У Польщі загострюється політична боротьба з прицілом на майбутні парламентські вибори, які відбудуться у жовтні 2027 року. Однією із найгарячіших тем у передвиборчих перегонах залишається Україна. Питання військової допомоги, євроінтеграції та історичної пам'яті дедалі частіше використовують як інструмент боротьби за голоси виборців.
Водночас останні соцопитування свідчать: агресивна антиукраїнська риторика не завжди приносить політичні дивіденди. А навпаки — може викликати недовіру у базового електорату.
Чим закінчилися антиукраїнські заяви одного із кандидатів на посаду прем'єра, чому польські політики змінюють тон щодо Києва і як на це реагують самі поляки — у матеріалі UA.News.
Політична боротьба та кандидати у прем’єри
Передвиборча кампанія у Польщі, схоже, переходить до фази гострого протистояння між основними претендентами на владу — правоконсервативною партією «Право і справедливість» (ПіС) та проєвропейською «Громадянською коаліцією».
Підживлює її постійна політична конкуренція у вищих ешелонах влади, зумовлена тим, що президентом є представник «ПіС» Кароль Навроцький, а прем’єр-міністром — лідер «Громадянської коаліції» Дональд Туск.
Змагання між політичними таборами також ускладнюється постійною зміною електоральних симпатій. Згідно з опитуваннями, жодна політична сила поки що не має гарантованої більшості, тому виборці оцінюють не лише партії, а й їхніх кандидатів у прем'єри.
Нинішній глава уряду від «Громадської коаліції», Дональд Туск, втрачає підтримку. Лише близько третини поляків хотіли б бачити його у кріслі прем'єра після виборів 2027 року. Половина виборців категорично проти нього.
Альтернативними претендентами від «Громадянської коаліції» розглядають такі відомі політичні фігури: чинний міністр закордонних справ Радослав Сікорський, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, мер Варшави Рафал Тшасковський.
Від партії «ПіС» головним кандидатом на посаду прем'єра назвали Пшемислава Чарнека, хоча соціологія показує, що його фігура сприймається суперечливо серед частини консервативного електорату.
Пшемислав Чарнек — кандидат від «ПіС»
У березні 2026 року в Кракові на арені «Сокіл» пройшов з’їзд «ПіС», під час якого лідер цієї партії Ярослав Качинський офіційно оголосив Пшемислава Чарнека кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Саме тут у 2015 та 2025 роках керівництво «ПіС» представило Анджея Дуду та Кароля Навроцького кандидатами у президенти.
Польські ЗМІ пишуть про Чарнека як про харизматичного політика, який впевнено виступає на мітингах. Він — віце-президент «ПіС», член парламенту, колишній Люблінський воєвода, ексміністр освіти та науки у другому уряді Матеуша Моравецького, доктор юридичних наук, професор Католицького університету в Любліні. Чарнек також відомий критикою спільноти ЛГБТ та публічною відданістю католицьким цінностям.
Оточення Ярослава Качинського зробило вибір на користь Чарнека насамперед з розрахунку на його антиукраїнську позицію, яка мала б привернути виборців ультраправих «Конфедерації» та «Конфедерації польської корони» під лідерством Гжегожа Брауна. Ці політичні сили просувають російські наративи, вимагають негайно припинити будь-яку військову допомогу Україні та депортувати українських біженців.
Пшемислав Чарнек підтримав риторику Ярослава Качинського, який категорично виступає проти вступу України до Євросоюзу. Але так само він підхопив і тези ультраправих опонентів. В ефірі телеканалу «Республіка» заявив, що треба змусити Євросоюз припинити фінансування зброї для України та її відбудови, доки у Києві «прославлятимуть бандерівську ідеологію».
«Треба змусити Європейський Союз, у тому числі й завдяки нашій позиції в Європейському Союзі, на цей момент припинити будь-яке фінансування озброєння України та її відбудови, доки Україна не стане на шлях гуманних цінностей», — сказав Чарнек.
