку позицію щодо України, закликаючи припинити фінансову підтримку біженців і відкрито сумніваючись у тому, чи повинна Польща продовжувати надсилати стільки військової допомоги Києву.
«Право і справедливість» бачать, що деякі їхні виборці скептично ставляться до польської допомоги, і хочуть, щоб ці виборці повернулися», – сказав Онаш.
Але дехто каже, що побоюється, що ця риторика завдасть довготривалої шкоди відносинам з Україною. Дві країни вже мають спільну гірку, складну історію — і в останні місяці польські вимоги вибачень від України за вбивство близько 100 000 поляків часів Другої світової війни стали гучнішими.
«Більше року тому ми запросили мільйон українців, ми відкрили наші серця, ми створили дружбу, – сказав Даріуш Шимчіха, віце-президент Польсько-української господарської палати. – Але зараз ми посилаємо негативні сигнали польським егоїзмом, і це може щось зруйнувати».
Гаряча виборча агітація може охолонути після закриття виборчих дільниць, але знадобиться більше дипломатії, щоб згладити вихід такої сільськогосподарської важкої ваги, як Україна, на європейський ринок, кажуть експерти.
За словами Плеви, Польща зацікавлена в тому, щоб Україна була інтегрована в ЄС якнайшвидше. За його словами, наразі Україна може продавати продукцію без тарифів на більшій частині європейського ринку, але на неї не поширюються такі ж обмеження щодо пестицидів, антибіотиків, добрив і захисту тварин, тобто вартість для українських фермерів нижча, ніж для польських.
Фермери в інших секторах вже скаржаться. На зерновій фермі поблизу українського кордону Ева Беліна-Ваврик, яка балотується до парламенту за списком «Громадянської платформи», сказала, що симпатії до України змінюються. Беліна-Ваврик також є фермером — і вона хоче побачити негайні переговори між Польщею, Україною та ЄС з питань сільського господарства. Якщо цього не станеться, за її словами, «Польща прямує до зіткнення з айсбергом».
Читайте також
Російський держтрейдер поставить Єгипту майже півмільйона тонн пшениці, - Bloomberg
росія не припинить обстріли українських портів: хроніка останніх атак та на що чекати в майбутньому