Заяви кандидата у прем’єри обурили міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Він написав у соцмережі, що такими закликами Чарнек «хоче допустити Путіна до польського кордону», а перегони «ПіС» з проросійськими партіями «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» щодо антиукраїнської риторики «позбавляють їх розуму».
Проти риторики Чарнека та розпалювання антиукраїнських настроїв виступив також міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
«Хто впевнено заявляє, що підтримка України не потрібна і шкодить Польщі, шкодить безпеці польської держави і діє проти інтересів НАТО», — заявив міністр на прес-конференції за підсумками засідання Комітету Ради міністрів національної безпеки.
У скандал втрутився лідер «ПіС» Ярослав Качинський і запевнив, що висловлювання Пшемислава Чарнека проти військової допомоги Україні не відповідають позиції всієї партії.
«Партія «Право і справедливість» дотримується і завжди дотримувалася позиції, що військова допомога, яка надається Україні також від Євросоюзу, є абсолютно необхідною. Це ключове питання з погляду польських державних інтересів та нашої безпеки», — написав Качинський у соцмережі.
«Українське питання» на виборах у Польщі
З наближенням парламентських виборів тема України дедалі більше виходить на перший план у політичному протистоянні.
«Навіть без полеміки навколо УПА все було б так само. «Українське питання» стало фактором у внутрішній політиці Польщі, не в останню чергу тому, що в країні проживає понад півтора мільйона українців», — пояснює Лукаш Адамскі, директор Mieroszewski Centre, який спеціалізується на темах Східної Європи.
Під впливом інформаційних кампаній суспільні настрої в Польщі, схоже, починають тяжіти до негативних тенденцій. Опитування Центру вивчення громадської думки (CBOS) показало, що 43% поляків тепер негативно ставляться до українців порівняно з 29%, які висловлюють співчуття. 2023 року цифри були майже протилежними: 51% висловлювали співчуття, а 17% — ворожість.
Польські експерти називають це «замкнутим колом»: чим більше політики розігрують антиукраїнську карту, тим сильнішими стають антиукраїнські настрої. А чим сильніші ці настрої, тим неохоче політики їм опираються.
Проблема полягає ще й в тому, що обидва головні конкуренти за місця у парламенті, «Право та справедливість» та «Громадянська платформа», ризикують отримати недостатню підтримку електорату, щоб повернутися до влади та сформувати уряд. А тому змушені будуть створювати коаліції з іншими політичними силами. Як показують соцопитування, для партії «ПіС» виборці вважають найбільш ймовірною коаліцію із ультраправими силами, які є головними критиками допомоги Україні.
Постать Пшемислава Чарнека якраз уособлювала новий антиукраїнський курс у політиці «ПіС», який підтримували не всі представники партії, хоча публічно його не критикували. Одним із таких опонентів виступив експрем'єр Матеуш Моравецький, який зауважив, що Польща допомогла Україні «не з якоїсь наївності чи очікування якоїсь вдячності, а з холодного розрахунку... ми знали, що в наших інтересах… бути відокремленими від Росії державою, яка б захистила нас від російського імперіалізму».
Намагання відмежуватися від антиукраїнської риторики Пшемислава Чарнека, засвідчило, що у партії розуміють: розкручування цієї теми може послабити рейтинги. Заяви, розраховані на виборців ультраправих сил, несподівано отримали відсіч та негативну реакцію з боку базового електорату «ПіС».
Показовим стало опитування, проведене CBOS у липні. Запитання стосувалися довіри та недовіри виборців до польських політиків. Серед тих, кому найбільше недовіряють поляки, здебільшого виявилися представники партій, які закликають блокувати євроінтеграцію або військову допомогу Україні: голова партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський (54%), лідер «Конфедерації корони польської» Гжегож Браун і заступник голови «ПіС», кандидат на прем'єра від цієї партії Пшемислав Чарнек (по 51%). Така статистика продемонструвала більш складну та невизначену позицію польських виборців, зокрема й щодо «українського питання».
